Висновки

Отже, архівознавство в Україні має давню традицію, але трансформація архівознавчих знань у науку відбувалася в середині та 2-й половині 19 ст. Цей процес проходив майже одночасно на українських землях, які були в складі Російської та Австро-Угорської імперій. Історія українського архівознавства тісно пов'язана з традиціями Києво-Могилянської академії, університету Святого Володимира та Київської археографічної комісії (1843-1921 р.), київської, харківської та львівської наукових історичних шкіл. Збирання давніх актів, підготовка і публікація "Архива Юго-Западной России" (1858-1914 р.), "Актов, относящихся к истории Западной России" (1844-1853 р.) супроводжувалися розробленням теоретичних та методологічних питань архівістики. Наголос було зроблено на джерелознавчі та археографічні аспекти архівної справи. Відпрацьовувалися методики пошуку, відбору, оцінки, описування давніх актів, принципів їх публікацій, вироблялися підходи до понятійно-категоріального апарату архівознавства. Біля витоків української архівістики стояли таки видатні вчені, як М. Максимович – перший ректор Київського університету, М. Костомаров, П. Куліш, О. Левицький, М. Іванишев, М. Владимирський-Буданов, В. Антонович та ін.

Можна говорити про зародження в 1920-1930-х рр. двох шкіл архівного описування:

а) київської школи описування актових книг (В.Романовський), що тяжіла до російського досвіду;

б) харківської школи описування документів XIX-XX ст. (В.Веретенников), котра ?рунтувалася на західноєвропейських принципах. Перешкодою завершення формування цих наукових напрямків стала ідеологізація архівної справи та зосередження методичного і наукового центру в Москві.

Основною тематикою  історіографічних досліджень є:

а) історія українських архівів XVII-XVIII ст. (В.Романовський, В.Барвінський, К.Харлампович);

б) історія архівних установ (О.Водолажченко, Є.Іванов, Ф.Герасименко, В.Міяковський, П.Федоренко, О.Цвітков);

в) історія окремих архівних фондів (О.Оглоблин, Г.Ющенко, П.Федоренко);

г) історія архівної справи (В.Романовський, О.Рябінін-Скляревський, П.Білик, А.Грінберг, М.Грибін, В.Стрельський);

д) персоналії архівістів (В.Барвінський, П.Білик).

З переходом 1939 р. архівних установ УРСР у підпорядкування НКВС почався тривалий етап повної їхньої інтеграції в тоталітарну систему партійно-державної диктатури в сфері архівної справи. Використання архівної інформації в оперативних, політичних цілях склало пріоритетний напрямок діяльності архівних установ у передвоєнні роки

З відновленням 1991 р. державної незалежності України почався вимріяний українськими архівістами всіх поколінь процес реформування архівної системи, визначальними рисами якого стали демократизація, децентралізація, відкритість, розширення доступу до архівної інформації, правове врегулювання усіх складових системи архівних установ. Структуру системи архівних установ на 1990-і роки визначив Закон України "Про Національний архівний фонд і архівні установи" (1993). До кінця десятиліття чітко визначилася потреба удосконалення його основних положень з урахуванням результатів апробації в практичній діяльності архівів та аналізу основних тенденцій світової архівістики. Нова редакція закону (2001) суттєво вдосконалила засади функціонування архівної системи.

Наукова діяльність І.Крип'якевича відзначалась високою продуктивністю. Його перу належать понад 850 друкованих праць. Головними напрямами його історичних досліджень у тематико-проблемному плані були: історія України (насамперед, козаччина, історія Галичини), історія культури, джерелознавство.

І.Крип'якевичу вдалося створити власну школу істориків-джерелознавців.

Література

1. Архівістика: Термінолог. словник / Голов. архів. упр. при КМ України. УДНДІАСД; Авт.-упоряд.: К. Є. Новохатський (кер. авт. кол.), К.Т. Селіверстова, Н.І. Гончарова та ін. – К., 1998. – 106 с.

2. Архівна наука і освіта в Україні 1920-1930-х років. – К., 2000. – 592 с.

3. Архівна справа в Україні 1917-1921 рр.: особи, події, здобутки // Пам'ятки. – 1998. – Т. 1. – С. 4-10.

4. Архівознавство: Підручник для студентів вищих навчальних закладів Редкол.: Я.С .Калакура (гол. ред.) та ін. – К ., 1998. – 316 с.

5. Архівознавство доби тоталітаризму: двобій науки і політики // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. праць. – Вип. 4. – К., 1998. – С. 322-331.

6. Архівознавство: Підруч. для студ. іст. ф-тів вищ. навч. закладів України / За заг. ред. Я.С. Калакури та І. Б. Матяш. – 2-ге вид., випр. і доп. – К., 2002. – 356 с.

7. Бюлетень Галузевої служби науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства. – К., 2001. – Вип. 1-10 // http://www.archives.gov.ua/Publicat/Pointers/

8. До питання про археографічно-історичну спадщину І.Крип'якевича з історії Хмельниччини // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2001. – Вип. 12. – С. 314-327.

9. Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / Держкомархів України. УДНДІАСД; Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2000. – 161 с.

10. Маловідомі сторінки історії архівної справи мовою документів // Пам'ять століть. – 1998. – № 6. – С. 54-65.

11. Матяш І. Перший український осередок фахової підготовки архівістів (до 80?ліття Київського археологічного інституту) // Київська старовина. – 1998. – № 6. – С. 53-73.

12. Матяш І.Б. Архівна наука і освіта в Україні 1920-1930-х років / Держкомархів України. УДНДІАСД. – К., 2000. – 591 с.

13. Матяш І. Б. Особа в українській архівістиці: Біографічні нариси / Держкомархів України. УДНДІАСД; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. – К., 2001. – 226 с.

14. Нариси історії архівної справи в Україні / Держкомархів України.  УНДІАСД; За заг. ред. І.Б. Матяш та К.І. Климової. – К., 2002. – 612 с.

15. Основні положення організації науково-дослідної та методичної роботи в державних архівних установах України / Держкомархів України. УДНДІАСД; Уклад.: І.Б. Матяш (кер.), В.М. Гика, С.Г. Кулешов та ін. – К., 2001. – 51 с.

16. Перший український осередок фахової підготовки архівістів (до 80-ліття Київського археологічного інституту)// Київська старовина. – 1998. – № 6. – С. 53-73.

17. Теоретичні та практичні проблеми архівного описування в працях українських архівознавців 1920-1930-х