ІІ. Створення позитивного психологічного клімату в навчальному закладі та сім’ї, що передбачає виконання всіх планових заходів з культурної, громадської, виховної роботи, які прияють формування позитивних громадських, естетичних почуттів, духовності учнів і педагогів. Психолог бере участь у цих заходах, підтримує директора і педагогічний колектив.

ІІІ. Психологічна й педагогічна діагностика суїцидальних тенденцій полягає у виконанні психологами таких дій.

У процесі спостереження – звернення уваги педагогів на фактори ризику суїцидальності учнів: а) спадковість; б) вербальна і фізична агресія; в) висока конфліктність спілкування; прагнення до домінування або орієнтація на залежність; г) ізоляція або неприйняття однолітками; ґ) різкі зміни в поведінці, імпульсивність, неадекватність реакцій; д) низький або високий ІQ; е) неадекватна самооцінка; є) несприятливе сімейне оточення, рання дорослість; ж) психотравматичні події (смерть близької людини, міжособистісний конфлікт, поганий вчинок, погані стосунки у сім’ї); з) алкоголізм і наркоманія, асоціальний спосіб життя.

Виявлення ознак емоційних порушень: а) втрата апетиту або імпульсивне ненажерство, безсоння або підвищення сонливості впродовж останніх декількох днів; б) часті скарги на соматичні хвороби; в) незвичне неохайне ставлення до своєї зовнішності; г) постійне почуття самотності, непотрібності, провини або суму; ґ) нудьга під час перебування у звичайному оточенні або виконання роботи, яка раніше подобалась; д) втеча від контактів, ізоляція від друзів і сім’ї, перетворення на людину-одинака; е) порушення уваги зі зниженням якості роботи; є) занурення у роздуми про смерть; ж) відсутність планів на майбутнє; з) раптові напади гніву, навіть через дрібниці.

Використання спеціальних психодіагностиних методів: а) методика визначення здатності учня до адаптації в кризові періоди розвитку; б) соціометрія і референтометрія; в) малюнкові тести («Моя сім’я»); г) методика «Шкільна тривожність» Філіпса; ґ) тест «Ставлення до життя» (Т. Шрайдер); д) «Вербальний і фрустраційний тест» (Л. Собчик); е) методика визначення рівня нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації у стресі; є) об’єктивна методика визначення типу темпераменту за Б. Цукановим; ж) модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків (О. Лічко, С. Подмазін) і карта визначення ризику суїцидальності (В. Прийменко); з) тест на визначення суїцидального ризику СР-45; и) тест на виявлення суїцидальних намірів (Н. Шавровровська, О.Гончаренко, І. Мельникова); і) методика вивчення схильності до суїцидальної поведінки (М. Горська); ї) методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності (Д. Расел, М. Фегюсон); й) шкала депресії (адаптація Г. Балашова); к) методика діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Раймонд). При нагоді можуть використовуватися й інші методики, орієнтовані на виявлення ознак ризику суїцидальної поведінки.

ІV, V. Психологічне консультування та психолого-педагогічна корекція суїцидальних тенденцій: робота психолога у цьому напрямку має бути комплексною і передбачати такі заходи.

Консультативна робота з батьками, педагогами й учнями, спрямовану на зняття факторів, що спонукають чи провокують суїцид.

Підвищення або розвиток позитивної самооцінки цінності особистості, її соціального статусу у групі, тренінги особистісного зростання.

Профілактика порушень психічного здоров’я.

Навчання конструктивних поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях.

Навчання технік керування емоціями, зняття м’язового й емоційного напруження.

VІ. Систематичний контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці учнів. Цей компонент системи полягає у неперервному масовому моніторингу ознак, тенденцій, ризиків суїцидальної поведінки учнів на всіх етапах роботи психолога, зокрема і на тих, що здійснюються за іншими розділам планових заходів психологічної служби навчального закладу.

VІІ. При потребі – переадресування суїцидальної справи спеціалістам медичного профілю. На всіх етапах роботи можуть бути визначені ознаки психічних захворювань, що викликають суїцидальну поведінку. Тому психолог має бути готовий проконсультуватися з психіатром і передати йому справу.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що наведений приклад системи роботи з профілактики суїциду, запропонований шкільним психологом спеціалізованої загальноосвітньої школи №4 міста Кривий Ріг В. Силяхіною, враховує всі компоненти профілактичних заходів для запобігання підліткового суїциду, її ідеї запозичені й апробовані під час практики у Видричанській ЗОШ І – ІІІ ступенів Рахівського району Закарпатської області.

3.4. Соціально-педагогічна просвіта вчителів та батьків з профілактики суїцидальної поведінки

Соціально-педагогічна просвіта вчителів та батьків передбачає:

психолого-педагогічні семінари «Емоційні розлади у дітей», «Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку в дитячому та підлітковому віці», «Як допомоги при загрозі суїциду», «Самогубство – крик по допомогу» (див Додаток Д) тощо;

виступи на батьківських зборах, батьківських університетах, лекторіях, де в узагальненому вигляді повідомляють дані, отримані в результаті психологічного дослідження, пропонують рекомендації для поліпшення емоційного клімату в родині, розказують про відвернення та корекцію дитячих емоційних розладів, про профілактику суїциду; на індивідуальні консультації запрошують батьків дітей із групи суїцидального ризику. Для наочності варто використовувати фотоматеріали (див. Додаток З), приклади із життя (див. Додаток Е), статті з періодичних видань, засобів масової інформації тощо.

Педагогічним працівникам спеціалісти рекомендують у випадку виникнення ознак суїцидальної поведінки в учнів здійснювати такі види допомоги:

запитуйте;

не сперечайтеся;

сприймайте суїцидента як особистість;

налагоджуйте турботливі стосунки;

оцінюйте ступінь ризику самогубства;

не залишайте людину одну…;

вселяйте надію, оцінюйте ступінь ризику самогубства;

підбирайте ключі до розгадки суїциду;

звертайтеся по допомогу до спеціалістів.

Ці заходи стануть ефективнішими, якщо учні довіряють соціальному педагогу, керівнику навчального закладу, класному керівнику, викладачеві..

Робота з педагогічним колективом Видричанської ЗОШ І – ІІІ ступенів передбачала:

регулярне проведення психолого-педагогічних консиліумів та спеціальних педнаради, присвячених профілактиці суїцидів; під час підготовки до педрад проводилося вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, розподіл ролей, виявлення учнів, які мають статус лідерів чи відторгнутих;

соціальним педагогом навчального закладу: 1) організовувалися бесіди та консультації з педагогами за результатами тестувань,