Акціонери (їх представники), які беруть участі, в загальних зборах, повинні зареєструватись для участі в загальних зборах із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Перелік акціонерів підписується головою реєстраційної комісії. Акціонер, що не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах.

Загальні збори можуть бути декількох видів. Вітчизня-ним законодавством передбачено два види таких зборів:

- загальні (чергові або річні ) та позачергові. Акціонерне право зарубіжних країн знає ще такий вид загальних зборів, як збори власників певної кількості або певного класу акцій (скажімо, привілейованих акцій). Збори першого виду (чергові) мають обов'язково скликатися певної пори року (наприклад, після закінчення фінансово-господарського року) або певну кількість разів на рік.

Річні загальні збори акціонерів відповідно до вимог українського законодавства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Позачергові (або екстрені) збори скликаються в тих випадках, коли того вимагають обставини, тобто коли звичайна діяльність акціонерних товариств потребує, за висловом Г.Шершеневича, "виразу волі акціонерів" [56,С.239], зокрема у наступних випадках : у разі неплатоспроможності товариства, на вимогу ради акціонерних товариств (наглядової ради), ревізійної комісії акціонерних товариств, на вимогу акціонерів, що в сукупності володіють більш як 10% (голосів ця меншість акціонерів може вимагати скликання позачергових загальних зборів акціонерів будь-коли та з будь-якого приводу, а також за наявності обставин, вка-заних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерних товариств в цілому.

Можливість скликання позачергових загальних зборів внесення додаткових питань до порядку денного менші-стю акціонерів вітчизняним законодавцем досить-таки обмежена. Насамперед це стосується мінімальної межі , меншості (кількості акціонерів), що наділяється правом , вимагати скликання позачергових загальних зборів: законом установлено досить значну межу — таким правом наділені лише акціонери, які володіють у сукупності більш як 10% голосів, а для внесення окремих питань до поряд-ку денного.— понад 5% голосів (у дореволюційній Росії та в більшості країн ринкової економіки таким правом наділяються акціонери, які в сукупності володіють 1/20 голосів ).

До компетенції загальних зборів належать:

· визначення основних напрямків діяльності акціонерних товариств та за-твердження його планів і звітів про їх виконання;

· внесення змін до статуту товариства;

· прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

· прийняття рішення про зміну типу товариства;

· прийняття рішення про розміщення акцій;

· прийняття рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу товариства;

· прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;

· затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них;

· затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства;

· затвердження річного звіту товариства;

· розподіл прибутку і збитків товариства;

· прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій;

· прийняття рішення про форму існування акцій;

· затвердження розміру річних дивідендів;

· прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;

· обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради;

· прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради;

· обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

· затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора),

· прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

· прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

· прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора);

· затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства;

· обрання комісії з припинення акціонерного товариства;

· вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про загальні збори товариства [11].

Важливим є той факт , що повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства[32].

Для визнання загальних зборів повноважними вима-гається, аби на них були представленні (взяли в них участь) - акціонери чи їхні представники, які сукупно володіють відповідно до статуту товариства більш як 60% голосуючих акцій .

Важливим є також питання щодо правомочності рішень загальних зборів. За українським законодавством ( статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"[4]) рішення таких зборів приймаються або кваліфікованою (3/4 голосів), або простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у загальних зборах. Закон вимагає наявності кваліфікова-ної більшості під час голосування з питань, що можуть мати вирішальне-значення для долі товариства, а саме:

* зміни статуту товариства;

* прийняття рішення про припинення діяльності това-риства;

* створення та припинення діяльності дочірніх під-приємств, філій та представництв товариства.

Рішення з решти питань приймаються простою біль-шістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Порядок скликання загальних зборів акціонерів має відповідати інтересам не лише товариства,