Голосування на установчих зборах відбувається за прин-ципом: одна акція - один голос, тобто залежить від май-нової участі, що є характерним для господарських това-риств взагалі, і насамперед об'єднань капіталів.

Порядок прийняття рішень, однак, різний — в залежності від ваги питань, винесених на голосування: життєво важливі для акціонерного товариства рішення (стратегічного порядку) — про заснування товариства, затвердження оцінки майна, що вноситься засновником в рахунок оплати акцій товариства, утворення органів управління товариства, повинні прийматися одностайно всіма засновниками АТ; рішення з інших питань приймаються про-стою більшістю голосів, якщо інше не передбачено засновницьким договором (частина 3 статті 11 Закону України "Про Акціонерні товариства")[11].

Заснування акціонерного товариства (у разі винесення установчими зборами позитивного рішення з цього питання і схвалення статуту товариства) завершується наступним створення акціонерного товариства — його державною реєстрацією, з моменту якої акціонерне товариство набуває статусу юридичної особи, тобто стає пов-ноцінним суб'єктом господарсько-правових відносин.

Державна реєстрація акціонерних товариств здійснюється в загальному для всіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців "[9], шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), що являє собою автоматизовану систему збирання , накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Державна реєстрація акціонерних товариств проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням АТ.

Документи, що подаються на реєстрацію АТ повинні містити відомості, передбачені законом та викладені державною мовою.

У разі, коли законом встановлено вимоги щодо реєстрації установчих документів, такі документи подаються з відміткою про їх реєстрацію в органі, визначеному законом.

За проведення державної реєстрації АТ протягом 3-х днів – справляється реєстраційний збір у розмірі десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, протягом одного дня – потрійний розмір відповідного реєстраційного збору[15 ].

Документом, що підтверджує проведення державної реєстрації юридичної особи – АТ є свідоцтво про державну реєстрацію, яке підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою.

Завершальним етапом заснування АТ є отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій та видача засновникам документів, що підтверджують право власності на акції.

Санкцією за порушення передбаченого законом порядку заснування АТ є прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку повинна звернутися до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства.

2.2. Порядок формування статутного капіталу акціонерних товариств

Вирішальну роль у долі та діяльності акціонерного товариства відіграє його капітал — адже ця організаційно-правова форма застосо-вується саме з метою створення значного за розмірами капіталу шляхом об'єднання коштів і майна багатьох осіб для здійснення, як правило, значної за розмірами підприєм-ницької діяльності. Розрізняють:

* СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ, що є номінальною і постійною (принаймні до його зміни в передбаченому законом порядку) величиною, зафіксованою в установчих документах то-вариства. Він майже ніколи не відповідає фактичній май-новій масі, що належить товариству на праві власності;

* ФАКТИЧНИЙ КАПІТАЛ — перемінна величина, яка змінюється внаслідок фінансово-господарської діяльності товариства, перевищуючи або не досягаючи розміру статут-ного капіталу;

* ОГОЛОШЕНИЙ КАПІТАЛ, нерозривно пов'язаний з поняттям статутного капіталу. В разі покриття підпискою оплати всіх акцій, запропонованих підписчикам, вони співпадають за номінальною величиною; у тих випадках, коли підпискою покрито менш як 100% оголошеного ка-піталу (принаймні 60%) або установчими зборами прийнято рішення про схвалення зайвої підписки на акції, ста-тутний капітал відповідно стає меншим або перевищує ого-лошений капітал (тобто ці дві величини не завжди співпа-дають);

* СПЛАЧЕНИЙ КАПІТАЛ, що відрізняється від Наве-дених вище понять, насамперед розмірами. Він відповідав фактично отриманій сумі коштів, сплачених за акції та дорівнює розміру статутного капіталу за двох умов: 1) якщо всі акції повністю оплачено;

2) якщо вони реалізовувалися за номінальною вартістю (останнє буває досить рідко). Отже, оплачений ка-пітал також часто відрізняється від статутного за своїм розміром; рідко він відповідає також розмірові фактично-го капіталу, що утворюється внаслідок використання в процесі господарської діяльності оплаченого капіталу: в разі успішного ведення справ фактичний капітал збіль-шується проти сплаченого, а неефективне використання (застосування) останнього призводить до відповідного змен-шення наявних коштів акціонерного товариства.

Закони України "Про господарські товариства"[ 4] та «Про акціонерні товариства» [11]. не дають визначення наведеним тут поняттям, що також викликає труднощі на практиці: нерідко ці поняття плутають, через що спотворюється реальна картина фактичного майнового стану акціонерного товариства.

СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ. Наявність статутного капіта-лу визначеного номінального розміру є однією з важливих істотних рис акціонерного товариства . Статутний капітал (іноді його називають основним або номінальним) являє собою номі-нальну грошову суму, яка має бути внесена акціонерами як плата (винагорода) за набуття членства в акціонерному товаристві [46,с.164]. Хоча статутний капітал (фонд) рідко відповідає фактичній май-новій базі акціонерного товариства, яка вже в момент заснування може бути більшою чи меншою за статутний капітал, правовому ре-гулюванню статутного капіталу надається особливе значен-ня. Це пояснюється важливістю його функцій. По-перше, майно, що