| Науменко Ю. | -8 | 14 | 20 | 20 | 46
16 | Плахута О. | -10 | 10 | 16 | 10 | 26
17 | Скриннік А. | 8 | 20 | 10 | 19 | 57
18 | Овдієнко О. | 15 | 18 | 18 | 16 | 67
19 | Лось Є. | -15 | 8 | 18 | 20 | 31
20 | Деньгуб О. | -9 | 20 | 20 | 10 | 41
21 | Вербицький В. | 16 | 20 | 0 | 4 | 40
22 | Ковальчук А. | 12 | 15 | 18 | 12 | 57
23 | Лось А. | 15 | 20 | 4 | 4 | 43
Як видно з таблиці 3.6 п’ять підлітків мають високу і дуже високу адаптованість, що породжує проблеми, коли вони “не помічають” того, що у них не все гаразд у соціальних зв’язках. В той же час 16 підлітків по своїм оцінкам мають дезадаптованість того чи іншого рівня (бали менше 48, згідно табл. 3.3).
З результатів діагностування стає зрозуміло, що всю групу учнів можна розбити на чотири сегменти, що проілюстровано на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Схема остаточного групування учнів для подальшої психолого-педагогічної роботи по розвитку особистості
Сегмент ДА (дезадаптовані, агресивні) – індивіди які характеризуються високою агресивністю і усвідомленим відношенням до оточуючих. Частково вони “бачать” (відчувають) проблеми, але не знають як їх вирішити.
Сегмент АА (адаптовані, агресивні) – індивіди з поведінкою, що характеризується агресивністю і водночас з високою адаптованістю. Дану групу існуючий стан речей “задовольняє” (з нею найважче працювати соціальному педагогу).
Сегмент АЗ (адаптовані, залежні) – група, основна проблема якої в пасивності поведінки. Водночас такий стан речей їх влаштовує, внутрішньо вони його оцінюють задовільно.
Сегмент ДЗ (дезадаптовані , залежні) – індивіди, яких бентежить і не задовольняє їх нездатність до активних дій, неможливість щось змінити.
Таким чином, об’єднуючи результати обох методик, які пропонуються, отримуємо підсумкову таблицю формування груп для подальшої роботи соціально-психолого-педагогічної роботи розвитку особистості (таблиця 3.7).
Таблиця 3.7
Узагальнені результати комплексного діагностування |
попереднє
діагностування (методика Лірі) | Методика ММРІ | адаптованість
особистості
1 | Бурий А. | 9-А | агресивність | запальність
збудливість | адаптованість
2 | Носаченко І. | 9-А | агресивність | Егоцентризм
поверховість | дезадаптованість
3 | Бура О. | 9-А | агресивність | Односторонність
неприйнятність іншої думки | дезадаптованість
4 | Гаврюш В. | 9-Б | агресивність | переоцінка власних можливостей | адаптованість
особистості
5 | Бойко О. | 9-Б | агресивність | Збудливість,
недовірливість | дезадаптованість
6 | Лисенко С. | 9-Б | залежність | пасивність,
інертність | дезадаптованість
7 | Кравченко С. | 9-Б | агресивність | збудливість,
чуттєвість | дезадаптованість
8 | Мальований В. | 9-Б | агресивність | поверховість,
нестійкість настрою | адаптованість
9 | Петрик О. | 9-Б | залежність | тривожність,
соромливість | дезадаптованість
10 | Шпук Д. | 9-Б | залежність | нерішучість | дезадаптованість
11 | Богдановська Ю. | 9-Б | залежність | поверховість
прагнення привернути до себе увагу | адаптованість
особистості
12 | Штихно О. | 9-Б | залежність | довірливість
невпевненість | дезадаптованість
13 | Кожановський Д. | 9-Б | агресивність | відсутність витримки | адаптованість
14 | Тройна Є. | 9-Б | агресивність | збудливість,
дратливість | адаптованість
15 | Науменко Ю. | 9-В | агресивність | збудливість,
нестійкість настрою | дезадаптованість
16 | Плахута О. | 9-В | агресивність | поверховість,
нетерпимість до інших | дезадаптованість
17 | Скриннік А. | 9-В | агресивність | збудливість,
дратівливість | адаптованість
18 | Овдієнко О. | 9-В | агресивність | відсутність
витримки
та наполегл. | адаптованість
19 | Лось Є. | 9-В | агресивність | збудливість | дезаадаптованість
20 | Деньгуб О. | 9-В | агресивність | Відсутність
витримки | дезадаптованість
21 | Вербицький В. | 9-В | залежність | відчуженість | дезадаптованість
22 | Ковальчук А. | 9-В | залежність | пасивність,
сором’язливість | адаптованість
23 | Лось А. | 9-В | залежність | тривожність,
нерішучість | дезадаптованість
Використовуючи узагальнену таблицю результатів діагностування нами було проведено формування груп для подальшої соціально-педагогічної роботи відповідно до розбитя на сегменти, яке зроблено вище (Таблиця 3.8).
Таблиця 3.8
Групування учнів на основі результатів комплексної діагностики особистості для подальшої психолого-педагогічної роботи
Група АА. | Група ДА | Група АЗ | Група ДЗ
Бурий И.
Гаврюш В.
Мальований В.
Кожановський Д.
Тройна Є.
Скриннік А.
Овдієнко О. | Деньгуб О.
Лось Є.
Плахута О.
Науменко Ю.
Кравченко С.
Бура О.
Носаченко І. | Ковальчук А.
Богдановська Ю. |
Лось А.
Вербицький В.
Штихно О.
Шпук Д.
Петрик О.
Лисенко С.
Здійснивши подібне групування практичний психолог може диференціювати роботу по розвитку особистості згідно виділеними групами, що на нашу думку вкрай важливо. Зрозуміло, що в ідеальному варіанті необхідно ще більш диференційований підхід, однак, зважаючи на необхідність одночасної роботи з великим числом підлітків у випадку застосування даної методики в роботі соціального психолога або ж соціального педагога, оптимальною являється на нашу думку диференціація саме такого типу, адже зростання кількості груп (більш тонка диференціація) призведе до того, що психолог не зможе приділяти достатньо часу кожній групі, що в результаті негативно може відбитися на якості соціально-педагогічної роботи.
Висновки
Людина не народжується особистістю, а стає нею, тому однією із центральних проблем, безпосередньо пов’язаних з питаннями про сутність особистості, її становлення та розвитку, є процес, у ході якого людська істота з певними біологічними задатками набуває якостей,