Під час перевірки контролюючі органи мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.

За неповне оприбуткування готівки і за не оприбуткування готівки органи ДПС застосовують штрафні санкції згідно указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" в новій редакції від 7 вересня 2001 року N 802/2001 - штраф у п'яти кратному розмірі суми не оприбуткування. Згідно цього ж Указу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів

платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Наступним етапом ревізії касових операцій є перевірка дотримання встановлених лімітів каси.

Відповідно до пункту 2.3. Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ , затвердженої Державним казначейством України від 26.12.2003 р. № 242 (Далі Інструкція 242) , установа що має поточні рахунки в банку та здійснює операції з грошовими коштами в національній валюті , може зберігати в касі залишки готівки на кінець дня в межах встановлених лімітів.

Слід зазначити , що згідно з Порядком встановлення ліміту залишку готівки в касах клієнтів , які обслуговуються органами Державного казначейства , затвердженого наказом Державного казначейства України від 12.05.2003 р. № 103 Державне казначейство самостійно визначає порядок встановлення ліміту в своїй касі та касах бюджетних установ і організацій , які фінансуються за рахунок коштів державного та /або місцевого бюджету і обслуговуються органами Державного казначейства.

Під час перевірки дотримання установою ліміту каси визначається наявність установленого ліміту каси, уточнюються за наказами, розпорядженнями (іншими розпорядчими документами) суми самостійно доведених установою лімітів кас своїм відокремленим підрозділам.

Під час перевірок з'ясовують те, як установа дотримується встановленого Держказначейством ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки (за заявкою-розрахунком) або самостійно встановленого установою ліміту каси (за наказом, розпорядженням або заявкою-розрахунком) . Крім того, має враховуватися те, що кошти, одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можуть на протязі 3-5 днів зберігатися в касі установи понад установлений ліміт каси.

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то визначаються, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Згідно указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" в новій редакції від 7 вересня 2001 року N 802/2001 за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах органи ДПС застосовують штрафні санкції у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Враховуючи вимоги Інструкції №242, готівка отримана бюджетною установою в касу , повинна використовуватись суворо за цільовим призначенням відповідно до кошторису. А також вся виручка ,що надійшла готівкою в касу установи при казначейському обслуговуванні , повинна бути зарахована на рахунки , відкриті установі в органах Державного казначейства (установах банків).

Під час перевірок цільового використання готівки, одержаної установою з банку використовуються банківські виписки, касові книги, звіти касира, видаткові касові ордери, меморіальні ордери 1 за кредитом субрахунку 301 "Каса в національній валюті", книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), а також документи, що підтверджують факт витрачання готівкових коштів за призначенням. Крім того, можуть також використовуватися товарні та касові чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, проїзні документи, інші розрахункові документи, а також акти про закупівлю товарів (виконання робіт, надання послуг), платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу, авансові звіти підзвітних осіб тощо.

Суми і напрями використання готівки, одержаної в касі банку, порівнюються з аналогічними показниками їх фактичного витрачання із залученням відповідних виправдувальних документів. За результатами перевірки встановлюються конкретні факти нецільового використання готівки, з'ясовуються їх причини. Якщо лише частина одержаної в банку готівки була використана за цільовим призначенням, а інша не здана до каси установи, то сума витраченої на інші цілі готівки кваліфікується як нецільове використання коштів. Уважаються порушенням також випадки фактичного використання установою одержаної в банку готівки за цільовим призначенням, але без надання підтверджувальних документів.

За витрачання готівки отриманої з банку не за цільовим призначенням та витрачанням готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості органами ;ДПС застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі здійснених виплат (Указ Президента України "Про застосування