У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





яка справа буде розглядатися;

2) роз'яснює їм права, обов'язки та компетенцію присяжних, передбачені законом підстави для самовідводу, а також зміст частин четвертої і п'ятої статті 446 цього Кодексу.

3) з'ясовує у кожного з них, чи не проінформовані вони про обставини даної справи і в якій мірі, про наявність передбачених законом підстав для звільнення їх від участі в розгляді справи;

4) роз'яснює сторонам їхнє право заявляти мотивовані відводи цим громадянам відповідно до статті 448 цього Кодексу та з'ясовує, чи заявляють вони такі відводи;

5) роз'яснює положення частини другої статті 448 цього Кодексу та з'ясовує, чи заявляють прокурор, підсудний, його законний представник чи захисник немотивовані відводи.

4. Головуючий при відборі присяжних вправі поставити громадянам питання, запропоновані у письмовій формі сторонами.

5. Встановивши, що громадянин поінформований про обставини справи настільки, що це може відбитися на його неупередженості, або наявність підстав для задоволення заяв про відводи і самовідводи, головуючий без видалення в нарадчу кімнату своєю постановою звільняє відповідних громадян від участі у справі в якості присяжних.

6. У тому випадку, коли в суд з'явилося менше громадян, ніж це було визначено у постанові про призначення справи до розгляду, або коли після виконання дій, зазначених у частинах першій-четвертій цієї статті їх залишилося менше, ніж це потрібно для утворення колегії присяжних, головуючий дає розпорядження про додатковий виклик громадян із запасного списку.

Стаття 450. Утворення колегії присяжних

1. Колегія присяжних, що розглядає справу в суді, утворюється шляхом відбору жеребкуванням семи присяжних, а якщо за обставинами справи є потреба в тому, щоб при розгляді справи були присутніми запасні присяжні, - ще і одного чи двох запасних.

2. Жеребкування з метою утворення колегії присяжних провадиться за умови, що після виконання вимог статті 449 цього Кодексу залишилося не менше десяти громадян, що викликалися для участі у розгляді справи в якості присяжних, а якщо за обставинами справи є потреба в тому, щоб при розгляді справи були присутніми запасні присяжні - не менше дванадцяти.

3. Секретар судового засідання опускає в урну квитки з вказівкою прізвищ кандидатів у присяжні і перемішує їх. Головуючий по одному виймає сім квитків, оголошуючи щораз зазначене в квитку прізвище присяжного. Після цього він виймає один чи два квитки, оголошуючи прізвище запасних присяжних. Прізвища відібраних присяжних вносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання в тому порядку, у якому квитки були вийняті з урни.

4. По завершенні утворення колегії присяжних засідателів головуючий пропонує колегії присяжних та запасних присяжних зайняти відведене їм місце.

Стаття 451. Розпуск колегії присяжних

1. Прокурор, потерпілий, цивільний позивач, їхні представники, підсудний, його законний представник і захисник, цивільний відповідач і його представник вправі до приведення присяжних засідателів до присяги зробити мотивовану заяву про те, що внаслідок особливостей справи чи в силу інших причин склад колегії присяжних у цілому може виявитися нездатним винести об'єктивний вердикт.

2. Після вислуховування думок сторін із приводу зробленої заяви головуючий своєю постановою, яка виноситься у нарадчій кімнаті, відхиляє її або задовольняє і розпускає колегію присяжних та відновляє підготовку до розгляду справи.

Стаття 452. Старшина присяжних засідателів

1. Присяжні із складу колегії у нарадчій кімнаті обирають старшину. Обраним старшиною вважається присяжний, що одержав більшість голосів.

2. Старшина колегії присяжних користується рівними з іншими присяжними правами у вирішенні всіх питань, що виникають при розгляді справи і винесенні вердикту.

3. Старшина присяжних керує ходом нарад колегії присяжних, за дорученням присяжних звертається до головуючого з проханнями, оголошує присяжним у нарадчій кімнаті питання судді, записує їхні відповіді, з урахуванням результатів голосування заповнює опитувальний лист із відповідями колегії присяжних і проголошує його в судовому засіданні.

Стаття 453. Приведення присяжних до присяги

1. Після утворення колегії присяжних засідателів та обрання старшини за пропозицією головуючого присяжні приймають присягу такого змісту: "Присягаюсь виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні справи керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".

2. Текст присяги зачитує секретар судового засідання. Після цього головуючий називає прізвище кожного з присяжних. Кожен із них має заявити: "Присягаюсь" та підтвердити, що його права, обов'язки і компетенція йому зрозумілі.

3. Про приведення присяжних до присяги робиться запис у протоколі судового засідання.

Стаття 454. Неприпустимість незаконного впливу на присяжного засідателя

1. Прокурору, потерпілому, підсудному, його захиснику та іншим учасникам судового розгляду, а також свідкам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам протягом усього судового розгляду справи забороняється спілкуватись із присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

2. Присяжний може бути усунутий постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи, якщо у нього виникнуть підстави вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив об'єктивність, необхідну для вирішення справи у відповідності з законом.

Стаття 455. Особливості судового слідства в суді присяжних

1. Судове слідство в суді присяжних провадиться з додержанням вимог глави 40 цього Кодексу з такими особливостями.

2. Прокурор оголошує тільки резолютивну частину обвинувального висновку.

3. Правила, передбачені частинами третьою і четвертою статті 387 і статті 389 цього Кодексу, у суді присяжних не застосовуються.

4. Докази сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а сторони захисту - в другу.

5. Підсудний, якщо тільки він не відмовився від дачі показань, допитується перед дослідженням доказів сторони захисту, якщо на іншому порядку не наполягає сам підсудний. Перед допитом головуючий роз'ясняє підсудному право давати або не давати показання