Закон “Про зовнішньоекономічну діяль-ність". згідно з яким зовнішньоекономіч-на діяльність — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іно-земних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ни-ми. що має місце, як на території України, так і за її межами.
Фо-рмами державного регулювання є:
встановлення режиму здійснення валю-тних операцій. Такий режим встановлений Законом “Про порядок розрахунків в іно-земній валюті". Декретом Кабінету Міні-стрів України “Про систему валютного ре-гулювання і валютного контролю" та ін-шими нормативно-правовими актами;
митне регулювання. яке здійснюється згідно із Законами “Про зовнішньоеконо-мічну діяльність”, “Про Єдиний митний тариф”. Митним кодексом України тощо;
встановлення в окремих випадках, пере-дбачених законодавством, режиму ліцен-зування та квотування.
Відповідно до ст. 16 Закону “Про зовнішньоекономічну діяль-ність" в Україні запроваджуються такі ви-ди експортних (імпортних) ліцензій (на-лежним чином оформлене право на екс-порт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних кош-тів з метою інвестицій та кредитування):
генеральна (відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (то-варах) та/або з певною кращою (групою країн) протягом періоду дії режиму ліце-нзування по цьому товару (товарах);
разо-ва (індивідуальна) разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійс-нення кожної окремої операції конкрет-ним суб'єктом зовнішньоекономічної дія-льності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції);
відкрита (індивідуа-льна) (дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не ме-нше одного місяця) з визначенням його загального обсягу), причому по кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерством зовніш-ньоекономічних зв'язків і торгівлі на під-ставі заяв суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Квотування здійснюється шля-хом всгановлсння режиму видачі індиві-дуальних ліценцій, причому загальний обсяг експорту (імпоргу) за цими ліцснзіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.
Зовнішньоекономічна діяльність здійс-нюється на підставі відповідних договорів. які укладаються між суб'єктами даного ви-ду діяльності. Усі зовнішньоекономічні договори можна умовно об'єднати в такі групи:
купівлі-продажу (експорт, імпорт, реек-спорт, реімпорт);
зустрічних поставок (бартер, холдинг);
торгово-посередницькі (доручення, ко-місія, консигнація),
змішані тощо.
Чинним законодавством України строго регламентовані питання укладання та оформлення названих договорів. При їх укладанні сторонам слід керуватись: Зако-нами “Про зовнішньоекономічну діяль-ність", “Про порядок здійснення розраху-нків в іноземній валюті”; Указом Прези-дента України “Про застосування Міжна-родних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990р. (правила ІНКО-ТЕРМС)". Указом Президента України “Про регулювання бартерних (товарооб-мінних) операцій у сфері зовнішньоеко-номічної діяльності”; постановою Кабіне-ту Міністрів України і Національного ба-нку України “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контра-ктів) і типові форми захисних застережень щодо зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки н іноземній валюті”; наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі (МЗІіЗторг} України від 5 жовтня 1995 р.”Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”тощо.[7]
Певна категорія зовнішньоекономічних Договорів (контрактів) підлягає державній реєстрації згідно з Указом Президента Ук-раїни від 31 листопада 1994 р. № 659 “Про облік окремих видів зовнішньоеконимічних договорів (контрактів) в Україні”. Пи-тання реєстрації таких договорів регулює-ться також наказом Міністерства зовніш-ньоекономічних зв'язків України від 18 листопада 1994 р. № 210 “Про заходи Міністсрства зовніш-ньоекономічних зв'язків щодо забезпечення виконання Указу Президента України від 7 липня 1994 р. № 659/94”; наказом Міністерства зовніш-ньоекономічних зв'язків України від 6 гру-дня 1994 р. № 221 “Про внесення змін і доповнень, уточнень та роз'яснень до наказу Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України” № 210 віл 18 листопада 1994 р.; наказом Міністерства зовнішньо-економічних зв'язків України від 19 січня 1995 р. № 3 “На виконання Указу Прези-дента України від 13 січня 1995 р, .№ 35/95” тощо [7].
В даний момент з ціллю оперативного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків, оптимального задоволення потреб населення в різних групах товарів, захисту вітчизняного виробника в Україні затвердженні Положення про порядок ліцензіювання і квотуванню єкспорта і імпорта. Ці захисні міроприємства прийняті в усіх країнах світу і вводяться на визначений період часу і по окремим товарам у випадках порушення законів, невиконання положень міжнародних договорів, експорта-імпорта неякісної продукциї та інше.
3.Форми зовнішньоекономічних зв’язків.
Зовнішньоекономічна діяльність — одна із сфер господарської діяльності, пов'-язана з міжнародною виробничою і нау-ково-технічною кооперацією, експортом та імпортом товарів і послуг, виходом пі-дприємств і організацій на зовнішній ри-нок.
До основних форм зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні належать: експорт та імпорт товарів, капі-талів та робочої сили, кредитування, науково-технічна-співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо.
У зовнішньоекономічних звязках України використовується така форма економічного співробітництва, як кредити. В сучасних умоваг нестабільності важливе значення для економіки країни мають іноземні інвестиції. Прямі інвестиції в Україну в 1996 р. склада-ли 897 млн дол., що дуже мало, зважаючи на економіч-ний потенціал нашої країни. Найбільші капіталовкладення надійшли до внутрішньої торгівлі, харчової промисловості, машинобудування. Головні інвестори — США, Німеччина, Нідерланди, Росія.
Загаль-ний експорт послугами (плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряні перевезення, транспортування нафти і газу) становив в Україні у 1996 р. до-сить значний обсяг — 5,5 млрд. дол. Найбільше послуг було надано Росії за транзит газу трубопроводами та за деякі інші потреби — 3,6 млрд дол.[8].
Створення спільних підприємств – одна із форм економічного співробітництва України із зарубіжними країнами.Ці підприємства діють самостійно , наділені широкими правами для здійснення експортних та імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укладають відповідні контракти. У 1995р. на території України діяло понад 2.5 тис спільних підприємств.
Перспективним напрямком розширення зовнішньоекономічних зв’язків є створення спеціальних зон “ вільного підприємництва” на території України (в районі Закарпаття, Одеси та
