Принцип достовірності: звітність повинна давати повну та достовірну інформацію про фінансовий стан установи та його зміни, а також фінансові результати.

Принцип повного висвітлення: фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Принцип автономності: кожна установа, що виступає як юридична особа, відокремлена від організації вищого рівня, у зв’язку з чим майно та зобов’язання організацій вищого рівня не повинні відображатися у фінансовій звітності цих установ.

Принцип періодичності полягає у розподілі діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Єдиний грошовий вимірник означає вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій установи у його фінансовій звітності є єдиній грошовій одиниці, тобто у грошовій одиниці України.

Державою здійснюється регулювання як бухгалтерського обліку, так і фінансової звітності в Україні. Метою цього регулювання є як створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, так і їх удосконалення.

Регулювання питань методології фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ покладено на Державне казначейство України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей, можуть розробляти на базі національних положень бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управлі-ння яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову зві-тність щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з поча-тку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Терміни подання: фінансової звітності визначені Кабінетом Міністрів України.

Отже, на сьогодні в Україні складається місячна, квартальна та річна фіна-нсова звітність. Розглянемо більш детально принципи та порядок їх складання.

Порядок складання бюджетними установами місячної звітності

Відразу зазначимо, що в період реформування економіки України щороку відбуваються якісь зміни щодо складання звітності. Мабуть, їх слід очікувати і в майбутньому. Ряд причин, що вимагають реформувати бюджетну галузь, впливають на форми і обсяги подачі звітної інформації бюджетними органі-заціями.

Державним казначейством України регламентовано порядок складання мі-сячних звітів бюджетними установами спеціальною інструкцією.

Порядок складання місячних звітів поширюється на центральні органи ви-конавчої влади, головних розпорядників бюджетних коштів, установи та органі-зації, що отримують кошти з державного та/або місцевих бюджетів без винятку. Установи силових та правоохоронних органів складають місячну звітність за всіма формами і за всіма правилами, що стосуються цивільних установ.

Загальна термінологія визначена Інструкцією про порядок складання у 2000 році місячних та квартальних звітів установами й організаціями, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.

Зокрема, слід знати, що:–

асигнування — повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття зобов'язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі ви-конання бюджету, яке надане відповідно до бюджетного призначення; –

загальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації — кошти, що надходять із загального фонду бюджету, за рахунок кого утримується ця установа чи організація;–

депозитні суми — кошти, що не належать бюджетній установі, надхо-дять у тимчасове розпорядження і з настанням відповідних умов перерахо-вуються за призначенням. Вони не належать до коштів спеціального фонду; –

плата за послуги, що надаються бюджетними установами — доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних Послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи іншої діяльності, що здійсню-ється на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовуються за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів та видатків. Сюди та-кож належать:–

плата за утримання дітей в дошкільних закладах;–

плата за навчання в державних школах естетичного виховання дітей; –

кошти, які надходять на харчування дітей в інтернатах при школах та в групах подовженого дня;–

плата за користування гуртожитком при вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти;–

кошти, які залишаються навчальним закладам професійно-технічної освіти від сум, що надійшли за роботи, виконані учнями, і за договорами щодо підготовки кадрів та підвищення кваліфікації робітників;–

кошти спецконтингенту та працівників за харчування, отримане за міс-цем роботи;–

кошти за розрахунками за формений одяг, який видають працівникам деяких міністерств (інших центральних органів виконавчої влади) і підвідом-чих їм установ;–

кошти, що надходять як часткова компенсація вартості спортивної фор-ми, яка видається згідно з чинним законодавством спортсменам, учням спор-тивних закладів;–

кошти, одержані від реалізації путівок до санаторно-курортних закладів та закладів відпочинку;–

кошти, одержані на утримання установ та закладів у порядку пайової участі;–

відрахування від госпрозрахункових установ та організацій, які пере-бувають у віданні установ, якщо це передбачено чинним законодавством;–

грошові надходження від реалізації продукції та послуг установами дер-жавної сортовипробувальної мережі, державними проектно-розвідувальними станціями хімізації сільського господарства та машиновипробувальними станціями;–

кошти, що надходять від діяльності закладів громадського харчування, які належать бюджетним установам та організаціям.–

інші джерела власних надходжень бюджетних установ — це гранти та дарунки, отримані бюджетними установами, та кошти бюджетних установ, що отримуються на виконання окремих доручень;–

інші кошти спеціального фонду — кошти спеціального фонду, які отри-мують бюджетні установи і організації від головних розпорядників коштів згі-дно з розподілами за схемою бюджетного фінансування; _–

надходження асигнувань — асигнування загального