Геніальний російський мовознавець Олександр Чертков у книзі «Пелазго-фракійські племена, які заселяли Італію (журнал «Основа» – 1996. – № 28 (6). – С. 88 – 106) однозначно довів, що навіть сучасна українська мова містить чимало слів, які в античний світ принесли з собою пелазги й етруски – не хто інший, як наші, проукраїнські, найдавніші предки. Стаття О.Черткова у цьому ж журналі проілюстрована фотографіями етруської скульптури, якими є: поховальна урна у вигляді хатки (глина, ІХ ст. до н.е. (с. 90)); голова хлопчика (бронза, ІV ст. до н.е. (С. 98)); химера (тварина, яка має риси лева, кози і гадюки) (бронза, V ст.. до н.е. (С. 99)); чоловіча голова (ІІІ – І ст.. до н.е. (С. 102)). Антропологічні розміри черепа хлопчика і голови дорослого чоловіка, а кістки змінюють свою форму впродовж навіть багатьох поколінь дуже повільно, цілком відповідають домінуючим розмірам й сучасних представників української нації.

Якщо вдатися до суто природничих наук і зробити ще глибший екскурс у минуле, то ще геніальний ботанік Карл Лінней вважав, що Україна є правітчизною всіх рослинних і тваринних форм Європи. Точне вивчення в наш час і найновіше датування льодовиків, які вкривали Європу впродовж тисяч кілометрів більш як стометровою товщиною, стверджує ще раз цей висновок К.Ліннея й однозначно дає зрозуміти, що й розвиток праєвропейської людини починався саме звідси, а отже, територія сучасної України була центром перших віянь прогресу, першопоштовхом первісної культури, початкових ремесел. Сучасний український мовознавець Ілля Валерій у статті «Скільки років слову «тато»? « (журнал Основа. – 1996. – № 30 (8). – С. 14 – 37) обґрунтовано веде мову про наших найдальших предків – аріїв: «…Саме поняття арії походить від санскритського ar – орати. Зрозуміло, що в суспільстві, де обробіток землі провадиться з допомогою плуга, можливості його членів, рівень їхнього розвитку набагато вищий, ніж у суспільстві, яке провадить кочовий спосіб життя. З огляду на це, і не тільки на це, arya ( ) в санскриті означало шляхетний» [11, с. 17].

Те, що сьогодні ми називаємо античною культурою, почалося лише після падіння Трої. Як відомо, Троя була розташована на морському узбережжі Малої Азії. Троянці, яких історики спочатку називали пелазгами, володіли мистецтвом трагедії, живопису, знали механіку. Вулиці Трої мали назви за ремеслами, як і в більшості українських міст у часи Київської Русі й Середньовіччя. Читаючи «Іліаду» без особливої уваги, ніхто не помічає, що троянці – не греки. Грек Діт і фрігієць Дарій – історики і очевидці Троянської війни, стверджують, що троянці не знали грецької мови в той час, коли до них прибув Язон. Які ж вони в такому випадку греки? Тим більше, що й самі вони називали греків звіроподібними. Звичайно, в цьому означенні слова «звіроподібні» ми пізнаємо дикі дорійські орди, які в ХІІ столітті до нашої ери майже знищили культуру арійців пелазгів і на грецькому півострові. Стосовно самих античних корінних народів (греків і римлян), то є смисл прислухатися до такого зауваження науковця: «Не зважали греки на самоназву Божого народу, – руси, називали їх скіфами, тобто чужинцями. Білоголові арії теж в боргу не лишилися, прийшовши на землі теперішньої Греції. Тамтешніх, чорноголових ординців-дорійців та інших називали граками. Бо епонімом грецького народу є Грак (Graik), а вже пізніше почали говорити грек ».[11, с. 30].

Ще в VІ столітті до н. е. греки запрошували слов’ян для будування флоту, а в 554 році Доброгост командував грецьким флотом проти персів. Слов’янами були римські імператори Діоклектіан (далматинець), Кесар-Север, Валенцій, Юстиніан І, Клавдій (іллірійці) Максиміліан, Проб, Валентініан, Юстін ІІ Юстиніан (паннонці), Костянтин-Хлор (русин), Василій. Виключно важливими для їхніх імперій були легіони із слов’янських земель, з яких самі імператори походили. Подібно до цього явища згодом козацькі війська були основною збройною силою, на якій трималася Польща. Загальновідомо, як склалася доля Речі Посполитої, коли вона втратила козацьке військо, так само не секрет, що означало для Росії придбання втраченого Польщею війська Запорозького (після скасування Катериною ІІ Запорозької Січі Потьомкін вимушений був реанімувати українське Чорноморське військо, без якого Росії прийшлося дуже скрутно в протистоянні з Туреччиною), адже саме колишні запорозькі козаки виграли для Російської імперії війну з Туреччиною, приєднали до Росії Крим.

Історик Олександр Вельтман (стаття «Атила і Русь ІV – V століть» // журнал «Основа» – 1995. – № 29. – С. 66 – 79) наводить факти, що в основі чотирьох німецьких династій були вихідці зі слов’ян, а це означає, що в майбутньому німці дійсно могли претендувати на звання аріїв, але тільки тому, що аріями були слов’яни, а не навпаки: «Побачивши в сагах родинні зв’язки гуннів на Рейні з гуннами на Дніпрі, німецькі вчені пояснюють це як поетичну вигадку. (Але коли згадати, що, за Тацитом, всі головні чотири вожді племен Германії були слов’янами, то яка тут вигадка?– Ред)» [12, с.76].

Сучасне вітання: «Слава Україні!» – «Героям слава!» у