Дидактична гра “Голосно-тихо” (практичне вправляння батьків).

Мета: розвиток уміння зміцнювати силу голосу: голосно-тихо.

Матеріал: парні іграшки різних розмірів.

Хід гри: дорослий пояснює, що великий собака гавкає голосно, а маленький – тихо. Дорослий по черзі показує то великого собаку, то маленького , а діти відповідно гавкають то голосно, то тихо.

Дидактичні ігри “Не розбуди ляльку”, “Хто як кричить”.

Для розвитку мовного дихання пропонуються вправи “Вітерець”, “У лісі”, здування кульбабок, паперових човників, “Дмухай на метелика”, “Гарячий чай”, “Мильні бульбашки”. З метою закріплення звукової вимови використовуються чистомовки:

Наприклад: би-би-би – зелені жаби

пи-пи-пи – яблука купи

ти-ти-ти – висока рости

ди-ди-ди – вийшли із води.

Батьки можуть придумати чистомовки на всі звуки. (вправляння батьків у придумуванні чистомовок (ла, чай, ок)).

В активному словнику дітей 4-го року життя на кінець року може бути до 2000 слів. У другій молодшій групі в словник дітей вводять слова, що означають якості та властивості предметів (теплий, холодний, м’який, великий, металевий, скляний), форму (круглий, довгий), величину (великий, трохи менший), дію (возити, носити, читати, спати), а також узагальнюючі слова (іграшки, меблі, посуд), колір (синій, білий).

Провідним методом словникової роботи є дидактичні ігри з іграшками, картинками, предметами та словесні дидактичні ігри “Чарівний мішечок”, “Що це?”, “Що змінилось”, “Відгадай, що заховали”, “Погодуємо ляльку”, “Покладемо ляльку спати”, “Лялька іде на прогулянку”, “Обладнаємо ляльці кімнату”, “Купання ляльки”, “Назви одним словом”, “Що росте на городі, а що – в саду”, “Скажи навпаки” , “Назви який?” ... Для закріплення і активації словника використовуються загадки.

Фізкультхвилинка. Дид. гра “Скажи навпаки з м’ячем”

Мову творять не лише дорослі, а й діти. От як були створені дитиною нові видозміни слова “Дідусь”:

Дідусю, вже вечоріє, ходімо додому

Ще рано, ще пробудемо трохи у парку.

Підемо дідуню, я тебе прошу.

Не вигадуй.

Ну, дідуньку, будь-ласка!

Ні, ще не час.

Як тебе впросити, дідусюньку!

Ніяк не треба, я скажу, коли повертати.

Будь-ласка, дідусюнчику!

Вгадайте, що таке “грошейка” – це 1 копійка.–

А які слова ваші діти? (обмін думками).

Отак, з дня в день, слухаючи дітей. Переконуєшся, що основи активного словника людини формується не “потім”, не “колись”, а зараз в комплексі з розвитком інших розумових сил:

уваги, пам’яті, уяви. Більше того: цей словник, мова в цілому –фундамент розвитку дитини. Мислення без мови не просунеться далеко.

Загальновідомо, чим вища рухова активність дитини, тим інтенсивніше розвивається її мова.

Мова – один із основних елементів у рухових вправах. Ритм віршів сприяє розвитку координації, загальної і тонкої моторики. За допомогою віршів виробляються правильний темп мовлення, дихання. Формування рухів відбувається за участю мови. Чому людина, не знаходячи, потрібного слова, починає допомагати собі жестами?

Або чому дитина зосереджено зайнята письмом, малюванням, допомагає собі, невимушено висунувши язика.

А тому, що ці процеси взаємопов’язані. Розвиваючи дрібну моторику пальців рук і загальну моторику дитини, ми покращуємо мовлення дитини.

Пропонуються вправи для пальчиків.

(запропонувати батькам виконати ці вправи).

“Хвилі” – пальці зчеплені в “замок”, прогинати кисті, пальці вгору-вниз;

“Потягеньки” – долоні на столі, піднімати кінчики пальців.

“Кліщі” – долоні на столі, почергово стискати і розтискати.

“Пружинка” – одночасні, пружні натискування кінчиків пальців однієї руки на кінчики пальців друг. руки.

“Пальчики вітаються” – усіма пальцями руки по черзі доторкнутися до великого пальця.

“Схованка” – починаючи з мізинця по черзі всі пальці затиснути в кулачок.

“Гребінець”

“Сходинки”.

“Багатоніжка”.

“Чоловічки”.

“Зайчик вухатий”.

“Будиночок”.

“Вікно”.

“Стіл”.

“Стільчик” і т.п.

Ігри з пальчиками з використанням народних потішок, віршів.

Ці ігри створюють сприятливий емоційний фон, забезпечують добре тренування пальців, вчать уважно слухати і розуміти зміст потішок, які є чудовим матеріалом для навчання розмовної мови.

1. Сорока-ворона

на припічку сиділа

дітям кашку варила.

Цьому дам, цьому дам,

Цьому дам, цьому дам,

А цьому не дам!

Бо дровець не носив,

піч не топив,

каші не варив.

2. Оцей пальчик – мій дідусь!

Оцей пальчик – баба!

Оцей пальчик – мій татусь!

Оцей пальчик – мама!

А цей пальчик буду я!

От і вся моя сім’я!

3. Їде білка своїм возом

Каже: я підвезти можу

Лисичку-сестричку,

Горобчика-синичку,

Ведмедя товстоп’яго,

Ще й зайчика вухатого!

Розділ “Спілкування з однолітками і дорослими” в програмі займає важливе місце.

Діти будуть охоче спілкуватися, якщо тема розмови буде їм доступною і цікавою. З малюнками 4-го року життя можна поговорити про те, у що вони одягнуті, взуті, про частини їхнього тіла, про членів їх сім’ї, про тварину, що живе у них вдома, про іграшки, ... про все, що дітям знайомо і цікаво.

Під час розмови дуже важливо знайомити дітей з елементарним правилами спілкування: говорити спокійним, лагідним голосом, дивитись в очі співрозмовнику, уважно слухати, не перебивати, не розмахувати руками. Добре впливають на процес спілкування ігри з дидактичною іграшкою.

Наприклад: Дид. гра “Нова лялька” – В групі з’являється нова лялька. Лялька вітається, знайомиться з дітьми. Діти розглядають ляльку. Пропонується показати ляльці нашу групову кімнату. Літи по черзі називають предмети і пояснюють, для чого вони потрібні.

Таким чином у дітей формується доброзичливе ставлення до тих, хто прийшов до групи вперше.

Можна запропонувати дітям різні ситуації з метою формування навичок спілкуванню наприклад: Ви побачили маленьку дівчинку, що стоїть посеред вулиці і плаче.

Що ви зробите? Про що запитаєте її?

Формувати вміння спілкуватися можна за допомогою читання і заучування напам’ять віршів, що містять діалог а також народних ігор. Такі вірші краще читати за ролями (дитина-дорослий або дитина-дитина), розігрувати інсценівки. Це сприяє розвитку діалогічного мовлення.

“Де ти, білочка, живеш?...”

“Гуси-гуси, – га-га-га”

“Киця мура, де ти була? ...”

– Пташка маленька, де твоя ненка?

На маківці сиділа, дрібен мачок дзьобала.

Дзьоб, дзьоб, дзьобаночок,