Щодо|відносно| закінчення|виділення,витікання| термінів, вказаних в законі, слід зазначити, що|слід відзначити , що,следует отметить | величезне значення мають моменти почала|розпочала,зачала| і закінчення перебігу термінів. Для звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності і від кримінального|карного| покарання|наказання| є своя специфіка, яка буде розглянута|розгледіти| далі.

А що стосується обставин, припиняючих перебіг термінів давності|давнини|, їх вичерпний перелік даний в КК| України. Відповідно до п. 49 КК| України перебіг термінів давності|давнини| припиняється, якщо особа|обличчя,лице| ухиляється від слідства|наслідку| або суду. Цю умову слід розглянути|розгледіти| уважніше, що і буде зроблено надалі в рамках|у рамках| цієї роботи.

Таким чином, Українське кримінальне|карне| законодавство знає в даний час|нині| два види давності|давнини|: давність|давнина| залучення до кримінальної|карної| відповідальності і давність|давнина| виконання вироку. Обидва ці інститути грунтуються на відпаданні суспільної|громадської| небезпеки особи|обличчя,лиця|, що зробила|вчинила| злочин. Крім цього вони наділені і поряд інших загальних|спільних| принципів. Вони припускають|передбачають| закінчення|виділення,витікання| певних термінів, після чого за наявності умови неухилення від слідства|наслідку| або суду особа|обличчя,лице| або не притягується до кримінальної|карної| відповідальності, або звинувачувальний|обвинувальний| вирок, що відбувся, не виконується Ткачевский Ю. М. Давность в советском УП..

Відмінність між ними полягає в тому, що при звільненні|визволенні| від кримінальної|карної| відповідальності за давністю|давниною| особа|обличчя,лице| звільняється|визволяється| саме від кримінальної|карної| відповідальності, відносно нього припиняється кримінальна справа (або, якщо терміни давності|давнини| закінчилися|витекли| на стадії судового розгляду, ухвалюється звинувачувальний|обвинувальний| вирок із|із| звільненням|визволенням| від відбування|відбуття| покарання|наказання|), а при звільненні|визволенні| від відбування|відбуття| покарання|наказання| йдеться вже про особу|обличчя,лице|, визнану винним вироком суду, його злочин розкритий і осуджений суспільством|товариством|, і, застосовуючи ст. 49 КК| особу|обличчя,лице| звільняють|визволяють| тільки|лише| від відбування|відбуття| покарання|наказання|.

РОЗДІЛ 3. ЗВІЛЬНЕННЯ|визволення| ОСОБИ|обличчя,лиця| ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ|карної| ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ УНАСЛІДОК|внаслідок| ЗАКІНЧЕННЯ|виділення,витікання| ДАВНОСТІ|давнини| ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ|карної| ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

Чим швидше|скоріше,скоріш| покарання|наказання| слідує|прямує| за злочином, тим більше ефективно реалізуються його превентивні цілі. Проте|однак|, якщо після|потім| здійснення злочину закінчилося|витекло| немало часу і винна особа|обличчя,лице| не з'явилася перед судом, досконале діяння, продовжуючи залишатися злочином, як правило, вже не виглядає так|настільки| суспільно небезпечним, як раніше. Та і сама особа|обличчя,лице| після цих років може втратити свою суспільну|громадську| небезпеку. Крім того, правоохоронні органи через об'єктивні причини не в змозі в найкоротші терміни розкрити всі досконалі злочини і тому кількість злочинів минулих років неминуча буде збільшуватися. Матеріальні і фізичні витрати|затрати| на їх розкриття знижуватимуть ефективність діяльності по викриванню осіб|облич,лиць|, винних в знов|знову,щойно| досконалих злочинах.

Таким чином, якщо в кримінальному|карному| законі не передбачити можливість|спроможність| припиняти виробництво у справах про злочини, досконалі в минулі роки, то доведеться|припаде| розслідувати кримінальні справи багаторічної|багатолітньої| давності|давнини|, що втратили|згубили,змарнували,загубили| актуальність і соціальну значущість. Не можна не врахувати також, що багато доказів поступово втрачаються або втрачають|розгублюють| силу, зокрема стираються в пам'яті свідків|очевидців|, і суд позбавляється можливості|спроможності| здійснювати всесторонній|всебічний,усебічний| і повний|цілковитий| розгляд по багатьох кримінальних справах. Як указував|вказував| Н. З|із|. Таганів, “всепоглинаюча сила часу стирає|пере| шкідливі сліди, залишені злочином, заспокоює схвильовану суспільну|громадську| совість, робить|чинить| покарання|наказання| актом безцільної відплати, не відповідної істоті і гідності|чесноті,достоїнству| карального державного правосудия”11 Таганцев Н. С. Уголовное уложение 22марта 1903Г. – СПб., 1904.-141с.

.

Це означає, що цілком|сповна| розумно і доцільно встановити певний термін, після закінчення якого правоохоронні органи мають право ухвалити рішення про припинення кримінально|карно| – правових наслідків|результатів| досконалого злочину. Саме з урахуванням|з врахуванням| названих|накликати| вище передумов в кримінальному|карному| законі (ст. 80 КК| України) і встановлений|установлений| особливий термін, що іменується терміном давності|давнини|, у зв'язку із закінченням|виділенням,витіканням| якого особа|обличчя,лице|, винна в здійсненні злочину, звільняється|визволяється| від кримінальної|карної| відповідальності. Проте|однак| при цьому органам попереднього розслідування або судом повинні бути встановлені|установлені| і деякі інші вказані в законі условия11 Загородникова Н. И. “Уголовная ответственность и ее реализация в деятельности органов внутренних дел”. М., 1987.-27с.

.

Необхідно відзначити, що звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності унаслідок|внаслідок| закінчення|виділення,витікання| терміну давності|давнини| можливо тільки|лише| з відома особи|обличчя,лиця|, діяння якої з моменту|із моменту| закінчення|виділення,витікання| цього терміну продовжує залишатися суспільно небезпечними і кримінальними, тобто містить|утримує| в собі підставу|основу,заснування| кримінальної|карної| відповідальності. При запереченні особи|обличчя,лиця| проти|супроти| припинення кримінальної справи слідчий, орган дізнання повинні передати його в суд11 См. Бюллетень Верховного Союза РСФСР. 1991. N 4. С. 11

. Якщо термін давності|давнини| закінчується|витікає| в ході судового розгляду, кримінально|карно| – процесуальний закон передбачає інший порядок|лад| припинення кримінальної справи.

Необхідною підставою|основою,заснуванням| (умовою) для звільнення|визволення| особи|обличчя,лиця| від кримінальної|карної| відповідальності відповідно до ст. 80 КК| є|з'являється,являється| закінчення|виділення,витікання| зафіксованих в ній термінів після|потім| здійснення їм злочини. Їх тривалість безпосередньо залежить від тяжкості|тягаря| досконалого злочину, тобто від того, до якої категорії злочину досконалий злочин віднесений відповідно до ст. 12 КК|.

Встановлені|установлені| чотири терміни давності|давнини|: два роки, шість років, десять|десятеро| років і п'ятнадцять років. Відповідно до ст. 80 КК| дворічний термін давності|давнини| встановлений|установлений| для злочинів невеликої тяжкості|тягаря|; п'ять років – для злочинів середньої тяжкості|тягаря|; десять|десятеро| років - для тяжких злочинів; п'ятнадцять років – для особливо тяжких злочинів.

У всіх випадках перебіг термінів давності|давнини| починається|розпочинається,зачинається| з дня здійснення злочину. Це означає, що незалежно від того, чи має місце здійснення злочину з|із| так званим формальним або матеріальним складом, термін його давності|давнини| обчислюється однаково – з дня здійснення діяння (дії або бездіяльності).

При триваючих злочинах перебіг терміну давності|давнини| починається|розпочинається,зачинається| з дня настання|наступу| обставини, що означає його фактичне припинення, тобто з моменту|із моменту| явки винного з|із| повинною або його затримання. Термін давності|давнини| при здійсненні продовжуваного|продовжуватися| злочину починає|розпочинає,зачинає| текти|теча| з дня виконання обличчям