До вступу у силу КК| України 2002г. у Україні продовжували діяти законодавчі акти колишнього Союзу|спілки,сполучника| РСР, регулюючі питання покарання|наказання| осіб|облич,лиць|, винних в злочинах проти|супроти| світу і людства і військових|воєнних| злочинах. Незалежно від часу, минулого після|потім| здійснення названих|накликати| злочинів, підлягали відповідальності нацистські злочинці і ті радянські громадяни, які в період Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945гг. проводили активну каральну діяльність – брали участь в каральних експедиціях, особиста|особова| участь у вбивствах і катуваннях радянських людей. Причому як виняток з|із| норм Кримінального|карного| Кодексу до них могла застосовуватися смертна страта. Положення|становище| ч. 5 ст. 80 нового російського Кримінального|карного| Кодексу про незастосування|вживання| давності|давнини| за злочин проти|супроти| світу і безпеки людства також означає, що вказані особи|обличчя,лиця| можуть бути піддані винятковій мірі покарання|наказання| – смертної страти.

РОЗДІЛ 4. ПРИПИНЕННЯ ТА ПРИЗУПИНЕННЯ ПЕРЕБІГУ ТЕРМІНІВ ДАВНОСТІ|давнини|

Перебіг терміну давності|давнини| припиняється, якщо особа|обличчя,лице|, що зробила|вчинила| злочин, ухиляється від слідства|наслідку| або суду. В цьому випадку перебіг терміну давності|давнини| поновлюється з моменту|із моменту| затримання особи|обличчя,лиця| або явки його з|із| повинною (ч. 3 ст. 80 КК| України).

Ухиленням від слідства|наслідку| і суду є|з'являються,являються| умисні|навмисні| дії, направлені|спрямовані| на те, щоб уникнути кримінальної|карної| відповідальності.

Таке ухилення по своїй юридичній природі у принципі|в принципі| не є|з'являється,являється| злочином. Але|та| ухилення від слідства|наслідку| або суду може з'явитися разом з тим|в той же час| і злочином, наприклад, при втечі|паростку| з-під варти в процесі слідства|наслідку|.

У ч. 3 ст. 80 КК| України не встановлюється термін, після закінчення якого ухилення від слідства|наслідку| і суду припиняється. У ст. 48 УК| РРФСР це питання розв'язувалося|вирішувалося| інакше. У ній був встановлений|установлений| п'ятнадцятирічний термін, після|потім| закінчення|виділення,витікання| якого особа|обличчя,лице|, що ухиляється від слідства|наслідку| і суду, не підлягало кримінальній|карній| відповідальності.

Позиція нині чинного КК| України краща|. Немає підстав звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності осіб|облич,лиць|, що злісно ухиляються від слідства|наслідку| і суду. Загальна|спільна| концепція звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності у зв'язку із закінченням|виділенням,витіканням| термінів давності|давнини| унаслідок|внаслідок| відпадання або зменшення їх суспільної|громадської| небезпеки не реалізується.

Особливі правила застосування|вживання| давності|давнини| встановлені|установлені| для осіб|облич,лиць|, винних в здійсненні злочинів, за які згідно із законом можуть бути призначені покарання|наказання| у вигляді смертної страти або довічного позбавлення волі. Ці покарання|наказання| можливі у виняткових випадках здійснення найтяжчих злочинів. До того ж здійснення злочинів, за які можливо призначення смертної страти або довічного позбавлення волі, свідчить про вельми|дуже| високу суспільну|громадську| небезпеку злочинця. Все це в сукупності і зумовлює особливий характер|вдачу| застосування|вживання| давності|давнини| до осіб|облич,лиць|, що зробили|вчинили| злочини, за які можуть бути призначені смертна страта або довічне позбавлення волі.

У ч. 4 ст. 80 КК| України визначено, що питання про застосування|вживання| термінів давності|давнини| до особи|обличчя,лиця|, що зробила|вчинила| злочин, караний смертною стратою або довічним позбавленням волі, розв'язується|вирішується| судом.

