2.4. Шляхи забезпечення успішної взаємодії сучасного ДНЗ з родинами

Для того, щоб бути справжнім пропагандистом педагогічних ідей, засобів і методів дошкільного виховання, дошкільний навчальний заклад у своїй роботі повинен слугувати зразком такого виховання. Тільки за цієї умови батьки з довірою будуть відноситися до рекомендацій вихователів, охоче будуть налагоджувати з ними контакт. Педагоги повинні постійно підвищувати вимоги до себе, до своїх педагогічних знань і умінь, свого відношення до дітей і батьків.

На етапі контрольного зрізу аналіз роботи вихователів з батьками показує, що поряд з позитивними сторонами співпраці ДНЗ і сім’ї є і недоліки. Серед них найхарактерніші: вихователі не завжди вміють поставити конкретні завдання і вибрати відповідні їм методи і форми; зміст педагогічної просвіти батьків недостатньо диференційований, у виборі методів співпраці вихователь не враховує можливостей і умов життя конкретних сімей; молоді вихователі використовують тільки колективні форми роботи з сім’єю, не враховуючи індивідуальних особливостей кожної сім’ї.

Причини цього – недостатні знання специфіки сімейного виховання, невміння аналізувати рівень педагогічної культури батьків, особливості виховання дітей і відповідно до цього проектувати свою діяльність щодо відношення до батьків і дітей. В окремих вихователів недостатньо розвинені комунікативні вміння.

Аналізуючи означене, зазначимо, що завідувач дошкільним навчальним закладом, старший вихователь, повинні вести систематичну роботу з підвищення рівня знань і вмінь вихователів у напрямку співпраці з сім’єю. Вони покликані забезпечувати розвиток всіх форм роботи з сім’єю у їх взаємозв’язку, покращувати зміст педагогічної пропаганди, її методи, вносити в роботу ціленаправленість, робити її більш доступною з врахуванням особливостей різних сімей.

Передовий педагогічний досвід показує, що добре організована пропаганда піднімає на більш високий рівень педагогічну культуру батьків: їх відношення до виховання і відповідальність за виконання свого основного обов’язку; об’єм і якість педагогічних знань; володіння педагогічними уміннями. Цінним є те, що підвищується і суспільна направленість діяльності батьків як вихователів, - турбота не тільки про своїх дітей, але й про чужих.

Керівництво педагогічною пропагандою розглядається як складова частина керівництва всією методичною діяльністю дошкільного навчального закладу. Отож завідувач і старший вихователь про водять систематичну роботу з педагогічними працівниками, повинні використовувати різні форми підвищення культурного, освітнього рівня і педагогічної майстерності вихователів.

А. Макаренко справедливо підкреслював, що є багато гарних педагогів, але далеко не всі вони вміють працювати з батьками, цьому їхпотрібно вчити 40 .

Визначаючи завдання перспективного плану на рік, слід враховувати результати роботи щодо співпраці сім’ї і дитячого садка попереднього навчального року, беручи до уваги рівень педагогічної культури сімей, а також рівень знань і умінь самих педагогів.

Так, наприклад, в попередньому навчальному році з метою посилення ролі батьків в організації змістовного педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі і сім’ї, для забезпечення всестороннього розвитку дітей було заплановано наступні завдання:

удосконалення рухової активності дітей в дитячому садку і в сім’ї;

формування моральних почуттів дітей дошкільного віку;

поглибити знання і практичні навички батьків з питання організації праці дітей в дошкільному закладі і сім’ї, забезпечити при цьому зв’язок різних видів праці.

Урозкритті змісту плану ми домагаємось того, щоб поставлені завдання охоплювали всі напрямки діяльності, а саме:

- поглиблення педагогічних знань вихователів про зміст і форми підвищення педагогічної культури батьків, а також про особливості виховання в сім’ї, що знаходить відображення в тематиці консультацій, семінарів, педагогічних рад;

- керівництво роботою вихователів з сім’єю в різних вікових групах шляхом перевірки й аналізу батьківських зборів, групових консультацій, тематичних стендів (див. Додаток М, М1, М2 ) ;

- робота завідувача ДНЗ з молодими батьками, з батьківським комітетом, підготовка і проведення загальних зборів, конференцій, зв’язки з громадськістю.

Склавши план на рік, вихователь забезпечує впровадження в життя окреслених у ньому завдань в усіх вікових групах; форми роботи з батьками вихованців, тематику батьківських зборів, групові консультації, тематику стендів і виставок.

Перші батьківські збори дають можливість спрямувати увагу батьків на основні завдання, які необхідно вирішити у співпраці з ДНЗ. Адміністрація дошкільного навчального закладу звертає увагу вихователів на те, як важливо ще до проведення зборів, вивчити матеріальний стан сімей, виявити ступінь педагогічної підготовки, вияснити ті чи інші труднощі сімейного виховання ( якщо такі є).

Тематичні стенди, які підготовлені з урахуванням проведеної роботи, ознайомлюють батьків з питаннями наступної зустрічі. Після зборів на стенді можна прочитати рекомендації, поради, як практично виконати ті чи інші рекомендації (наприклад, як зробити (обладнати) дитячий куточок вдома, які іграшки можна виготовляти разом з дитиною). В кінці навчального року практикуємо проведення зборів – диспутів, на яких обговорюється сімейний досвід виховання дітей (обмін досвідом).

Консультуючи вихователів з питань конкретизації змісту річного плану, завідувач та методист звертає їх увагу на те, щоб впродовж навчального року були розкриті питання , в яких ідеться про особливості розвитку дитини певного віку, питання фізичного, морального, розумового та естетичного виховання. Доцільно, щоб педагог одну зустріч з батьками присвятив темі своєї педагогічної самоосвіти, яка пов’язана із завданнями , поставленими в річному плані роботи ДНЗ.

Тематику батьківських зборів, консультацій, стендів, виставок, рекомендовано пов’язувати з організацією конкретної області виховання дитини в сім’ї. Наприклад, якщо мова йде про виховання почуття відповідальності дитини в сім’ї (старша група), доцільно цю тему пов’язати з залученням дитини до господарсько – побутової праці, з виконанням певних обов’язків. Розвиток творчих здібностей дітей доцільно пов’язувати з художньою самодіяльністю.

Під час плануванні