а) завваження суїцидального акту (джерелом може виступати повідомлений досвід інших осіб чи персонажів літератури, фільмів тощо). При чому цей акт значимий не як такий, а з огляду на ті „позитивні” наслідки, які він несе – прояв любові близьких осіб (або ж їхня радість у випадку самогубства, яке не вдалось), їхня помста винуватцю самогубства, докори, сумління й страждання винуватців, підтвердження в такий спосіб щирості власного почуття чи переконання (суїцид як арґумент) тощо;

б) прийняття завваженого досвіду в якості поведінкового взірця, суїцидальний акт стає етично нормативним. У спілкуванні активно відстоюється правомірність самогубств, оточуючі поділяються на дві категорії – „своїх”, які схвалюють таку етичну оцінку, та „чужих”, що її заперечують;

в) оформлення й повідомлення суїцидального тексту, що включає пресуїцидальні обставини, суїцидальні дії та постсуїцидальні наслідки. Пресуїцидальність тлумачиться як сукупність обставин, які з неминучістю підштовхують персонажа оповіді до самогубства. Виділяються остаточні приводи (слова, вчинки, символи тощо), з проявом яких стає неможливою відмова від самогубства. Визначається й до дрібниць деталізується спосіб скоєння самогубства (час, місце, знаряддя тощо); передбачаються і власні почуття, реакція на відчуття, останні думки та слова. Постсуїцидальність включає реакцію оточуючих і „власну присутність” під час неї;

г) аналіз життєвих обставин, які спонукають або відволікають від реалізації виробленого сценарію. Кожна подія накладається на коґнітивну схему, вписується у зміст оповіді, тлумачиться як епізод пресуїцидальності, з відповідними, заздалегідь оформленими способами реагування. На цьому етапі підліток розглядає себе й оточуючих лише як персонажів виробленого сценарію. Самогубство стає лише епізодом їхнього прояву.

Отже, визначальним чинником суїцидальної поведінки у підлітків, яким невластиві патопсихологічні риси, є соціально-психологічний. Зокрема значимий вплив справляє наслідування поведінкових взірців, які поділяються субкультурою і проявляються у підлітків як „ефект Вертера”. З цим чинником пов’язані й усі конформістські мотиви суїцидальності. Його ключовим моментом є коґнітивний вплив, що зумовлює вироблення суїцидальних сценаріїв.

Підлітковій субкультурі притаманні риси автономності, ригористичності, максималізму, нігілізму, конформізму, посутньої текстуальності, проявлення в ігрових формах. Такі характеристики виступають сприятливими для становлення суїцидальних сценаріїв, що мають таку структуру: а) завваження суїцидального акту (джерелом може виступати повідомлений досвід інших осіб чи персонажів літератури, фільмів тощо); б) прийняття завваженого досвіду в якості поведінкового взірця, суїцидальний акт стає етично нормативним; в) оформлення й повідомлення суїцидального тексту, що включає пресуїцидальні обставини, суїцидальні дії та постсуїцидальні наслідки; г) аналіз життєвих обставин, які спонукають або відволікають від реалізації виробленого сценарію.

Існують позитивні та негативні чинники запобігання суїцидальній поведінці, які проявляються ефективно лише у сув’язності. Об’єктивною основою цих чинників виступає: а) соцієтальність (причетність/ непричетність до групи); б) екзистенційно-сенсова аксіологія, що може проявлятися у вигляді релігійних, політичних чи метафізичних проектів життя індивіда.

Чинники суїцидальної поведінки у підлітків не актуалізуються за наявності високого ступеня розвитку особистісної та соціальної рефлексії. Рефлексивний акт уможливлює: а) розуміння відносності соціальних феноменів; б) вироблення особистісного соціального ідеалу; в) усвідомлення власного життя як об’єктивного уможливлення наближення до ідеалу.

Для вивчення суїцидальної поведінки у підлітковому віці на практиці ми використали розроблені фахівцями (М. Горська, О. Гончаренко, О. Личко, І. Мельникова, С. Подмазін, В. Прийменко, Н. Шавровська) діагностичні методики для виявлення індивідуальних особливостей, що підштовхують до суїцидальної поведінки. Дослідження проводились у 9 – 10 класах Видричанської ЗОШ І – ІІІ ступенів Рахівського району Закарпатської області. Зокрема під час експериментального дослідження нами були використані і опрацьовані «Карта визначення ризику суїцидальності (В.Прийменко)», тест на виявлення суїцидального ризику СР-45 та методику визначення схильності до суїцидальної поведінки М.Горської. Самостійно було розроблено ряд запитань та проведено опитування, результати якого свідчать про те, що 29% досліджуваних потребують корекційної роботи з приводу підвищених показників тривожності, фрустрації, агресії та ригідності, 80% вважають суїцид небажаним у суспільстві явищем, 18,5% вважають, що суїцид – небажане, але припустиме явище. Зроблені нами висновки та результати проведених методик узагальнено у вигляді діаграм та таблиць.

Основними умовами ефективної соціально-педагогічної профілактики суїцидальної поведінки у підлітків є: виявлення дітей з ознаками емоційних розладів як можливої групи ризику; терапія суїцидента через піднесення цінності його особистості; створення атмосфери високої духовності, поваги до особистості шляхом реалізації системи профілактичних засобів; соціально-педагогічна просвіта вчителів та батьків з профілактики суїцидальної поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

.

http://novosti.dn.ua/.

.

.

.

Амбрумова А., Тихоненко В. Диагностика суицидального поведения: Методические рекомендации. – М., 1980. – 110 с.

Бердяєв М. О самоубийстве. – М., 1992. – 228 с.

Богданов Н. Стихи самоубийцы // Вопросы психологии. – 2008. – № 4. – С.70-80.

Бугаева Н. Проблемы суицида детей и подростков // Крым: настоящее и будущее : Сб. статей – Симферополь : Таврия, 1995. – С. .

Вагин И. Психология жизни и смерти. – СПб.: Питер, 2001. – 150 с.

Вашека Т. Практичні рекомендації для проведення психокорекційної роботи з підлітками за наявності суїцидальних ідеацій // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 7. – С. 68-72.

Вашека Т. Психологічні чинники суїцидальних ідеацій в підлітковому віці // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Ін-ту псих. Ім. Г.С.Костюка АПН України. Том VІ, вип. 5. – С. 63-73.

Вашека Т. Рання діагностика та профілактика суїцидальної поведінки у підлітковому віці // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 6 (87). – С.64 – 66.

Ващенко Р., Сулицький В. Структура психологічного втручання після суїцидальної спроби // Психологія суїцидальної поведінки: Діагностика, корекція, профілактика. Зб. наук. праць / За заг. ред. С.І.Яковенка. –