Важливою ланкою стратегії України е формування і розвиток перспек-тивних нових експортних галузей, що грунтуються на науково-технічній монополії, яка (на відміну від монополії, шо базується на концентрації і цент-ралізації виробництва) за сучасних умов має короткостроковий, нестійкий характер. Реалізація такого напряму вимагає не тільки оперативного поєд-нання фундаментальних і прикладних наукових досягнень з високим тех-нологічним потенціалом, а й здатності до крупномасштабного і швидкого господарського маневру, надзвичайної прагматичності, агресивності у фор-муванні, захопленні і насиченні як національного, так і світового ринку.

Оскількі нині центр ваги економічних реформ перенесено в регіони і сам розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України майже в усьому залежить від ділової активності на місцях то одним з головних стратегічних напрямів роботи на цьому рівні є правове забезпечення й координація зовнішньоекономічної діяльності регіонів, формування регіональних програм її розвитку, створення підприємств з участю українського капіталу за ру-бежем. Першочергове стратегічне зав-дання розвитку цих зв'язків на рівні області має бути спрямоване на формування умов, що сприяють роз-витку експорту продукції, передусім високого ступеня обробки (машино-будування тощо) і надходженню іно-земних інвестицій в економіку регіону.

На рівні підприємства, як головного суб'єкта зовнішньоекономічної діяль-ності України стратегічно визначальним напрямом є максимально можливе на рівні регіонів залучення їх до зов-нішньоекономічних зв'язків. А це обумовлює необхідність підтримки та стимулювання з боку держави тех-нічного переозброєння, а в багатьох випадках і перепрофілювання під-приємств, допомоги в пошуку нових перспективних ринків за рубежем, зняття дискримінаційних обмежень щодо експорту вітчизняної продукції на світових ринках.

Дуже важливу роль у розгортанні зовнішньоекономічної діяльності на ре-гіональному рівні відіграє розробка облдержадміністраціями разом з уп-равліннями митної служби планів, спільних заходів по відкриттю нових митних пунктів (переходів), створення спеціальних фондів розвитку інфра-структури, відкоригуяання режимів оформлення декларацій для низки крупних підприємств тощо. Водночас у зовнішніх зв'язках вітчизняних парт-нерів особливе значення також має вирішення питань щодо страхування експортно-імпортних операцій, надання гарантій зарубіжним інвесторам кредитів для вітчизняних експортерів розвитку інфраструктури, інформа-ційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Резюмуючи, слід підкреслити, що для досягнення успіху у діяльності з зарубіжними партнерами засадничо стратегічне значення має вирішення таких проблем:

- формування прогресивної струк-тури експорту, створення системи його державної підтримки, включаючи фі-нансування, кредитування і страху-вання;

- просування вітчизняних товарів та послуг на зарубіжні ринки при інфор-маційній і фінансовій підтримці дер-жави;

- вдосконалення імпортного тарифу;

- постійний контроль за обгрунто-ваністю цін та напрямами викорис-тання валютних коштів;

- досягнення сприятливого торго-вого режиму у відносинах із зару-біжними країнами та їх торгово-еко-номічними організаціями й союзами, зняття дискримінаційних обмежень на поставки товарів з України;

- врегулювання валютно-фінан-сових проблем з кредиторами та борж-никами України;

- координація і регулювання діяль-ності учасників ЗЕЗ України, контроль за дотриманням з їх боку інтересів держави;

створення умов для залучення іноземних інвестицій і успішної роботи зарубіжних інвесторів.

7.Cписок використаної літератури.