З огляду на це слід забезпечити такий режим у Зоні відчуження, за якого виключатимуться міграція радіонуклідів за її межі, а також згадані небезпечні ситуації.

Тому, вдаючись до заходів, спрямованих на повернення до нормального природокористування земель, забруднених радіонуклідами, потрібно водночас вирішувати й питання режиму екосистем Зони відчуження, яке викликає величезну стурбованість не тільки української громадськості, а й міжнародної спільноти [4].

Оцінка бар'єрної ролі Зони, її надійності, природних відновлювальних процесів і обґрунтування можливих додаткових контрзаходів, а також їх реалізація мають стати важливим комплексним завданням національних і міжнародних наукових досліджень та прикладних програм.

Доводиться визнати, що сьогодні наукові проблеми використання забруднених земель далекі від свого розв'язання. Цей висновок був зроблений і Міжнародною конференцією «П'ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання» (Київ, квітень 2001 р.). Вона визнала за необхідне продовжити роботи з оцінки наслідків аварії для здійснення адекватної політики щодо радіоактивно забруднених територій і проведення комплексу заходів з економічної, соціальної і психологічної реабілітації населення, а також його інформаційного забезпечення [41]. Доречно створити Міжнародну чорнобильську наукову раду, яка б стала експертним органом з визначення пріоритетності досліджень, спрямованих на розв'язання пост-чорнобильських проблем [4].

Надалі потрібне поглиблене вивчення основних факторів радіаційної небезпеки, механізмів біологічної дії іонізуючої радіації (особливо тривалої дії малих доз опромінення) на організм людини і тварин, а також розробка короткострокових і довгострокових прогнозів радіаційного стану. Крім того, слід окреслити перспективи повернення до сільськогосподарського обігу вилучених з ужитку територій, досліджувати закономірності біогеохімічних перетворень нуклідів у ґрунтах, розробляти моделі їх поведінки, вдосконалювати системи радіологічного моніторингу навколишнього середовища та агросфери. На часі — розробка спеціальних систем землеробства, які поліпшуватимуть радіаційний стан і запобігатимуть міграції нуклідів за межі забрудненої території [15].

Необхідно започаткувати роботи зі створення для забруднених територій принципово нових сортів сільськогосподарських культур з високими значеннями коефіцієнтів дискримінації радіонуклідів і мінімальною здатністю поглинати їх з ґрунту. Якомога швидше мають бути завершені картування уражених територій з метою чіткого визначення площ, необхідних для проживання населення, а також розробка нормативно-правових документів з комплексної реабі літації і використання вилучених територій. Сьогодні завдяки співпраці науковців і галузевих фахівців досягнуто спільного розу міння існуючої ситуації. Отже, створені передумови для цілеспрямованого формування єдиної державної політики щодо раціонального використання й утримання всіх радіаційно уражених земель.

Реалізація цих заходів дасть змогу забезпечити відносно безпечне проживання населення на забруднених територіях та уможливить ефективне використання бюджетних коштів, призначених для їх реабілітації. Уже можна окреслити перспективи поступового відновлення агропромислового комплексу на різних за радіологічними умовами територіях з урахуванням доцільності ведення на них тих чи інших сільськогосподарських робіт, а також збільшення робочих місць. На жаль, з плином часу увага до розв'язання чорнобильських проблем з боку міжнародної спільноти і вітчизняних владних структур зменшується. І це призвело до того, що нинішні реальні обсяги робіт у зазначених напрямах вкрай недостатні. Водночас нагальність їх розв'язання не тільки зберігається, а й зростає.

Проблеми, які виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи, існуватимуть протягом тривалого часу. Вони потребують ґрунтовних наукових досліджень і невідкладних заходів з реабілітації забруднених нуклідами земель. І розв'язувати їх слід на державному рівні.

Список використаної літератури

1. Кашпаров В.О. Формування і динаміка радіоактивного забруднення навколишнього середовища під час аварії на Чорнобильській АЕС та в післяаварійний період // Зб. наук. праць «Чорнобиль. Зона відчуження», НАН України. — К.: Наук. думка, 2001. — С. 11—46.

2. Гродзинський Д.М., Гудков І.М. Радіобіологічні ефекти у рослин на забрудненій радіонуклідами території // Зб. наук. праць «Чорнобиль. Зона відчуження», НАН України. — К.: Наук. думка, 2001. — С. 325—377.

3. Прістер Б.С., Архіпов А.М., Богданов Г.О. та ін. Контрзаходи в сільському і лісовому господарстві, водоохоронні контрзаходи // Національна доповідь України «15 років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання». — К.: МНС України, 2001. — С. 3.6.1.—3.6.30.

4. Гуманітарні наслідки аварії на ЧАЕС. Стратегія відродження / Звіт підготовлено П. Греєм на замовлення ПРООН та ЮНІСЕФ за підтримки Управління ООН з гуманітарних питань і Всесвітньої організації охорони здоров'я. — 06.02.2002. — С. 12—13.

5. Звіт про діяльність Національної академії наук України у 1998 році. Ч. 2. — К.: Наук. думка, 1999. — С. 15—23.

6. Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 1999-2002 рр.: Метод. рекомендації / Розроб. Б.С. Прістер та ін. — К.: Ярмарок, 1998. — 104 с.

7. Короткий звіт про діяльність Української академії аграрних наук за 2001 рік / Упоряд. М.К. Царенко та ін. — К.: Аграрна наука, 2002. — С. 23—24.

8. Кутлахмедов Ю.О., Давидчук В.К. Перспективи реабілітації забруднених радіонуклідами територій України // 15 років Чорнобильської катастрофи. Радіаційна безпека в Україні. Бюл. НКРЗУ. — 2001. — № 1—4. — С. 127—136.

9. Іванов Ю.О., Архіпов А.М., Войцехович О.В. та ін. Проблеми реабілітації забруднених територій // Національна доповідь України «15 років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання». — К.: МНС України, 2001. — С. 3.7.1.—3.7.5.

10. Прістер Б.С., Іванов Ю.О., Кашпаров В.О. та ін. Ведення сільського і лісового господарства, а також водогосподарської діяльності на забруднених радіонуклідами територіях // Національна доповідь України «15 років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання». — К.: МНС України, 2001. — С. 7.5.1.—7.5.3.

11. Іванов Ю.О. Особливості накопичення радіонуклідів. Флористичні комплекси // Зб. наук. праць «Чорнобиль. Зона відчуження», НАН України. — К.: Наук. думка, 2001.