Табель обліку відпрацьованого часу може вестися двома спо-собами:

1) шляхом щоденного відмічання у табелі всіх, хто з'явився на роботу, запізнився, працював понад встановлену норму часу тощо;

2) шляхом реєстрації лише відхилень від нормального вико-ристання робочого часу.

У кінці місяця визначається загальна кількість відпрацьова-них днів і годин та кількість днів неявок з окремих причин із запи-сом їх у відповідній графі. При цьому оплачувані дні неявок, доз-волені законом (відрядження, виконання державних обов'язків та ін.), включають до загального підсумку відпрацьованих днів і ок-ремо не показують. Підписує табель керівник структурного підроз-ділу, після чого його здають до бухгалтерії.

Нормальна тривалість робочого часу згідно КЗпП не може перевищувати 40 годин на тиждень, але для деяких категорій праців-ників бюджетної сфери законодавче встановлено скорочену три-валість робочого часу (викладачі, вчителі, лікарі та ін.), враховую-чи підвищене інтелектуальне і нервове напруження їх праці.

Для контролю за ефективністю та якістю праці у деяких бюд-жетних установах застосовують її нормування шляхом встановлен-ня обсягу робіт, який необхідно виконати у зазначений термін і на відповідному якісному рівні. Так, у вищих навчальних закладах для професорсько-викладацького складу в основу нормування покла-дено річне навчальне навантаження в академічних годинах, до якого включають: читання лекцій, проведення семінарських і практич-них занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво практи-кою, підготовкою дипломних робіт тощо. На кожен вид робіт вста-новлено норми у годинах. Для професорсько-викладацького скла-ду встановлено 36-годинний робочий тиждень, протягом якого викладачі повинні виконувати всі види робіт (навчальну, методич-ну, науково-дослідну, виховну, організаційну) відповідно до інди-відуального плану роботи.

Норма навантаження вчителів старших класів — 18 годин пе-дагогічної роботи на тиждень (720 годин на рік), вихователів до-шкільних дитячих закладів — 36 годин на тиждень. Тривалість ро-бочого дня дільничного лікаря, що працює у лікарні,— 6,5 години, а лікаря, зайнятого тільки прийомом,— 5,5 години. Лікар-стоматолог повинен прийняти протягом однієї години трьох пацієнтів і т. ін. Подібна практика нормування праці створює можливість не лише контролювати її кількість та якість, а й визначати норматив-ну потребу у працівниках відповідних професій та спеціальностей.

Дані обліку чисельності працівників та відпрацьованого часу, а також дані обліку розрахунків з працівниками з оплати праці є підставою для складання звітів з праці та заробітної плати.

Документальне оформлення і порядок нарахування зарплати, різних доплат і надбавок та виплат з розрахунку середньої зарплати

Нарахування заробітної плати працівникам бюджетної уста-нови являє собою розрахунок заробітку за місяць з урахуванням посадового окладу, різних доплат і надбавок, премій, допомоги, оплати відпусток за мінусом відрахувань. Нарахування зарплати

здійснюється на підставі первинних документів з обліку виробіт-ку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків, наказів, до-кументів про присвоєння вчених звань та наукових ступенів тощо. Типові форми первинних документів з обліку розрахунків із заробітної плати затверджені наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. № 144.

Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць. При почасовій оплаті праці підставою для нарахування зарплати є табель обліку використання робочого часу, який складають в ок-ремих підрозділах установи і за підписом керівника підрозділу та особи, уповноваженої вести облік виходу на роботу працівників, подають до бухгалтерії. Працівник бухгалтерії, відповідальний за нарахування зарплати, перевіряє табель як з точки зору правиль-ності його оформлення, так і за змістом: склад осіб, внесених до табеля; погодження з відповідними документами дат відпустки, хво-роби, відрядження, зарахування, звільнення, роботи у святкові та неробочі дні, у нічні зміни тощо. Перевіряється також правильність підрахунку кількості відпрацьованих годин (днів) кожним праців-ником та кількості невиходів на роботу з різних причин. Нараху-вання зарплати за відпрацьований час може здійснюватися безпо-середньо в табелі або в розрахунковій (розрахунково-платіжній) відомості, виходячи з кількості відпрацьованих днів (годин) та вста-новленого місячного окладу (погодинної ставки оплати).

Якщо працівнику встановлена погодинна оплата праці, то сума заробітку визначається множенням кількості відпрацьованих за місяць годин на тарифну ставку з урахуванням доплат і надбавок. Окремо визначаються доплата за роботу в нічні години, у святкові та неробочі дні. Так, доплата за нічні години роботи (з 10 години вечора до 6 години ранку) визначається множенням кількості відпрацьованих годин у нічний час на погодинну ставку оплати і на коефіцієнт доплати (наприклад — 0,4). Аналогічно визначаєть-ся сума доплати за роботу у святкові та неробочі дні.

Якщо працівнику встановлено місячний посадовий оклад, то сума заробітку визначається діленням суми окладу на кількість ро-бочих днів (годин) за нормативної тривалості місяця і множенням на кількість фактично відпрацьованих днів (годин).

При відрядній оплаті праці сума заробітку визначається мно-женням кількості виконаної роботи (виробленої продукції) на роз-цінку за одиницю роботи (продукції). Якщо робота виконувалася бригадою, то визначена таким чином сума заробітку підлягає роз-поділу між членами бригади відповідно до кількості відпрацьованого часу і рівня кваліфікації окремих працівників. При цьому роз-поділ може здійснюватися пропорційно заробіткові за