останнього із|із| створюючих його тотожних дій, що охоплюються єдиним наміром винного. При нескінченому злочині (здійсненні підготовчих дій або замаху на злочин) термін давності|давнини| починає|розпочинає,зачинає| текти|теча| з дня припинення злочинних дій винного; при здійсненні злочину в співучасті терміну давності|давнини| обчислюються окремо для кожного із співучасників з моменту|із моменту| здійснення конкретних дій, обумовлених роллю кожного з них.
Спірне до недавнього часу питання про момент закінчення|виділення,витікання| термінів давності|давнини| одержало|отримало,набуло| дозвіл в новому російському КК|. Частина|частка| 2 ст. 80 КК| формулює це таким чином: “Терміни давності|давнини| обчислюються з дня здійснення злочину і до моменту вступу вироку суду в законну силу”. Таким чином, якщо незадовго до закінчення|виділення,витікання| терміну давності|давнини| за абсолютно|цілком| особою|обличчям,лицем| злочин ця особа|обличчя,лице| буде затриманий правоохоронними органами, але|та| до винесення судом звинувачувального|обвинувального| вироку термін давності|давнини| за даний злочин закінчиться|витече|, така особа|обличчя,лице| безумовна повинно бути звільнено|визволено| від кримінальної|карної| відповідальності.
Іншим був порядок|лад| числення|обчислення| термінів давності|давнини| в дореволюційному російському кримінальному|карному| законодавстві. Так, Кримінальне|карне| положення|становище| 1903 р. залежно від тяжкості|тягаря| досконалих злочинів встановлювало наступні|слідуючі| терміни давності|давнини|: один рік – за кримінальну|карну| провину; три роки, вісім років, десять|десятеро| років, п'ятнадцять років – за злочини відповідної категорії. При цьому обчислювалися терміни давності|давнини| ”з дня чинення злочинного діяння до дня збудження проти|супроти| звинуваченого кримінального|карного| переслідування в установленому порядку”. В той же час допускалося числення|обчислення| давнісних термінів “з дня чинення таких злочинів до дня ухвали|постанови| вироку про винність|провинність|”. У останньому випадку передбачалося подвоєння (а для провини – потроєння) зазначених вище термінів.
Новий російський Кримінальний|карний| Кодекс не передбачає перерви давності|давнини| терміну. Згідно ч. 2 ст. 80 КК| у разі|в разі| здійснення обличчям нового злочину терміни давності|давнини| за кожне з них обчислюються самостійно, тобто на числення|обчислення| терміну давності|давнини| за перший злочин факт здійснення обличчям будь-якого нового злочину ніякого|жодного| впливу не надає|робить,виявляє,чинить|. Це явно свідчить про втілення ідеї економії репресії в новому КК| і гуманнішому змісті|вмісті,утриманні| даного виду звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК| можливо припинення термінів давності|давнини|: “Перебіг термінів давності|давнини| припиняється, якщо особа|обличчя,лице|, що зробила|вчинила| злочин, сховається від слідства|наслідку| і суду”. Таким чином, в даному випадку давність|давнина| як би “заморожується”, і її течія поновлюється, як указує|вказує| закон, з моменту|із моменту| затримання особи|обличчя,лиця|, що сховалася від правосуддя, або його явки з|із| повинною. Час, протягом якого особа|обличчя,лице|, що зробила|вчинила| злочин, ховався|переховувався| від слідства|наслідку| і суду, в строк давності|давнині| не зараховується.
Сховалося від слідства|наслідку| або суду визнається особа|обличчя,лице|, яка, будучи|з'являючись,являючись| підозрюваним, або обвинуваченим в здійсненні злочину, зробить дії, направлені|спрямовані| на те, щоб уникнути затримання, що зумовить необхідність проведення його розшуку правоохоронними органами повсюдно (оголошення у всеросійський розшук) або на якій-небудь території. Саме така поведінка винного свідчить про підвищену небезпеку його особи|особистості| і обумовлює|зумовлює| припинення перебігу терміну давності|давнини|.
Не може вважатися|лічитися| таким, що ховається|переховується| від слідства|наслідку| або суду особа|обличчя,лице|, яка не була встановлена|установлена| як підозрюване органами дізнання або слідчим і якому не було пред'явлене звинувачення в здійсненні конкретного злочину, навіть якщо ця особа|обличчя,лице| міняє|змінює,замінює| місце проживання, змінює|зраджує| прізвище, зовнішність, живе по підроблених документах і здійснює|скоює,чинить| інші дії з метою уникнути кримінальної|карної| відповідальності.
Якщо винен з метою ухилення від кримінальної|карної| відповідальності зробить|вчинить| втечу|паросток| з|із| під варту, то відбувається|походить| припинення перебігу терміну давності|давнини| за злочин, у зв'язку з розслідуванням якого він міститься|утримується| під вартових. Оскільки втеча|паросток| з-під варти є|з'являється,являється| самостійним злочином, термін давності|давнини| за нього обчислюється з моменту|із моменту| його здійснення (тобто з дня втечі|паростка|) і закінчується|витікає| через шість або десять|десятеро| років (залежно від того по якій частині|частці| ст. 393 КК| кваліфікуються дії винного). Тому неправильним є|з'являється,являється| числення|обчислення| терміну давності|давнини| за втечу|паросток| з моменту|із моменту| затримання винного або явки його з|із| повинною. З цієї миті поновлюється перебіг давності|давнини| за перший злочин, досконалий особою|обличчям,лицем|, що сховалася від слідства|наслідку|.
Особливий порядок|лад| звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності у зв'язку із закінченням|виділенням,витіканням| термінів давності|давнини| встановлений|установлений| відносно осіб|облич,лиць|, що зробили|вчинили| особливо тяжкі злочини, за які згідно із законом може бути призначена смертна страта або довічне позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КК| в цьому випадку питання про застосування|вживання| термінів давності|давнини| розв'язується|вирішується| судом. Застосування|вживання| термінів давності|давнини| означає ухвалення|прийняття,приймання| судом рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності особи|обличчя,лиця|, викритої в такому злочині. Якщо ж суд не порахує можливим застосувати термін давності|давнини| (з урахуванням|з врахуванням| характеристики особи|особистості| винного або виняткової небезпеки досконалого їм злочину), то замість смертної страти або довічного позбавлення волі повинно бути призначено покарання|наказання| у вигляді позбавлення волі на певний термін.
Згідно нормам міжнародного права незалежно від часу здійснення діяння не застосовуються терміни давності|давнини| до військових|воєнних| злочинів, злочинам проти|супроти| людства, чи були вони зроблені|вчинені| під час війни або в мирний час, як вони визначені в Статуті|уставі| Нюрнберзького Міжнародного військового|воєнного| трибуналу від 8 серпня 1945г., а також за такі злочини, як апартеїд і геноцид. Враховуючи дану обставину, в ч. 5 ст. 80 КК| України встановлено|установлено|, що до осіб|облич,лиць|, що зробили|вчинили| злочини проти|супроти| світу і безпеки людства (планування|планерування|, підготовка, розв'язування або ведення агресивної війни, застосування|вживання| заборонених засобів і методів ведення війни, геноцид, екоцид – ст. 436, 441 - 442 КК| ) терміни давності|давнини| не застосовуються.
Відповідно до Конвенції про незастосування|вживання| терміну давності|давнини| до військових|воєнних| злочинів і злочинів проти|супроти| людства від 26 листопада 1968г. термін давності|давнини| за геноцид не застосовувався і тоді, коли
