В архіві є значні масиви друкованих пам'яток, серед яких десятки тисяч книг, брошур, журналів і газет, у тому числі понад 5 тис. стародруків. Історичну цінність мають колекції листівок, афіш, відозв, плакатів. В архіві функціонує єдиний в Україні науково-методичний кабінет спеціальних історичних дисциплін, на базі якого проходять практичні заняття студентів Львівського національного університету ім. Івана Франка. У серії "Архівні зібрання України" 2001 року вперше побачив світ путівник по архіву.

Документи новітньої політичної історії України зберігає Центральний державний архів громадських об'єднань України, створений 1991 р. на базі Партійного архіву Інституту історії партії при ЦК КПУ. Основу його фондів складають документи комуністичної партії України, обласних парторганізацій. Тут відклалися документи інших політичних партій, зокрема української комуністичної партії, українських соціалістів-революціонерів. Окремі фонди складають документи комсомолу УРСР, документи з відомостями про діяльність підпільних партійних і комсомольських організацій, партизанський рух в Україні під час Другої світової війни, архівно-слідчі справи репресованих органами ДПУ-НКВС-КДБ по Києву та Київській області, передані 1993 р. з архіву Служби безпеки України. 2001 року в серії "Архівні зібрання України. Путівники" уперше вийшов путівник по архіву [14].

У фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного, унікальність якого полягає в збереженні документів на аудіовізуальних носіях, збереглися контратипи портретів Т. Шевченка, портретні та групові фотографії І. Франка, Л. Українки, М. Грушевського, М. Лисенка, М. Заньковецкої, багатьох політичних діячів, представників українського відродження, зокрема В. Винниченка, С. Петлюри, П. Скоропадського, а також унікальні кінохроніки, що зафіксували історичні події української революції 1917-1920 р. Зібрані у фондах архіву документи відбивають історію розвитку продуктивних сил України, будівництво промислових підприємств, електростанцій, етапи модернізації сільського господарства, досягнення в сфері науки, освіти, культури і мистецтва. Кінофотодокументи зафіксували багатьох діячів української культури (А. Бучму, О. Вишню, О. Довженко, Л. Курбаса, П. Тичину, А. Малишка, В. Сосюру, М. Рильського, Ю. Яновського) видатних учених (А. Кримського, В. Вернадського, С. Корольова, В. Глушкова, Б. Патона). Загалом у фондах архіву зберігається понад 50 тис. кінодокументів, 30 тис. фотодокументів і стільки ж фонодокументів. Склад і зміст документів архіву відображають анотовані каталоги кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів під загальною назвою "Кінолітопис", останній із яких за 1956-1965 рр. побачив світ 2003 р. [14]

Виразну специфіку має і Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, заснований згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 4 травня 1966 р. для збирання і збереження документів та використання архівної інформації з історії української культури, літератури й мистецтва. Нині архів має понад тисячу фондів, майже 200 тис. од. зб. й понад 3 тис. музейних експонатів. Переважну більшість його фондів складають особові фонди відомих діячів літератури і мистецтва: П. Тичини, А. Головка, О. Гончара, Ванди Василевської, П. Панча, М. Рильського, В. Сосюри, Ю. Яновського, В. Еллана-Блакитного, Ю. Смолича, А. Малишка. У період незалежності з активізацією міжнародного співробітництва фонди архіву поповнилися переданими до України докумен­тальними комплексами, що зберігалися протягом багатьох років за її межами.

У фондах ЦДАМЛМ України зберігаються також документи Комітету з національних премій України ім. Тараса Шевченка, Національного союзу архітекторів, Національного союзу журналістів України, Національного союзу письменників України, творчих виконавських колективів і організацій, Національної кіностудії художніх фільмів імені О.П. Довженка, Української студії телевізійних фільмів, сформовано колекції документів Київського товариства мистецтва і старожитностей, Київського художньо-промислового і наукового музеїв, Київського відділення Російського музичного товариства. 2003 року в серії "Архівні зібрання України" побачив світ перший випуск путівника по фондах архіву-музею.

1989 р. у Харкові було створено Центральний державний науково-технічний архів України для збереження науково-технічної документації, що відображає історію розвитку науки і техніки: проектів спорудження найважливіших об'єктів паливно-енергетичного комплексу, підприємств рудної промисловості (Дніпровського каскаду гідроелектростанцій, Харківського заводу тепловозного оснащення, Новокраматорського машинобудівного заводу). В архіві зосереджено проектну документацію повоєнного відновлення головної вулиці Києва – Хрещатика, спорудження метрополітену, житлових комплексів тощо. Документальна база архіву використовується в наукових дослідженнях з історії науки і техніки і під час розробки проектів реконструкції, перепрофілювання підприємств, при повторному проектуванні.

Важливою ланкою системи установ Держкомархіву є створений 1994 р. Український науково-дослідний інститут архівної справи і документознавства, завдання якого полягають у дослідженні актуальних проблем архівознавства, документознавства, створенні концепцій та прогнозуванні розвитку архівної справи і документаційного забезпечення управління в умовах інформатизації суспільства, дослідженні правових аспектів роботи з документами НАФ, організації науково-технічної інформації з питань архівної справи. У галузевій науковій установі функціонують відділи архівознавства, документознавства, науково-інформаційний відділ, відділ фізико-хімічних та біологічних досліджень, відкрито аспірантуру і створено спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій. Результати наукових досліджень з теорії і методики архівознавства, документознавства, спеціальних історичних дисциплін, публікації архівних документів друкуються в науковому щорічнику "Студії з архівної справи та документознавства" (створений у