надавали союзним республікам право встановлювати в Кримінальних|карних| кодексах знижені терміни давності|давнини| по окремих видах злочинів.
У Основах було встановлено|установлено| три терміни давності|давнини|: 3 роки – за здійснення злочинів, максимальне покарання|наказання| за які менше двох років або не пов'язано з позбавленням волі; 5 років – за злочини, покарання|наказання| за які у вигляді позбавлення волі більше 2, але|та| менше 5 років; 10 років – за злочини, покарання|наказання| по яких може бути більше 5 років позбавлення волі Курс советского уголовного права. Т.3. – М.: Наука. – 1970..
У КК| України 2002 р. (у ст. 49 ) також мовиться, що за наявності певних підстав особа|обличчя,лице|, винна в здійсненні злочину, звільняється|визволяється| від кримінального|карного| покарання|наказання| за скоєне або взагалі звільняється|визволяється| від кримінальної|карної| відповідальності за злочин у зв'язку із закінченням|виділенням,витіканням| термінів давності|давнини|.
Звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності і від покарання|наказання| може застосовуватися тільки|лише| тоді, коли особою|обличчям,лицем| абсолютно|цілком| діяння, що містить|утримує| в собі ознаки того або іншого складу злочину. Ця обставина пряма зафіксовано в ст. 49 КК| України.
У юридичній літературі існує безліч різних думок щодо|відносно| звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності і покарання|наказання| за давністю|давниною|. Деякі автори вважають|лічать|, що недоцільно карати таку особу|обличчя,лице| після закінчення термінів давності|давнини|. Але|та|, як заперечує їм З|із|. Р. Келіна, “недоцільність – це виклик органу слідства|наслідку| або суду, який може бути зроблений ними на основі оцінки об'єктивних і суб'єктивних обставин конкретної кримінальної справи. Підставу|основу,заснування| ж всякого|усякого| звільнення|визволення| слід шукати в найзлочиннішому діянні, або в особі|обличчі,лиці|, що зробила|вчинила| його, або і в тому, і в іншому ” Келина С.Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. М., 1974.. Інші вважають|гадають|, що з часом|згодом| відпадає мета|ціль| загального|спільного| попередження|попереджувати,запобігання| або втрачаються необхідні докази. Але|та| ці доводи самі по собі не можуть пояснити, чому особа|обличчя,лице| звільняється|визволяється| від кримінальної|карної| відповідальності за наявності обставин, вказаних в законі. Крім того, мінімальний термін давності|давнини|, встановлений|установлений| КК| України, складає 2 роки. Навряд чи за 2 роки можна втратити всі необхідні докази. Третя точка зору полягає в тому, що, на думку авторів, з часом|згодом| діяння перестає бути злочинним, або перестає бути суспільно небезпечним. Але|та| це вже зовсім невірно. Адже суспільна|громадська| небезпека, її ступінь|міра| для кожного конкретного суб'єкта злочину визначається характером|вдачею| і тяжкістю|тягарем| досконалого злочину. При оцінці ступеня|міри| суспільної|громадської| небезпеки суб'єкта злочину мають значення конкретна роль його в злочині, наявність минулої судимості, відношення|ставлення| особи|обличчя,лиця| до досконалого їм злочину. Велика частина|частка| цих чинників|факторів| існує об'єктивно, і перебіг часу ніяк не зможе вплинути, наприклад, на роль особи|обличчя,лиця| в якомусь злочині. В ході перебігу термінів давності|давнини| злочин повинен залишатися в КК|, таким чином, діяння залишається злочинним, і його суспільна|громадська| небезпека не зникає. Якщо ж діяння виключається з|із| КК|, вже повинно йтися не про звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності і покарання|наказання| у зв'язку із закінченням|виділенням,витіканням| термінів давності|давнини|.
Справедливій варто визнати точку зору, яка зв'язує звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності і покарання|наказання| у зв'язку із закінченням|виділенням,витіканням| термінів давності|давнини| із|із| зменшенням суспільної|громадської| небезпеки самого правопорушника. Про відсутність суспільної|громадської| небезпеки говорити не доводиться – особа|обличчя,лице|, що зробила|вчинила| злочин завжди суспільно небезпечно, хоча б у момент його здійснення. Сабанин, Тупица. Понятие и освобождение от уголовной ответственности. Свердловск,1987. Проте|однак| ступінь|міра| такої небезпеки різний. Суспільна|громадська| небезпека злочинця визначається характером|вдачею| і ступенем|мірою| суспільної|громадської| небезпеки досконалого злочину. Не випадково в КК| України розмір терміну давності|давнини| залежить від категорії досконалого злочину, ст. 49 працюють в тісному зв'язку із|із| ст. 12 КК|. Припинення справи|речі| або звільнення|визволення| від покарання|наказання| за давністю|давниною| не є, проте|однак|, визнання|зізнання| невинності. Більш того|більше того|, воно означає, що йдеться саме про винне, оскільки|тому що| давність|давнина| не може бути застосована до того, хто взагалі не підлягає кримінальній|карній| відповідальності. Щоб можна було говорити про звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності або покарання|наказання| у зв'язку із закінченням|виділенням,витіканням| терміну давності|давнини|, повинно бути абсолютно|цілком| злочин. Це необхідна передумова звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності і покарання|наказання|. КК| України в ч. 1 ст. 11 дає відповідь на це питання: злочин – це винен зроблене|вчинене| суспільне|громадське| небезпечне діяння, заборонене КК| України під загрозою покарання|наказання|. При рішенні питання про застосування|вживання| термінів давності|давнини| повинні бути|наявний| всі ознаки злочину: суспільна|громадська| небезпека, протиправність, винність|провинність|, караність. Повинні бути і всі ознаки складу злочину: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоч би однієї з ознак виключає як залучення до кримінальної|карної| відповідальності, так і можливість|спроможність| звільнення|визволення| від неї у зв'язку із закінченням|виділенням,витіканням| термінів давності|давнини|.
Деякі автори заперечують можливість|спроможність| досягнення загального|спільного| попередження|попереджувати,запобігання| при звільненні|визволенні| за давністю|давниною| залучення до кримінальної|карної| відповідальності. Але все таки мета|ціль| загального|спільного| попередження|попереджувати,запобігання| злочинів досягається і при звільненні|визволенні| відповідно до ст. 49. Це забезпечується шляхом розкриття злочину і викривання винних осіб|облич,лиць|. Факт незастосування|вживання| до них покарання|наказання| пояснюється тим, що дані особи|обличчя,лиця| перестали бути суспільно небезпечними, тобто|цебто| виправилися і перевиховалися, що підтвердили відповідною поведінкою протягом встановленого|установленого| законом терміну. Застосування|вживання| покарання|наказання| до таких осіб|облич,лиць| виглядатиме в очах громадськості тільки|лише| як відплата, несправедлива жорстокість.
Таким чином, висновок|виведення| про те, що колишній правопорушник більше не представляє|уявляє| суспільної|громадської| небезпеки, виходить з аналізу умов звільнення|визволення|. Передбачається|припускається|, що за наявності цих умов на момент звільнення|визволення| можна стверджувати, що суб'єкт не представляє|уявляє| суспільної|громадської| небезпеки.
У КК| України міститься|утримується| дві умови, при виконанні яких особа|обличчя,лице| звільняється|визволяється| від кримінальної|карної| відповідальності за давністю|давниною|. Перше – повинен закінчитися|витекти| певний