2) бюджетна установа сама обирає форму безготівкових роз-рахунків і погоджує її у відповідній угоді (договорі, контракті), ук-ладеній з постачальником, виходячи з умов фінансування та наяв-них коштів;

3) кошти з рахунка установи списуються лише за розпоряд-женням його власника;

4) момент здійснення платежу має бути максимально набли-женим до часу надання послуг1, виконання робіт, отримання мате-ріалів;

5) платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунку

платника;

6) платежі здійснюються лише в розмірі зареєстрованих зобо-в'язань платника;

7) платежі здійснюються лише на передбачені кошторисом цілі та на підставі документів, що підтверджують цільове призначення витрачання коштів.

Безготівкові розрахунки здійснюються за різними формами, що зумовлює використання різних видів розрахункових документів. Від-повідно до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у на-ціональній валюті», затвердженій постановою НБУ від 29.03.2001 р. № 135, безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:—

платіжні доручення;—

платіжні вимоги-доручення;—

розрахункові чеки;—

акредитиви;—

документи в електронному вигляді у системі «клієнт—банк».

Найбільш поширеними у бюджетних установах є розрахунки за допомогою платіжних доручень, які застосовуються як у розра-хунках за товари, роботи, послуги, так і за нетоварними операція-ми (переказ коштів підвідомчим установам, платежі до бюджету, органів соціального страхування, погашення іншої кредиторської заборгованості, претензій, штрафів, пені тощо). Платіжні доручен-ня подаються обслуговуючому відділенню банку не менш як у двох

примірниках.

При фінансуванні бюджетних установ через органи ДКУ по-рядок розрахунків платіжними дорученнями має свої особливості, які випливають з того, що функцію обслуговуючого банку для та-ких установ фактично виконує орган ДКУ. Розрахунки при цьому здійснюються у такій послідовності:

1 — на підставі угоди (тендерної угоди, контракту) постачаль-ник відвантажує продукцію, виконує роботи, надає послуги бюд-жетній установі;

2 — після виконання роботи, відвантаження продукції, надан-ня послуги постачальник направляє бюджетній установі рахунок-фактуру;

3 — бюджетна установа подає, до органу ДКУ платіжні дору-чення з підтвердними документами;

4 — орган ДКУ після перевірки наявності коштів на рахунку установи та за відповідним кодом бюджетної класифікації витрат

(згідно з кошторисом) подає до уповноваженого банку платіжні доручення;

5 — уповноважений банк списує кошти з єдиного казначей-ського рахунка і переказує їх установі банку постачальника;

6 — уповноважений банк надсилає органу ДКУ виписки з каз-начейського рахунка з доданими платіжними дорученнями;

7 — орган ДКУ списує кошти з реєстраційного рахунка бюд-жетної установи і надсилає останній виписку з рахунка з доданими платіжними дорученнями;

8 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок отриму-вача коштів і надсилає виписку з рахунка постачальнику з додани-ми платіжними дорученнями.

Кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку з надход-ження коштів і доходів за загальним фондом наведена у табл. 2.1 та 2.2, тому тут наводяться лише деякі операції за коштами загаль-ного і спеціального фондів (табл. 2.3).

Облік операцій за рухом грошових коштів на рахунках у бан-ках та органах ДКУ ведуть у меморіальному ордері № 2 т. ф. № 381 (бюджет) — за коштами загального фонду та у меморіальному ор-дері № 3 т. ф. № 382 (бюджет) — за коштами спеціального фонду. (Додаток Б). При цьому для кожного субрахунку складають окремий меморіальний ордер з додатковою нумерацією (2-1, 2-2, 3-1, 3-2). Записи у накопичувальні відомості здійснюють на підставі випиcoк банку (Додаток 3) (органу ДКУ) з доданими розрахунковими документа-ми. У кінці місяця підсумки оборотів за кожним меморіальним ор-дером переносять окремим рядком у книгу Журнал-головна.

Кореспонденція субрахунків

бухгалтерського обліку за витратами коштів

з рахунків у банку та органах ДКУ

Зміст господарської операції |

Кореспондуючі субрахунки

Дт |

Кт

1 . Перерахування коштів постачальникам за матеріальні цінності та надані послуги:

у порядку планових платежів попередня оплата після одержання матеріальних цінностей, послуг | 361 364 675 |

311, 313, 314, 316 —319, 321, 323, 324, 326

2. Перераховано кошти за електроенергію та комунальні послуги |

675 |

311, 313, 314, 316, 321, 323, 324, 326

3 . Одержання у банку лімітованої чекової книжки, придбання талонів на бензин, харчування, поштових марок і т. ін. | 331 |

311, 313, 321, 323

4. Одержання в касу готівки за чеками з поточних, реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків | 301,302 |

311, 313-319, 321, 323 — 326

5. Надходження коштів від реалізації необоротних активів | 313,323 |

364, 675, 711

6. Відшкодовані витрати спеціального фонду коштами загального фонду:

перерахування коштів загального фонду

зарахування коштів на відновлення доходів спеціального фонду |

715 313,314,316, 323,324,326 |

311, 321, 711—713

7. Перерахування податку на додану вартість та інших податків, передбачених чинним законодавством |

641 |

313, 323

8. Перерахування внесків на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування |

651,652,653, 654 |

311, 313, 314, 316, 321, 323, 324, 326

9. Перерахування інших відрахувань із заробітної плати працюючих і т. ін. |

563, 664, 665, 666, 667, 668. | 311, 313, 321, 323

РОЗДІЛ ІІ.

Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах

1. Облік грошових коштів

У процесі своєї статутної діяльності бюджетні установи здій-снюють різноманітні видатки: як оплачувані (тобто такі, що об-мінюються на товар чи послугу), так і неоплачувані. Під видатка-ми (не ототожнювати із затратами) розуміють суму коштів, витра-чених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, установлених кошторисом — головним плановим та фінансовим документом, що визначає обсяг, цільове призначення та поквартальний розподіл коштів. Тобто видатки — це державні платежі, що не підлягають поверненню (не створюють і не компен-сують фінансових вимог).

Характерною особливістю обліку видатків бюджетних уста-нов є їх поділ на касові та фактичні.

Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх викорис-тання (витрачання) згідно з кошторисом. При цьому касовими ви-датками вважають як кошти, отримані готівкою в касу установи,