В процесі встановлення програми користувачем здійснюється самостійний вибір модулів для встановлення.

В цілому охарактеризувати програму можна використовуючи певні класифікаційні ознаки (табл. 4.5).

Таблиця 4.5.

Характеристика програми "Парус-Предприятие 7.11"

№ з/п |

Класифікаційна ознака |

Характеристика ознак

1 | Клас програми | Комплекс пов’язаних АРМ

2 | Призначення | Програма для ведення бухгалтерського обліку

3 |

Група споживачів | Бухгалтерія, в якій здійснено чітким розподіл функцій між працівниками

4 |

Об'єкт обліку | Малі та середні за розмірами підприємства різних галузей діяльності

5 | Спосіб реалізації | Перевага надається введенню операції! за шаблонами

6 | Комплексність | Комплекс пов'язаних АРМ

Інформація, яка вводиться в програму, надходить в базу даних, що є єдиною для всіх модулів програми. База даних може знаходитись на жорсткому диску комп'ютера, або на жорсткому диску окремого комп'ютера в мережі за умови користування програмою кількома користувачами у мережі.

Робоче середовище та його налагодження.

Як і в інших програмах, в програмі «Парус Предприятие 7.11» налагодження робочого середовища складається з налагодження облікових параметрів і налагодження інтерфейсу. Однак необхідно також налагодити робоче місце.

Робоче місце в програмі - конкретний модуль програми, встановлений на конкретному комп'ютері.

В робочому вікні програми верхній рядок відведений під заголовок програми із зазначенням модуля програми та місця знаходження інформаційної бази підприємства.

Головне меню програми (другий рядок екрану)- містить перелік пунктів меню. Кожний пункт головного меню є назвою групи режимів або функцій програми. В наступному рядку зазначаються піктограми відповідних пунктів меню, призначених для швидкого виконання певних дій в програмі - панель інструментів. В нижньому рядку програми (рядку стану) зазначається час виконання операцій та документ, з яким працює користувач.

При роботі з обліковими регістрами або словниками на екрані з'являється вікно, що містить три складові: 1) дерево каталогів; 2) "материнську" таблицю; 3) "дочірню" таблицю.

Головне вікно розділу може містити всі або лише частину із зображених на рисунку елементів. Як мінімум, воно містить таблицю зі списком записів. В головних вікнах деяких розділів є друга ("дочірня") таблиця, де виводиться список записів, пов'язаних з поточним рядком із першої ("материнської") таблиці. Можуть бути і розділи з кількома "дочірніми" таблицями (вони розміщуються на закладках, нижче "материнської" таблиці). Записи в головній (або єдиній) таблиці можуть бути об'єднані в каталоги, які, в свою чергу, також можуть бути об'єднані в інші каталоги. У цьому випадку головне вікно розділу містить дерево каталогів. Дерево каталогів є не у всіх розділах. Користувач має право змінювати зовнішній вигляд головного вікна розділу, співвідношення розмірів його окремих елементів, розмір і порядок розміщення стовпчиків в таблицях.

В програмі використовується два типи вікон: "список" та "форма редагування".

Вікна типу "список" використовуються в тих випадках, коли, працюючи з одним розділом програми, необхідно отримати або відобразити дані з іншого розділу. Вікна цього типу завжди мають одну або декілька таблиць і в деяких випадках-дерево каталогів.

Вікна типу "форма редагування" використовуються для відображення, введення і зміни значень різних параметрів, зокрема:–

для додання, копіювання та виправлення запису таблиці головного вікна, розділу або типу вікна "список";–

для зазначення умов відбору;–

при встановленні параметрів виконання різних функцій, операцій тощо.

В загальному випадку форми можуть включати в себе таблиці, поля, кнопки, коментарі та елементи оформлення.

Якщо декілька комп'ютерів працюють з однією базою даних, то будь-яка зміна інформації в ній буде відображена одразу на всіх комп'ютерах. В той же час, в програмі є ряд характеристик, що стосуються лише того додатку і лише того комп'ютера, на якому йде робота. Це, передусім, різноманітні налагодження відображення даних. Вони стосуються лише інтерфейсу програми; їх можна назвати налагодженнями робочого місця.

Важливим етапом у налагодженні є встановлення робочої дати. Для встановлення робочої дати в програмі необхідно виконати наступні команди: "Файл" - "Настройка" - "Установка даты".

Дату також можна встановлювати вручну або з таблиці, що викликана при натисканні на кнопку поряд з полем "Текущая дата".

Вся інформація зберігається в різних об'єктах, зареєстрованих в програмі. Об'єктом можуть виступати документи, господарські операції, особові рахунки, товари тощо. Для того, щоб почати працювати з тією чи іншою таблицею бази даних програми, достатньо ввійти до розділу програми, призначеної для виконання відповідних функціональних задач.

Розділи програми можна поділити на три види:–

облікові регістри;–

функціональні розділи;–

словники.

В обліковій регістрах зберігається та обробляється інформація про об'єкти, в якості яких можуть виступати документи, господарські операції, особові рахунки, товари тощо.

Функціональні розділи забезпечують, як правило, виконання операцій з обробки інформації одночасно з кількох облікових регістрів. Це, наприклад, отримання різноманітних звітів, перенесення залишків по рахунках.

Словники представляють собою особливий вид розділів. Словник -будь-яке сховище інформації, що не є обліковим регістром, в якому зберігаються дані не за конкретними документами, господарськими операціями, товарами, залишками або оборотами, а деякі допоміжні відомості.

В першу чергу при роботі з програмою необхідно налагодити всі словники (в інших програмах вони можуть називатись довідниками).

1. Словник "План счетов" є найважливішим з усіх словників, без якого неможливе здійснення бухгалтерських проводок; призначений для зберігання Плану рахунків, що включає як синтетичні так і аналітичні рахунки.

2. Словник "Шаблоны документов" призначений для