При цьому «питання про застосування|вживання| термінів давності|давнини| до особи|обличчя,лиця|, що зробила|вчинила| злочин, караний смертною стратою або довічним позбавленням волі, не може бути вирішений|розв'язаний| судом в ході попереднього слухання, а розв'язується|вирішується| при розгляді кримінальної справи по суті». Определение Верховного Суда Украины № 5-052/01 от 21.05.2004.

Якщо суд не порахує можливим звільнити|визволити| вказану особу|обличчя,лице| від кримінальної|карної| відповідальності у зв'язку із закінченням|виділенням,витіканням| термінів давності|давнини|, то смертна страта і довічне позбавлення волі не застосовуються. Отже, в межах п'ятнадцятирічного терміну давність|давнина| залучення до кримінальної|карної| відповідальності яких-небудь обмежень в призначенні смертної страти або довічного позбавлення волі немає. Після|потім| закінчення|виділення,витікання| п'ятнадцяти років перебіг давності|давнини| набуває іншого характеру. Перш за все|передусім| вона стає безстроковою. Питання про її застосування|вживання| в подібній ситуації у кожному конкретному випадку розв'язується|вирішується| судом. Проте|однак|, якщо суд не застосовує давність|давнину|, призначення смертної страти або довічного позбавлення волі після|потім| закінчення|виділення,витікання| п'ятнадцяти років неможливе. Таким чином, особа|обличчя,лице|, що зробила|вчинила| злочин, караний смертною стратою або довічним позбавленням волі, може притягати до кримінальної|карної| відповідальності у будь-який час. Причому протягом п'ятнадцяти років кримінальна|карна| відповідальність обов'язкова, а після|потім| цього – факультативна, по розсуду суду. При рішенні цього питання необхідно виходити з обліку|урахування| цілей покарання|наказання| (ст. 50 КК| України) і загальних|спільних| почав|розпочав,зачав| призначення покарання|наказання| (ст. 65 КК| України).

Якщо за загальними|спільними| правилами суд зобов'язаний звільнити|визволити| особу|обличчя,лице| від кримінальної|карної| відповідальності за закінченням|виділенням,витіканням| термінів давності|давнини|, вказаних в ч. 1 статті 80 КК| України, то при ситуації, викладеній в ч. 4 цієї ж статті, питання про звільнення|визволення| особи|обличчя,лиця| від кримінальної|карної| відповідальності вирішує|рішає| тільки|лише| суд і лише йому надано право вирішувати|рішати|, звільняти|визволяти| чи ні|або ні| особа|обличчя,лице|, що зробила|вчинила| подібний злочин, від кримінальної|карної| відповідальності, якщо пройшло|минуло,спливло| більше п'ятнадцяти років після|потім| досконалого злочину. Якщо суд дійде переконання про неможливість звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності, то в цьому випадку при визнанні|зізнанні| особи|обличчя,лиця|, винним, і ухвалі|постанові| звинувачувального|обвинувального| вироку до нього не можна застосовувати смертну страту або довічне позбавлення волі.

По сенсу|змісту,рації| ч. 4 ст. 80 КК| України питання про застосування|вживання| термінів давності|давнини| до особи|обличчя,лиця|, що зробила|вчинила| злочин, караний смертною стратою або довічним позбавленням волі, і звільненні|визволенні| його від кримінальної|карної| відповідальності не може бути вирішений|розв'язаний| судом в ході попереднього слухання, а розв'язується|вирішується| при розгляді кримінальної справи по суті.

Про це вказав і Верховний Суд України. Обзор судебной практики Верховного Суда Украины от 04.05.2005, 11.05.2005, 18.05.2005 / Бюллетень Верховного Суда Украины . – 2005. – № 10.«Питання про застосування|вживання| термінів давності|давнини| до особи|обличчя,лиця|, що зробила|вчинила| злочин, караний смертною стратою або довічним позбавленням волі, не може бути вирішений|розв'язаний| судом в ході