4. Молодіжна суб- і контркультура

Поняття субкультура походить від латинських слів .Sub - під + Cultura - виховання Молодіжна субкультура - система цінностей, моделей поводження, життєвого стилю якої-небудь соціальної групи (в даному випадку молоді) яка представляє собою самостійне цілісне утворення в рамках домінуючої культури.

Субкультура виникає як позитивна чи негативна реакція на пануючу в суспільстві культуру і соціальну структуру серед різних соціальних шарів і вікових груп. Контркультура у вузькому змісті слова ліворадикальний, анархістський соціально-політичний і ідеологічний рух, що виник у 1960-х рр. у формі соціального протесту.

Контркультура - у широкому змісті - тип субкультури, що відкидає цінності і норми пануючої в даному суспільстві культури й які отстоюють свою альтернативну культуру

Молодіжної контркультурой можна назвати сукупність світоглядних установок, поведінкових нормативів і форм духовно-практичного освоєння світу, альтернативна загальноприйнятому офіційному світорозумінню.

5.Функції економіки як соціального інституту

Економіка як соціальний інститут являє собою сукупність засобів, притаманних тої чи іншої соціальної системі, з метою створення сприятливого соціального середовища. Більшість соціальних конфліктів та проблем мають економічне підгрунття.

Кожна соціальна система розвивається разом з розвитком економіки. У соціальному сенсі економіка являє собою економічні закони, які мають бути використані для створення економічної політики, яка здатна забезпечити економічні інтереси громадян, та сприяє розвитку держави.

6. Наукова гіпотеза та її роль у соціологічному дослідженні.

У науці, повсякденному мисленні ми йдемо від незнання до знання, від неповного знання до більш повного. Нам приходиться висувати і потім обґрунтовувати різні припущення для пояснення явищ і їхнього зв'язку з іншими явищами. Ми висуваємо гіпотези, що можуть перейти при їхньому підтвердженні в наукові чи теорії в окремі щирі судження, чи, навпаки, будуть спростовані і виявляться помилковими судженнями

Научена гіпотеза - це науково обґрунтоване припущення про причини чи закономірних зв'язках яких-небудь чи явищ подій природи, суспільства, мислення.

Специфіка гіпотези - бути формою розвитку знань - визначається основною властивістю мислення, його постійним рухом - поглибленням і розвитком, прагненням людини до розкриття нових закономірностей і причинних зв'язків, що диктується потребами практичного життя.

Про пізнання яких би явищ не йшла мова - явищ природи чи громадського життя, одиничних явищ чи предметів закономірностей, нове знання завжди виникає спочатку у формі гіпотези. Цим і порозумівається необхідний і тим самим загальний характер гіпотези як форми розвитку людських знань.

Побудова наукової гіпотези завжди супроводжується висуванням припущення, що пояснює досліджуване явище. Воно завжди виступає у формі окремого чи судження системи взаємозалежних суджень про властивості одиничних чи фактів закономірних зв'язків явищ. Судження є проблематичним судженням, у якому виражене первісне можливе знання про чи причини властивостях досліджуваних явищ.

Щоб перетворитися в достовірне знання, припущення підлягає науковій і практичній перевірці. Процес перевірки гіпотези, що протікає з використанням різних логічних прийомів, операцій і форм висновку, приводить у підсумку або до підтвердження гіпотези, або до її спростування. У зв'язку з цим варто строго розрізняти гіпотезу і доведені з її допомогою положення. Гіпотеза завжди містить у собі нужденне в перевірці ймовірне знання. Доведене ж з її допомогою положення вже не є власне гіпотезою, тому що містить у собі перевірене і не зухвалих сумнівів щире знання.

Виникаюче при побудові наукової гіпотези припущення народжується в результаті аналізу фактичного матеріалу, на базі узагальнення численних спостережень. Виходить, гіпотеза - це не будь-який здогад, чи фантазія допущення, а лише обґрунтоване, що спирається на конкретні матеріали положення. Відповідно до цього і виникнення гіпотези - це не хаотичний і не підсвідомий, закономірний логічний процес.

Побудова гіпотези - це складний логічний процес за участю різних форм умовиводів. В окремих випадках гіпотеза виникає як результат уподібнення двох одиничних явищ, тобто її основою виступає аналогія, в інших випадках вона - результат дедуктивних висновків, найчастіше її виникненню передує індуктивне узагальнення емпіричного матеріалу.

Будь-яка гіпотеза має вихідні дані, чи підстави, і кінцевий результат міркування - припущення. Вона включає також обробку вихідних даних і логічний підхід до припущення. Завершальний етап пізнання - перевірка гіпотези, що перетворює припущення в достовірне знання чи опровергая його.

7. Метод соціометрії в дослідженні малих груп

Цікавий і докладно розроблений експеримент використовується соціологами при аналізі взаємин між членами малих (до 10—12 чоловік) груп. В основі такого експерименту лежить чи створення використання ситуації социометрічного вибору.

Социометрічний вибір проводитися по деякому потенційний (проективному, можливому) критерії. У кожного з членів малої групи запитують: «З кім би Ви хотіли працювати (відпочивати, учитися і т.п.?)». Томові ситуація социометрічного вибору в більшості випадків ситуація штучна і надзвичайно нагадує