Однак якщо для вихованця ціль - у самій грі, то для дорослої, організуючої гри, є й інша мета - розвиток дітей, засвоєння ними визначених знань, формування умінь, вироблення тих чи інших якостей особистості. У цьому, між іншим, одне з основних протиріч гри як засобу виховання: з одного боку - відсутність мети в грі, а з іншого боку - гра є засіб цілеспрямованого формування особистості.

Найбільшою мірою це виявляється в так званих дидактичних іграх. Характер дозволу цього протиріччя і визначає виховну цінність гри: якщо досягнення дидактичної мети буде здійснено в грі як діяльності, що укладає ціль у самій собі, те виховна її цінність буде найбільш значимою. Якщо ж дидактична задача зважується в ігрових діях, метою яких і для їхніх учасників є цієї дидактичної задачі, то виховна цінність гри буде мінімальною. [13, ст.20]

Керівництво дидактичними іграми потребує ве-ликої педагогічної майстерності й такту, позаяк, роз-в'язуючи у грі і через гру ряд завдань, вихователь має зберегти її як діяльність цікаву, близьку дітям. Для цього він має насамперед дібрати відповідний дидактичний матеріал: іграшки, картинки, різні предмети. Нагадуємо: в кожному дитячому садку і в групі необхідно мати дидактичне обладнану ляль-ку—з усіма речами вжитку: з білизною, з верхнім та нижнім одягом, головними уборами, взуттям, постільною та столовою білизною тощо. Усі ці речі мають бути певних кольорів, виготовлені з різного матеріалу, відповідати своєму призначенню й під-даватися зусиллям дитячих рук.

Гра коштовна тільки в тому випадку, коли вона сприяє кращому розумінню математичної сутності питання, уточненню і формуванню математичних знань учнів. Дидактичні ігри й ігрові вправи стимулюють спілкування, оскільки в процесі проведення цих ігор взаємини між дітьми, дитиною і батьком, дитиною і педагогом починають носити більш невимушений і емоційний характер.

Вільне і добровільне включення дітей у гру: не нав'язування гри, а залучення в неї дітей. Діти повинні добре розуміти зміст і зміст гри, її правила, ідею кожної ігрової ролі. Зміст ігрових дій повинний збігатися зі змістом і змістом поводження в реальних ситуаціях для того, щоб основний зміст ігрових дій переносився в реальну життєдіяльність. У грі повинні керуватися прийнятими в суспільстві нормами моральності, заснованими на гуманізмі, загальнолюдських цінностях. У грі не повинне принижуватися достоїнство її учасників, у тому числі і що програли.

В даний час реалізується ідея найпростішої логічної під-готовки дошкільників (А.А.Столяр), розробляється методика введення дітей в світ логіко-математичних уявлень: властиво-стей, відношень, множин, операцій з множинами, логічних операцій - з допомогою спеціальної серії навчаючих логіко-математичних ігор (дивитись додаток Д Таблиці № 2, 3, 4).

Ці ігри моделюють важливі поняття не тільки математи-ки, але й інформатики (алгоритми, кодування інформації, об-числювальна машина, програма, що управляє роботою обчи-слювальної машини і т.д.). В них моделюються такі логічні і математичні конструкції, а в процесі гри розв'язуються такі задачі, які сприяють прискоренню формування і розвитку у дітей простих логічних структур мислення і математичних уявлень.

Навчаюча функція цих ігор породжує особливості, що відрізняють їх від дидактичних ігор, які використовуються тільки для закріплення того, що вже засвоєно за допомогою інших методів. Характерним для навчаючих логіко-математичних ігор є те, що вони складаються із окремих се-рій. Кожна серія ігор призначена для формування нових знань і логічних структур або підготовки до засвоєння певної мате-матичної ідеї. В середині кожної серії ігри поступово усклад-нюються, що забезпечує навчаючий і розвиваючий ефект на кожному наступному етапі навчання. В навчаючих іграх (ігри описані в книзі А.А.Столяра «Давайте пограємо», - М.,1989) виступає ще одна особливість - велика варіативність умов, правил, завдань, що розв'язуються в процесі ігрової діяльнос-ті. Завдяки цій особливості багаторазове повторення навчаль-ної гри однієї і тієї ж серії включає певні елементи нових знань, які набуваються дітьми, і цим забезпечується навчаюча функція гри.

Крім того, і це дуже важливо, постійне оновлення при повторенні ігор однієї серії підтримує інтерес дітей до гри. Розвиваючий ефект ігор забезпечується використанням в них спеціального дидактичного матеріалу - «логічні блоки». Ці блоки названі «логічними», тому що вони дозволяють моде-лювати різні логічні структури і розв'язувати логічні задачі з допомогою спеціально створюваних конкретних ситуацій. Не менш важливими є ігри - головоломки, які розвивають кміт-ливість, винахідливість, уміння міркувати, здогадуватись, розвивають здатність засвоювати раніше незрозуміле, ставити і виділяти в них конкретну розумову задачу, знаходити кра-щий спосіб її розв'язання (З.Л.Михайлова, Н.П.Лінькова, Є.Ї.Корзаковата ін.).

Таким чином, дидактична гра - це цілеспрямована творча діяльність, у процесі якої ті, яких навчають, глибше і яскравіше осягають явища навколишньої дійсності і пізнають світ.

2.2 Методика навчання лічбі й основам математики дітей дошкільного віку через ігрову діяльність

У сучасних школах програми досить насичені, існують експериментальні класи. Крім того, усе стрімкіше входять у наші дома нові технології: у багатьох родинах для навчання і розваги дітей здобувають комп'ютери. Вимога знань основ інформатики пред'являє нам саме життя. Усе це обумовлює необхідність знайомства дитини з основами інформатики вже в дошкільний період.

У дошкільному віці закладаються основи знань, необхідних дитині в школі. Математика - це складна наука, що може викликати певні труднощі під час