У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





боржника.

При перевірці стану кредиторської заборгованості необхідно встановити:–

чи немає випадків заліку кредиторської заборгованості, по якій закінчився строк: позовної давності в погашення дебіторської заборгованості на рахунки фізичних осіб, щоб приховати порушення;–

чи своєчасно перераховано в дохід відповідних бюджетів суми незапитаної кредиторської заборгованості. Строк позовної давності - 3 роки. По закінченні строку позовної давності по кредиторській заборгованості їх суми належать внесенню в дохід бюджету не пізніше 10 числа місяця, слідую чого за місяцем в якому закінчився строк позовної давності. За несвоєчасне перерахування до бюджету сум кредиторської заборгованості справляється пеня в розмірі 0,3 % від цих сум за кожний прострочений день,

При ревізії розрахунків по нестачах і відшкодуваннях матеріального збитку особлива увага звертається на наявність матеріалів по кожній справі, строки і якість їх оформлення, регулярність стягнення по

виконавчих листах, правильність обліку списання заборгованості, наявність по дрібних нестачах зобов'язань про погашення заборгованості.

Джерелами інформації для ревізії даних розрахунків є дані аналітичного обліку по субрахунку 363 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків", який повинен вестись в розрізі винних матеріально відповідальних осіб, нагромаджувальні відомості за розрахунками з іншими дебіторами (меморіальний ордер 4), первинні документи (документи про результати інвентаризації грошей та матеріальних цінностей, рішень керівництва організації та суду, службового листування з правоохоронними органами, касові .банківські та інші документи про погашення заборгованості за виплатами на відшкодування завданих збитків.

Спочатку ревізору необхідно познайомитись з даними бухгалтерського обліку (Книга "Журнал- Головна", меморіальний ордер №4,баланс) про обороти та залишки на рахунку 363 і проаналізувати стан розрахунків за ревізований період. Потім на основі первинних документів (матеріалів інвентаризації, протоколів засідань інвентаризаційних комісій, пояснень матеріально відповідальних осіб) вивчаються причини виникнення матеріальної шкоди.

Розмір і правильність відшкодування збитків регулюються Постановою КМУ від 22.01.96 №116 (зі змінами і доповненнями). Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі і знищення (псування) матеріальних цінностей. Протягом 5 днів після встановлення недостач матеріали повинні передаватися в слідчі органи. При одержанні рішення суду суми, що віднесені на винних осіб, повинні бути уточнені у відповідності з виконавчим листом судового органу.

Ревізор перевіряє стан бухгалтерського діловодства у випадках наявності виконавчих документів суду, повноту та своєчасність відрахувань чи перерахувань на погашення боргу за записами на субрахунку 363 та вжиття заходів на розшук боржників. Особливо уважно слід перевірити факти несвоєчасного утримання чи погашення заборгованості, переходу її в стан безнадійної.

2.4. Ревізія необоротних активів і матеріальних запасів

Ревізія основних засобів

Завданнями ревізії основних засобів є: перевірка ефективного їх використання та збереження в установі; перевірка правильності документального оформлення надходження, переміщення та використання; правильності нарахування зносу та списання; перевірка правильності відображення операцій з основними засобами в бухгалтерському обліку.

Джерелами ревізії операцій з основними засобами є:–

акти прийому-передачі засобів (форма № 03-1 бюджет);–

акти приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма 03 -2 бюджет);–

інвентарні картки обліку основних (форми № 03-6,8);–

описи інвентарних карток з обліку основних засобів (форма № 03-10);–

акти про ліквідацію основних засобів (форми № 03-3,4);–

інвентарні списки основних засобів за місцем їхнього розташування, експлуатації та матеріально-відповідальних осіб (форма № ОЗ-11);–

відомість на нарахування зносу на основні засоби (форма № К 03-12);–

акти інвентаризації та порівняльні відомості за результатами інвентаризації основних засобів;–

кошториси та плани капітального ремонту основних засобів;–

дефектні акти на проведення капітальних ремонтів;–

нагромаджувальна відомість по вибуттю і переміщенню необоротних активів (меморіальний ордер №9),книга "Журнал-РВ: Головна ", баланс, звітність про рух основних засобів.

Ревізію операцій з основними засобами необхідно розпочинати з вивчення матеріалів попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи на своєчасність їхнього проведення та оформлення, відображення результатів в обліку. Повноту об'єктів інвентаризації встановлюють порівнянням інвентарних описів з даними аналітичного обліку в оборотних відомостях. Наступним етапом ревізії є проведення вибіркової інвентаризації в: місцях зберігання та розміщення основних засобів. При виявленні нестач, крадіжок "керівник ревізійної групи може прийняти рішення про проведення суцільної інвентаризації.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в порядку, визначеному "інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетної установи", затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.2001р. №142/181:

1) основні засоби, які виявлені в надлишку, підлягають опри-буткуванню та зарахуванню на збільшення фонду в необоротних активах (кредит рахунку 401) з подальшим установленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

2) втрата матеріальних цінностей в межах затверджених норм природних втрат списується за розпорядженням керівника установи на зменшення загального фонду (дебет рахунку 702). Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних недостач.

3) нестача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, нестач, знищення і псування матеріальних цінностей;

Визначення розміру збитків та відшкодування нестачі основних засобів здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» з врахуванням балансової вартості основних засобів (з врахуванням зносу), але не нижче 50 % від балансової вартості на час встановлення фактів нестачі з врахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору і визначається за формулою:

Рз = (((Бв - 3) ІінФ + ПДВ