3) перш, ніж приймати дитину в групу, вихователь мас добре ознайомитись зі змістом, характером і напрямами виховання в сім'ї, щоб забезпечити адекватні умови для тісного контакту вихователя з вихованцем, вихователя з батьками 23 .

У сім'ї формується характер кожної дитини, її особистісні риси, в т.ч. закладаються основи національної свідомості, і відбуваються становлення особистості загалом. В свій час В.Сухомлинський відзначав, що "...сім'я - це повноводна річка, водами якої живиться держава”. У сім'ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості. З сім'ї починається соціальне виховання 60 .

Всі сторони мають відмовитись від фізичного впливу та психічного тиску на дитину, від примусу, дотримуватись права дитини на вільний вибір в умовах середовища високого культурного рівня. Відповідно кожна сторона має взяти на себе певні обов'язки. Розглянемо їх.

Дитячий садок забезпечує умови для фізичного і психічного розвитку дитини та догляд за нею під час її перебування в дитячому закладі; умови для розвитку творчих здібностей та інтересів; задоволення потреби дитини в емоційно-особистісному спілкуванні в умовах дитячого колективу; захист від фізичного впливу та психічного тиску на дитину в будь-якій формі; кваліфіковану допомогу родині в розв'язанні педагогічних проблем; активне сприяння усвідомленню дитиною ролі люблячого педагога, а також формування вміння виявляти свою любов у спілкуванні з ним і батьками та іншими членами родини 23 .

Родина, у свою чергу, зобов'язується: створювати оптимальні умови для фізичного і психічного розвитку дитини вдома; брати участь у розвитку творчих здібностей дитини спільно із дитячим закладом; захищати дитину від будь-яких форм фізичного впливу та психічного насильства поза дитячим закладом; задовольняти потреби в емоційно-особистісному спілкуванні в колі родини; сприяти усвідомленню дитиною ролі вихованця, члена дитячого колективу на основі довіри та доброзичливого ставлення до педагогів і дітей.

Педагогічний колектив та колектив батьків - це єдиний живий організм, об'єднаний спільною метою, гуманними стосунками та високою відповідальністю.

Педагоги і батьки на педагогічних радах, до складу якої входять їх представники, визначають структуру, зміст та організацію навчального процесу впродовж року.

Головне завдання на сьогодні - зруйнувати бар'єр між дитячим садком і сім'єю. Не може бути ніяких конструктивних форм співпраці допоки дитячий садок залишатиметься закритою установою. Батьки обов'язково повинні знати і бачити як живуть їхні діти, чого їх навчають, як виховують, в які ігри вони грають тощо.

Присутність батьків у дитсадку дозволить істотно поліпшити життя дітей, створити домашню атмосферу, допомогти вихователю в організації тієї чи іншої дитячої діяльності, допоможе батькам об'єктивно оцінювати сильні й слабкі сторони у вихованні дитини. Вихователі отримають багато додаткових відомостей про індивідуальні особливості кожної дитини, про емоційний характер спілкування в сім'ї, про формування різних трудових навичок і звичок, для яких сім'я має більші можливості. Відкриті, зацікавлені контакти з сім'єю допоможуть виявити кращий досвід сімейного виховання, зацікавити інших, батьки, і вихователі зможуть краще зрозуміти дитину, врахувати її бажання, інтереси, потреби.

Важливий напрям своєї діяльності педагогічний колектив дошкільного закладу повинен вбачати в збагаченні знань вихователів про сімейне виховання, поглибленні педагогічних знань батьків, досягненні єдності виховного впливу на дитину в сім'ї і в дошкільному закладі. Щоб принцип взаємодії, спільності виявився реально діючим, дошкільна установа має відмовитися від монологу, звички лише керувати батьками, натомість надати перевагу діалогу. Педагогічна допомога батькам повинна спиратися на ретельне і всебічне вивчення кожної сім'ї, кожної дитини.

Це повинен бути союз особливого призначення, що ґрунтується на тонких духовно-моральних і емоційно-інтелектуальних переконаннях.

1.2. Умови успішного виховання дошкільників

На сучасному етапі, коли змінюються стереотипи, відбуваються переосмислення і усвідомлення соціально - економічного, політичного, національного та духовного розвитку життя людей все більше посилюється тенденція до взаємопроникнення дитячого садка і сім’ї - двох важливих соціальних інститутів.

Узгодження змісту і напрямків взаємодії на формування особистості зі сторони педагогів та батьків дає можливість більш ефективніше вирішувати виховні завдання.

Удосконалення змісту та форм роботи дошкільного закладу і сім’ї лежить в основі задач подальшого підвищення якості та ефективності спільних виховних впливів на дітей. Однак, досягнення в співпраці вихователів та батьків не покриває недоліків, які виникають в роботі дитячого садка з сім’єю. Серед загальних виділяємо наступні:

формальне відношення педагогічних колективів до роботи з батьками, як наслідок недооцінки виховної ролі сім’ї;

орієнтація на батьків взагалі (на “середніх” ), без врахування відмінностей у віці, освіті, культурному рівні, поглядах на виховання дітей. З цим пов’язано невміння ставити конкретні завдання і вибирати адекватні методи;

відсутність у дошкільних працівників комунікативних навичок, які необхідні для налагодження взаємодії з батьками.

Характер та результативність контакту між педагогами і членами сімей залежить від взаємних установок. Сприятливо вони складаються тоді, коли взаємовідносини побудовані на розумінні необхідності ціленаправленого впливу на дитину, на взаємній довірі. Нажаль, ще існує хибна думка про те, що взаєморозуміння між педагогами і батьками виникає як наслідок турботи про дитину. Однак, нерідко це тільки ілюзія спільності, оскільки кожний учасник вважає, що може відмінно виконувати виховні функції незалежно від іншого. При такій постановці проблеми результативної взаємодії не буде.

Різноманітність форм впливу, його неперервність і довготривалість, діапазон цінностей, які засвоює дитина в життєдіяльності сім’ї, складають його пріоритет. Ціленаправленість, педагогічна грамотність виховання і навчання в дитячому садку характеризують організоване на наукових основах суспільне виховання 23 .

Зупинимося детальніше на тих моментах, які утруднюють взаємодію педагогічних працівників та батьків. Одним із перших таких моментів є одностороння орієнтація на сім’ю, тільки як джерело знань