Згідно з постановами КМУ за №1349 від 03.12.1997 року "Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування" та за №758 від 03.05.1999 року "Про нову редакцію додатків 1-5 до постанови КМУ від 03.12.1997 року за №1349" розроблено типові штати апарату місцевих рад, виконавчих комітетів, яких рекомендовано дотримуватись при розробці бюд-жетів, а Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації під час розроблення проектів відповідних бюджетів зобов'язані застосовувати зазначені типові штати для проведення розрахунків асигнувань на утримання апарату рад.

Працівники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування є дер-жавними службовцями і мають відповідні службові повноваження та обов'я-зки. Винятки становлять працівники адмінобслуговуючого персоналу.

Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які обій-мають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок держав-них коштів.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від по-ходження, соціального майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одер-жали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли за встановленим порядком конкурсний відбір. На посаду в державному органі не обирають та не призначають осіб, які:—

визнані недієздатними; —

мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;—

будуть безпосередньо підпорядковані особам, які є їх близькими родинами чи свояками;—

з інших причин через обмеження, встановлені законами України, не мо-жуть бути державними службовцями.

Державний службовець не має права займатися іншою діяльністю, крім основної роботи, тобто поєднання функцій неможливе, за винятком викладацької та наукової роботи.

Прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Зазначене вимагає проведення доволі складної процедури, без дотримання якої неможливе прийняття на державну службу, та й в подальшому це впливає на розмір встановлюваного посадового окладу.

Отже, зупинимось на особливостях цього процесу.

Положенням, що затверджене постановою КМУ від 04.10.1995 р. за №782, регулюється порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу.

Умови конкурсу та рішення про час його проведення визначаються керівником установи у відповідному наказі.

За місяць до проведення конкурсу на заміщення вакантних посад інформацію про це необхідно розповсюдити через засоби масової інформації.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають на ім'я керівника заяву, до якої додаються особовий листок обліку кадрів, автобіографія, копії документів про освіту. Крім цього, особи, які претендують на зайняття посади державного службовця третьої-сьомої категорій, подають за місцем майбут-ньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї. Якщо вони претен-дують на зайняття посади державного службовця першої і другої категорій, то подають відомості про належне їм та членам їх сімей нерухоме та цінне рухо-ме майно, вклади у банках і цінні папери.

За рішенням комісії, до участі в конкурсі допускаються особи, які відпо-відають умовам конкурсу. Рішення комісії про недопущення до конкурсу над-силається заявникові і може бути оскаржено керівнику протягом 3 днів з дня одержання відмови комісії. Учасникам конкурсу завчасно повідомляють про час і місце засідання комісії, під час якої з кожним проводиться співбесіда.

На підставі вивчення поданих документів та співбесід комісія приймає рі-шення стосовно кожного учасника конкурсу шляхом голосування.

На засіданні комісії необхідна присутність не менше 2/3 її складу. Рішення комісії приймається на закритому засіданні простою більшістю голосів при-сутніх членів комісії.

засідання комісії оформляється протоколом за формою, встановленою Держголовслужбою.

На підставі рішення комісії, в разі успішного проходження конкурсу, керів-ником приймається рішення про зарахування на вакантну посаду в орган дер-жавної служби.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, прий-мають Присягу державного службовця, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці.

Крім процедури конкурсу існує ще ряд випробувань як претендента, так і вже зарахованого працівника.

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ді-лових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробу-вальний термін до шести місяців.

Граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок (крім виборних посад). У разі необхідності кері-вник за погодженням з начальником Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України може продовжити термін перебування на дер-жавній службі, але не більш як на п'ять років.

По органах місцевого самоврядування таке рішення приймає голова відпо-відної ради.

У виняткових випадках після закінчення цього терміну державні службов-ці можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника.

Від загальних процедур зарахування на державну службу перейдемо до порядку встановлення посадових окладів, що також дуже важливий етап.

Посадові оклади працівникам органів виконавчої влади та місцевого само-врядування встановлюються їх керівниками відповідно до затверджених схем посадових окладів згідно з постановою КМУ від 13.12.1999 року за №2288 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконав-чої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів проку-ратури, судів та інших органів" із усіма змінами та доповненнями.

Слід зазначити, що перш ніж встановити посадові оклади, потрібно ви-значити групу, до якої належить область або місто залежно від чисельності