?) Серед усіх загроз суспільству, що несе з собою організована злочинність, особливо небезпечним є незаконний обіг наркотиків. Поряд із тим, що торгівля наркотиками – це один із основних видів діяльності, що має величезні масштаби,[21] незаконний обіг наркотиків в цілому несе цілий пласт соціально-економічних проблем, що негативно впливають на різні сфери суспільного життя.

Передусім, слід зазначити, що незаконний обіг наркотиків завдає прямої економічної шкоди. Наприклад, втрати Німеччини, завдані незаконним обігом наркотиків оцінювались в 1995 році у 9,6 мільярдів доларів США. Ця сума складається з вартості витрат на органи поліції, правосуддя та в’язниці, витрат на лікування та профілактику. Збитки завдаються, зокрема, шкодою, заподіяною майну, втратою працездатності від зловживання наркотиків, при цьому втрата працездатності складала майже половину всіх витрат. [22]

Одним із яскравих наслідків незаконного обігу наркотиків є його вплив на ринок праці. Споживання наркотиків обмежує шанси на отримання роботи, в той же час фрустрація від неможливості знайти адекватну роботу схиляє до споживання наркотиків, що створює порочне коло. [23] Соціологічні дослідження, проведені у Великобританії в 1992 році, засвідчили, що поширення зловживання наркотиками серед безробітних є більшим на 60 %, ніж серед працюючих. [24] У той же час дослідження, що проводились Всесвітньою Організацією Праці та Європейським Співтовариством, засвідчили: приблизно в двох випадках із п’яти організації були змушені звільняти працівників за зловживання наркотиками або алкоголем, що чітко доводить серйозність проблеми. [25]

Без сумніву, вживання наркотиків істотно впливає на продуктивність праці. Зниження продуктивності, пов’язане із наркотиками, викликає додаткові витрати для бізнесу та зменшує його конкурентноздатність. Так, наприклад, за даними Департаменту праці США, в середині 90-х американський бізнес втрачав від 75 до 100 мільярдів доларів щорічно внаслідок втрати часу, нещасних випадків, витрат на оздоровлення та компенсацій працівникам [26]

У країнах виробництва наркотиків спостерігається інша тенденція. Залучення працівників до виробництва наркотичної сировини, що зростає, призводить до створення додаткового тягаря для держави щодо соціального захисту таких працівників та витрат на охорону їхнього здоров’я. Крім того, такі працівники стають на захист наркотичної промисловості і, до того ж, являють собою доволі впливове наркотичне лобі в таких країнах, як, наприклад, Болівія [27]

Серед економічних наслідків незаконного обігу наркотиків слід відзначити його вплив на макроекономічні показники. Це пояснюється тим, що розміри прибутків від торгівлі наркотиками, що в процесі їх легалізації безконтрольно потрапляють до фінансової системи держави, здатні істотно вплинути на фіскальну та монетарну політику держави, та на процеси інфляції, розміщення інвестицій тощо.

У соціальному аспекті незаконний обіг наркотиків призводить до соціальної дезінтеграції осіб, залежних від наркотиків, істотного погіршення стану здоров’я таких осіб. У світі постійно зростає кількість смертей, пов’язаних із вживанням наркотиків. У оточенні осіб, залежних від наркотиків, значно вищим є поширення інфекції ВІЛ/СНІД.

У країнах виробництва наркотичної сировини спостерігається також негативний вплив цього виробництва на довкілля, що проявляється в знищенні лісів для розширення плантацій та в створенні шкідливих підприємств із переробки наркотиків.

Незаконний обіг наркотиків також впливає на злочинність. Окрім того, що торгівля наркотиками, їх виробництво та споживання в більшості країн світу є злочином, ці процеси впливають на злочинність взагалі. Торгівля наркотиками супроводжується цілою низкою злочинів, таких, як насильство, пов’язане з перерозподілом ринку наркотиків, контрабанда, легалізація доходів, корупція тощо. Поряд із цим споживання наркотиків також зумовлює зростання кількості злочинів, скоєних особами, залежними від наркотиків (здебільшого, злочини, спрямовані проти власності).

Ці приклади яскраво свідчать про особливу загрозу, що несе торгівля наркотиками та їх споживання для всього суспільства.

?) Такий виклик суспільству потребує адекватної відповіді від усього світового співтовариства. Адже часи, коли люди могли почуватися зручно, в безпеці, за своїми кордонами давно минули. Сьогодні організована злочинність сягає за межі кордонів своєї країни та вчиняє злочини на глобальному рівні[28].

На відміну від організованої злочинності, що безперешкодно і без зволікань користується перевагами нових технологій і можливостей, механізми боротьби з нею розвиваються не так швидко. У зв’язку з тим, що злочинність стала явищем міжнародного рівня, національне право жодної країни не може самотужки дати відсіч цій загрозі. Тому виникає нагальна потреба розвитку адекватних міжнародних механізмів боротьби зі злочинністю. Однак реалізація цієї потреби не є безхмарною. Це пов’язано з тим, що сфера кримінального права вважається виключно внутрішнім питанням, і жодна інша влада не може диктувати державним органам, яким чином їхні власні важелі влади мають використовуватись, а також з тим, що держави мають різні правові системи і різні системи кримінального правосуддя, з різним рівнем ефективності.[29]

Незважаючи на наявність таких істотних перешкод, світова громада робила кроки в напрямку розвитку інструментів міжнародного права, спрямованих на боротьбу з феноменом організованої злочинності. Ще до розробки Палермської Конвенції[30], що є справді революційним кроком у війні проти злочинності, було створено відповідні механізми різних рівнів.

На глобальному рівні таким інструментом є Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня