У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





мита.

7. Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений потерпілим позов, якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть самі захистити свої майнові права.

8. Розгляд позову в кримінальній справі здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

9. Відмова від позову може бути прийнята судом у будь-який момент провадження в кримінальній справі до видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення вироку. Про прийняття відмови від позову суддя виносить постанову, а суд - ухвалу. Прийняття відмови від позову припиняє провадження щодо нього і позбавляє позивача права на повторне пред'явлення позову до тієї ж особи і з тих же підстав як у кримінальному процесі, так і в порядку цивільного судочинства. Безпідставно одержане майно в таких випадках суд може стягнути на користь держави.

Стаття 64. Забезпечення цивільного позову

За наявності даних про те, що злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням завдана майнова шкода або закладом охорони здоров'я понесені витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суд, суддя зобов'язані вжити заходів до забезпечення можливого чи пред'явленого позову.

Забезпечення позову здійснюється шляхом накладення арешту на вклади, банківські рахунки, цінності та інше майно підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або осіб, які несуть за законом майнову відповідальність за його дії, а також за дії неосудного, де б це майно не знаходилось і незалежно від того, перебуває воно у їхній приватній власності чи є часткою у спільній або колективній власності, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Майно описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій, членам родини обвинуваченого чи іншим особам, або вилучається і зберігається в органі розслідування. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його приховування.

Не підлягає описові майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, визначене у Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до Закону України "Про виконавче провадження"), майно, що є предметом застави, а також майно, визначене у Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (додаток до Кримінального кодексу).

Накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого проводиться за вмотивованою постановою слідчого, за винятком тих випадків, коли майно, на яке накладається арешт, знаходиться у житлі чи іншому володінні особи. Накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого, яке знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. При необхідності накласти арешт на майно слідчий за погодженням із прокурором звертається з поданням до слідчого судді за місцем провадження слідства. Слідчий суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, а у разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора і за наявності підстав виносить постанову про накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого чи постанову про відмову в накладенні арешту. На постанову судді про накладення арешту на майно може бути подано апеляцію, що не зупиняє виконання постанови.

У випадку, коли для забезпечення позову необхідно провести виїмку або обшук, вони здійснюються відповідно до вимог цього Кодексу.

Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. У протоколі або в додатку до нього повинен міститися опис переданого на зберігання майна із зазначенням його вартості та індивідуальних ознак.

Для встановлення вартості описаного майна в необхідних випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою.

Якщо під час дізнання чи досудового слідства не було вжито заходів до забезпечення позову, або такі заходи були недостатніми, вони вживаються за постановою судді при попередньому розгляді справи, яка виконується в порядку, передбаченому законом.

Якщо в забезпеченні позову відпала потреба, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя своєю постановою, а суд - ухвалою скасовують раніше вжиті заходи.

Правила, передбачені цією статтею, застосовуються і у випадках, коли необхідно забезпечити виконання вироку в частині застосування конфіскації майна, штрафу, стягнення безпідставно придбаного майна.

Стаття 65. Особливості порядку накладення арешту на цінні папери

1. З метою забезпечення можливої конфіскації майна або відшкодування завданої злочином або суспільно небезпечним діянням шкоди, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор вправі накласти арешт на цінні папери, який здійснюється за правилами, передбаченими статтею 64 цього Кодексу.

2. У протоколі опису цінних паперів, на які накладено арешт, зазначається:

загальна кількість цінних паперів, на які накладено арешт, їх вид, характеристики, реквізити;

номінальна вартість;

державний реєстраційний номер;

відомості про емітента або орган чи особу, які видали цінні папери або здійснили реєстрацію випуску цінних паперів або інформацію про випуск цінних паперів, а також про місце їх реєстрації;

дані про документи, які посвідчують право власності на цінні папери, на які накладено арешт.

3. Про накладення арешту на цінні папери повідомляється Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку або її територіальні відділення, а про накладення арешту на приватизаційні папери - Фонд державного майна України.

Стаття 66. Добровільне відшкодування заподіяної злочином чи суспільно небезпечним діянням шкоди

1. Підозрюваний, обвинувачений, цивільний відповідач, їхні законні представники, представники, фізичні чи юридичні особи, які в силу закону несуть майнову відповідальність