Останнім етапом створення акціонерного товариства є реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій, отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій та видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Вирішальну роль у долі та діяльності акціонерного товариства відіграє його капітал — адже ця організаційно-правова форма застосо-вується саме з метою створення значного за розмірами капіталу шляхом об'єднання коштів і майна багатьох осіб для здійснення, як правило, значної за розмірами підприєм-ницької діяльності (статутний капітал, фактичний капітал, оголошений капітал, сплачений капітал). Закони України "Про господарські товариства" та «Про акціонерні товариства» не дають визначення наведеним тут поняттям, що також викликає труднощі на практиці: нерідко ці поняття плутають, через що спотворюється реальна картина фактичного майнового стану акціонерного товариства. Наявність статутного капіта-лу визначеного номінального розміру є однією з важливих істотних рис акціонерного товариства. Статутний капітал виконує ще й гарантійну функцію щодо задоволення обґрунтованих вимог кредиторів. Це зумовлено тим, що акціонерне товариство несе майнову відповідальність пе-ред кредиторами в межах майна, що належить йому на праві власності.

Формуванню статутного фонду Закон приділяє особливу увагу. Передбачається, що цей фонд формується за рахунок вкладів учасників — грошей, матеріальних цінно-стей, цінних паперів, майнових прав (права на користуван-ня земельною ділянкою, водними та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також права на інте-лектуальну власність).

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Вони виражають загальну волю акціонерів (вірніше, їх біль-шості). Цей орган визначає напрямки діяльності товари-ства, його стратегію, спрямовує діяльність створених ним підприємств. Загальні збори можуть бути декількох видів (щорічні (чергові або звичайні) та позачергові). Крім вищого органу — загальних зборів акціонерів, що збираються періодично, потрібно мати постійно діючий орган, який виконуватиме рішення загальних зборів, здійснюватиме управління поточною ді-яльністю товариства і представлятиме його у відносинах з третіми особами. Тобто йдеться про виконавчий орган, таким органом є правління. Вибір членів правління залежить від волі акціонерів, які на загальних зборах обирають склад правління. Обов'язковим органом акціонерного товариства є його наглядова рада, яка створюється в акціонерному товаристві з кількістю акціонерів-власників простих акцій 10 і більше осіб.

На практиці наглядова рада нерідко є важливішим органом, ніж правління, оскільки наділяється не лише кон-трольними функціями, а й досить широ-кою компетенцією. Ревізійна комісія є обов'язко-вим контрольним органом акціонерного товариства. Необхідність ревізійної комісії зумовлена тим, що брати участь в органах управлін-ня можуть не лише акціонери, а й особи, які виконують функції членів правління, керівників структурних під-розділів і головних спеціалістів на підставі трудового до-говору. Отже, основне призначення ревізійної комісії акціонерного товариства — контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства в цілому.

Ці питання і були предметом дослідження даної дипломної роботи. Однак застосування на практиці чинного законодавства про статус акціонерних товариств призводить до неправильних тлумачень окремих питань, помилок, перекручень, яких можна уникнути, прийнявши відповідні зміни та роз’яснення до закону "Про акціонерні товариства".

Як нескладно побачити, Закон України «Про акціонерні товариства» ще надзвичайно далекий від найкращих практик корпоративного управління, однак він є дуже серйозним кроком у напрямку наближення України до належних стандартів розробки корпоративного законодавства та відмови від законодавчого закріплення тиранії і безвідповідальності менеджменту. Саме шляхи усунення недоліків нового Закону «Про акціонерні товариства» запропоновані в розділі третьому роботи.

Серед інших переваг Закону слід згадати такі надзвичайно важливі механізми захисту прав акціонерів, як право акціонера вимагати від товариства викупу його акцій у випадку, якщо він голосував проти окремих рішень, ухвалених загальними зборами (злиття, ухвалення значного правочину, зміну розміру статутного капіталу) (ст. 68); регламентація процедур ухвалення значних правочинів та правочинів, в яких є заінтересованість. Закон навіть містить спробу врегулювати процедуру придбання значного пакета акцій (поглинання), однак у нас є сумніви, що в існуючому вигляді норми розділу XІ зможуть ефективно застосовуватись та забезпечать досягнення задекларованих цілей, подібні сумніви ми також маємо щодо механізмів звернення акціонера до суду з вимогою скасування рішення загальних зборів акціонерів (ст. 50) та права акціонера звернутися до суду в інтересах товариства з вимогою про відшкодування збитків у випадку порушення процедури ухвалення рішень про значний правочин чи правочин із заінтересованістю (п. 2 ст. 72). Утім, сподіваємося, що ці задекларовані, але не підкріплені необхідними процедурами механізми мають непогані шанси бути викликані до життя в процесі застосування нового Закону внаслідок загострення корпоративних конфліктів в умовах світової фінансової кризи.

Також закон повинен встановлювати вимоги до розміру статутного капіталу акціонерного товариства в залежності від виду діяльності товариства, що в свою чергу зміцнить гарантійну функцію статутного капіталу .

Загалом акціонерна форма господарювання є прогресивною і повинна надалі існувати та вдосконалюватись в нашій державі. Вона дозволяє відособленим власникам об'єднати засоби для спільного ведення підприємницької діяльності, створює можливості високої концентрації і розширення масштабів виробництва. Акціонерна форма спільного ведення господарської діяльності розвиває вартісні відносини економічно відокремлених власників, створює можливість високої концентрації і розширення масштабів виробництва з метою підвищення конкурентноздатності підприємства і отримання більших прибутків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради