Сама процедура створення акціонерного товариства в різних країнах світу має певні особливості, тобто залежить від правового регулюван-ня цього питання в тій чи іншій країні. Однак існують загальні риси і тенденції в правовому регулюванні поряд-ку створення акціонерного товариства.

Відповідно до ст..4 ЗУ України «Про акціонерні товариства» створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами: 1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

3) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;

8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції [11 ].

У разі заснування Товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій. Тобто відкрита підписка на акції можлива тільки починаючи з другої емісії акцій.

Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати розміру статутного фонду акціонерного товариства, який не може бути меншим від розміру, визначеного законом. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписались на акції, і третіми особами. У випадку, якщо у створенні товариства беруть участь громадяни, договір має бути посвідченим нотаріально. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли відповідно до установчого договору. Правова природа засновницького договору не є простою. Деякі науковці — дослідники господарських (підприєм-ницьких) товариств вважають його різновидом договору про спільну (сумісну) діяльність; інші — особливим (уні-кальним) договором, що його не можна ототожнювати з дого-вором про спільну (сумісну) діяльність [44,с.70], оскільки внаслі-док укладення першого (установчого) виникає юридична особа як самостійний суб'єкт права, в тому числі права власності на передане як внесок майно його засновниками (учас-никами), а другий (про спільну чи сумісну діяльність) спря-мований на узгодження дій декількох осіб — самостійних суб'єктів права щодо провадження певної діяльності зі збереженням за кожним із його учасників права власності на належну йому частку майна, що використовується або створюється внаслідок такої діяльності.

Акціонерне товариство може бути створене юридичними та фізичними особами. Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Проте, акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа

Не менш важливим кроком в процесі заснування акціонерних товариств є формування його майнової бази, необхідної для започаткування господарсь-кої діяльності. Відповідно до вимог нового закону (частина 3 статті 11), на відміну від раніше чинного, кожен засновник АТ повинен оплатити повну вартість акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. Оплата вартості акцій може здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими або немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами ( крім боргових емісійних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів). Ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного товариства , повинна відповідати ринковій вартості цього майна. У разі неоплати ( неповної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів першого випуску акцій акціонерне товариство вважається не заснованим [11].

Після повної оплати акцій засновниками, останні повинні на протязі трьох місяців провести установчі збори АТ.

На установчі збори відкритого акціонерного товариства покладається вирішення низ-ки важливих питань, а саме:

1. Заснування товариства;

2. затвердження оцінки майна, що вноситься засновником в рахунок оплати акцій товариства;

3. затвердження статуту товариства;

4. утворення органів управління товариства;

5. уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;

6. обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного в виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);

7. затвердження результатів розміщення акцій;

8. вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.

За законодавством деяких країн (Німеччини, Російської Федерації) на установчих зборах мають бути присутні всі засновники