При навчанні дітей основам математики й інформатики важливо, щоб до початку навчання в школі вони мали наступні знання:

- лічба до десяти в зростаючому й убутному порядку, уміння дізнаватися цифри підряд і врозбивку, кількісні (один, два, три...) і порядкові (перший, другий, третій...) числівники від одного до десяти;

- попередні і наступні числа в межах одного десятка, уміння складати числа першого десятка;

- дізнаватися і зображувати основні геометричні фігури (трикутник, чотирикутник, коло);

- частки, уміння розділити предмет на 2-4 рівні частини;

- основи виміру: дитина повинна уміти вимірювати довжину, ширину, висоту за допомогою шнурочка чи паличок;

- порівняння предметів: більше - менше, ширше - уже, вище - нижче;

- основи інформатики, що поки є факультативними і містять у собі розуміння наступних понять: алгоритми, кодування інформації, обчислювальна машина, програма, що керує обчислювальною машиною, формування основних логічних операцій - "не", "і", "чи" і ін.

У додатку Г приведео приклад заняття з лічби на тему „Склади квітку”, виготовлення з кольорового картону вирізають пелюстки та се-рединки квіточок. На серединки наносять цифри на-турального ряду, а на пелюстках малюють жучків-сонечок або метеликів у різній кількості (кілька пе-люсток залишають бути чистими, без зображень ко-мах). Окремо вирізають метеликів (замість жетонів).

До абстрактних понять, з якими доведеться сти-катися дошкільнятам, можна віднести час. Засво-єння цього поняття потребує послідовності та сис-тематичності, адже орієнтування в часі означає не лише вміння визначати час за годинником (меха-нічним або електронним), але й розуміння таких особливостей часу, як плинність, невідворотність, неповторність, тривалість. Спочатку дошкільня сприймає час як сьогодення, йому важко усвідо-мити категорії минулого та майбутнього. Але світ, в якому росте дитина, змінюється, а отже, зміню-ється і сама дитина і ЇЇ уявлення про час. Вимірюй-те зріст сина чи доньки (раз на три місяці, на день народження), позначаючи рисочками, на скільки во-ни підросли. Цікаво буде повернутися до цих поз-начок через кілька років. Спостерігайте рух часу за ходом стрілки годинника.

Основу з основ математики складає поняття числа. Однак число, як, утім, практично будь-яке математичне поняття, являє собою абстрактну категорію. Тому найчастіше виникають труднощі для того, щоб пояснити дитині, що таке число, цифра.

Формуванню в дитини математичних представлень сприяє використання різноманітних дидактичних ігор. Такі ігри учать дитини розуміти деякі складні математичні поняття, формують представлення про співвідношення цифри і числа, кількості і цифри, розвивають уміння орієнтуватися в напрямках простору, робити висновки.

При використанні дидактичних ігор широко застосовуються різні предмети і наочний матеріал, що сприяє тому, що заняття проходять у веселій, цікавій і доступній формі.

Якщо в дитини виникають труднощі при рахунку, покажіть йому, вважаючи вголос, два синіх кружечки, чотири червоних, три зелених. Попросите його самого вважати предмети вголос. Постійно вважайте різні предмети (книжки, м'ячі, іграшки і т.д. ), час від часу запитуйте в дитини: "Скільки чашок коштує на столі?", "Скільки лежить журналів?", "Скільки дітей гуляє на площадці?" тощо.

Придбанню навичок усного рахунка сприяє навчання малят розуміти призначення деяких предметів побутового побуту, на яких написані цифри. Такими предметами є годинник і термометр.

Такий наочний матеріал відкриває простір для фантазії при проведенні різних ігор. Навчивши маляти вимірювати температуру, просите його щодня визначати температуру на зовнішньому термометрі. Ви можете вести облік температури повітря в спеціальному "журналі", відзначаючи в ньому щоденні коливання температури. Аналізуйте зміни, просите дитини визначити зниження і підвищення температури за вікном, запитаєте, на скількох градусів змінилася температура. Складіть разом з малям графік зміни температури повітря за чи тиждень місяць.

Читаючи дитині книжку чи розповідаючи казки, коли зустрічаються числівники, потрібно просити її відкласти стільки рахункових паличок, скільки, наприклад, було звірів в історії. Після того як ви порахували, скільки в казці було звіринок, запитаєте, кого було більше, кого - менше, кого - однакова кількість. Порівнюйте іграшки по величині: хто більше - чи заїка ведмедик, хто менше, хто такого ж росту. [5, ст.90]

Нехай дошкільник сам придумує казки з числівниками. Нехай він скаже, скільки в них героїв, які вони (хто більше - менше, вище - нижче), попросите його під час оповідання відкладати рахункові палички. А потім він може намалювати героїв своєї історії і розповісти про їх, скласти їхні словесні портрети і порівняти їх.

Дуже корисно порівнювати картинки, у яких є і загальне, і відмінне. Особливо добре, якщо на картинках буде різна кількість предметів. Запитаєте маляти, чим відрізняються малюнки. Просите його самого малювати різна кількість предметів, речей, тварин тощо.

Підготовча робота з навчання дітей елементарним математичним діям додавання і вирахування містить у собі розвиток таких навичок, як розбір числа на складові частини і визначення попереднього і наступного числа в межах першого десятка.

В ігровій формі діти з задоволенням угадують попередні і наступні числа. Запитаєте, наприклад, яке число більше п'яти, але менше семи, менше трьох, але більше одиниці тощо. Діти дуже люблять загадувати числа і відгадувати задумане. Задумайте, наприклад, число в межах десяти і попросите дитини називати різні числа. Ви говорите, більше назване число задуманого вами чи менше. Потім поміняйтеся з дитиною ролями.

Для розбору числа можна використовувати рахункові палички. Попросіть дитину викласти на стіл дві палички. Запитаєте, скільки паличок на столі. Потім розкладете палички по двох сторонах. Запитаєте, скільки паличок