У залежності від того, яка цінність переживається як найвище, зовсім по-різному формується особистість. Пережиті цінності обумовлюють тип людської особистості. По В. Штерну, перехідний вік характеризує не тільки особлива спрямованість думок і почуттів, прагнень і ідеалів, але й особливий образ дій. В. Штерн описує його як проміжний між дитячою грою і серйозною відповідальною діяльністю дорослого і підбирає для нього нове поняття - "серйозна гра". Підліток, вважає він, дивиться з відомою зневагою на дитячі ігри; з іграшкою, ще недавно дуже улюбленою, він уже не хоче мати справу. Усе, за що він приймається, носить серйозний характер, його наміри також дуже серйозні. Але при цьому, усе, що він робить, ще не цілком серйозна справу, а тільки попередня проба.

На нашу думку, не можна зводити всі причини кризи підліткового віку до того, що в цей період відбувається формування статевої зрілості. Ведучим мотивом поводження в цьому віці виступає бажання затвердитися в колективі ровесників, завоювати авторитет, повага й увага товаришів. Для молодої людини типове прагнення до збереження такого статусу в групі, що підтримує його підвищену самооцінку [6, 9]. Одностатеві підліткові групи сприяють розірванню чи ослабленню відносин з батьками, допомагаючи становленню автономії і самостійності підлітка. Підліток пишається приналежністю до групи, навіть якщо «вхідним квитком» у неї служить наркотик, нерідко це — «плата», що він вносить за прийняття його групою. Л. Б. Філонов прийшов до висновку, що найбільше число випадків жорстокості падає на підлітковий вік 11-16 років [8, c. 456]. Джерела її — у внутрішніх конфліктах особистості, з неадекватно завищеними домаганнями. При цьому члени групи з невисоким статусом у ній гостро відчувають незадоволеність, у них падає самооцінка, і вони найбільшою мірою піддані впливу групової атмосфери. Тоді вони прикривають внутрішню непевність, недостатню самостійність зухвалими манерами, брутальністю. Тому якщо дорослі стурбовані дурним впливом якоїсь групи на молоду людину, те насамперед варто допомогти йому підвищити в ній свій статус, тоді вплив групи на нього слабшає і виникне можливість або скорегувати цей вплив, або вивести молодої людини з групи.

Перехід у девіантну групу дає підлітку нові способи самоствердження, тому що в ній його недоліки можуть розглядатися вже як достоїнства і рівень самоствердження підвищується. Звідси висновок: низька самооцінка привертає до асоціального шляху розвитку.

РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ

3.1. Методика діагностування особистості підлітків

Практичний психолог (як і соціальний педагог) не повинен базувати свої висновки виключно лише на одній методиці. Тому акцент діагностики особистості підлітків нами зроблено на комплексності, що означає подальшу розробку програм по допомозі в розвитку особистості базуючись на результатах кількох методик, що має мінімізувати похибку діагностичних результатів.

Для діагностування особистості підлітків нами пропонується використати комплексну методику діагностики особистості, яка включає в себе адаптацію опитувальника ММРІ та опитувальника особистісної адаптованості Фурмана А. у варіанті для школярів [44; 198].

Пропонований варіант опитувальника ММРІ являє собою його скорочений варіант, містить 71 питання, 11 шкал, з них 3 - оцінні. Адаптація була проведена Березіним Ф.Б. та Мірошниковою М.П. [29; 261-269]. Перші три оцінні шкали вимірюють щирість учня, що діагностується, ступінь вірогідності результатів тестування і величину корекції, внесений надмірною обережністю. Інші 8 шкал є базисними й оцінюють властивості особистості. Час проведення опитувальника не обмежується. Текст опитувальника приведено в Додатку А.

Нами було проведено незначну модифікацію цього варіанту опитувальника відповідно до рівня сприйняття школярів-підлітків, так як у авторському варіанті опитувальник орієнтований на дорослу аудиторію.

До самої анкети додається спеціальний бланк, де на одній стороні фіксуються відповіді випробуваного. Якщо випробуваний згодний із твердженням, то в клітинці з номером питання він ставить знак "+" ("так", "вірно"), якщо не згодний – “–“(“ні” не “вірно”). Зразок бланку наведено в Додатку Б.

При інтерпретації результатів враховується наявність окремих піків на профілі, його висота, превалювання лівої (невротичної) чи правої (психотичної) частини профілю, сполучення показників по визначених шкалах.

Ключ до опитувальника приведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Ключ до опитувальника адаптованої методики ММРІ [29; 269]

Шкали |

Відповіді |

№ питання

L |

Невірно (Н) |

5,11,24,47,53

F |

Н |

22,24,61

Вірно (В) |

9,12,15,19,30,38,48,49,58,59,64,71

K |

Н |

11,23,31,33,34,36,40,41,43,51,56, 61,65,67,69.70

1(Hs) |

Н |

1,2,6,37,45

В |

9,18,26,32,44,46,55,62,63

2(D) |

Н |

1,3,6,11,28,37,40,42,60,65,61

В |

9,13,11,18,22,25,36,44

3(Ну) |

Н |

1,2,3,11,23,28,29,31,33,35,37,40,41,43,45,50,56

В |

9,13,18,26,44,46,55,57,62

4(Рd) |

Н |

3,28,34,35,41,43,50,65

В |

7,10,13,14,15,16,22,27,52,58,71

б(Ра) |

Н |

28,29,31,67

В |

5,8,10,15,30,39,63,64,66,68

7(Рt) |

Н |

2,3,42

В |

5,8,13,17,22,25,27,36,44,51,57,66,68

8(SE) |

Н |

3,42

В |

5,7,8,10,13,14,15,16,17,26,30,38,39,46,57,63,64,66

9(Ма) |

Н |

43

В |

4,7,8,21,29,34,38,39,54,57,60

На зворотній стороні бланка будується профіль особистості випробуваного з урахуванням значення шкали корекції, додаючи до зазначеного в бланку шкалам відповідне значення шкали корекції. Корекція цих значень приведена в таблиці 3.2.

Значення шкали додається до базисних шкал № 1, 4, 7, 8, 9. Наприклад: якщо по шкалі До отримано 9 балів, то до значення шкали № 1, виходячи з таблиці додають 5 балів, до значення шкали № 4 - 4 бали, до значення шкал № 7 і № 8 по 9, до значення шкали № 9 - 2 бали.

Таблиця 3.2

Коригування базисних шкал [29; 266]

| Коригування шкал (кількість балів що додається)

Значення по корекції | шкала 1 |