Реферат на тему:

Судження

Формалізації суджень та її значення для інтенсифікації логічного аналізу даних по справі.

Формалізувати судження – значить зобразити його структуру за допомогою штучної мови логіки – символів.

Мовою логіки висловлювань називається штучна мова, призначена для аналізу логічної структури складних висловлювань. Вона характеризується списком знакових засобів, які застосовуються у цій логічній теорії, і визначенням формули. Мова логіки висловлювань включає: алфавіт, визначення припустимих висловлювань, інтерпретацію.

Список знакових засобів мови логіки висловлювань включає такі знаки:

1. Знаки змінних логіки висловлювань:

p, q, r, s, p1, q1, r1, s1…

Ці знаки служать для позначення простих висловлювань природної мови. У звязку з цим їх ще називають пропозиційними змінними.

~ - знак заперечення (читається: ”не”, ”невірно, що…”);

^ - знак конюнкції (читається: “…і…”);

v - знак дизюнкції (читається: “…або…”);

- знак імплікації (читається: “якщо…,тоді…”).

( - ліва дужка;

) – права дужка;

, - кома.

Ці знаки в мові логіки висловлювань виконують роль знаків пунктуації природної мови. Ніяких інших знаків у мові логіки висловлювань немає.

Формалізація суджень дозволяє більш краще прослідкувати логічну структуру міркувань, дозволяє абстрагуватися від природної мови та прослідковувати зв’язки між поняттями, явищами, уподобивши словесні судження до математичних формул. За допомогою символів можна краще помітити порушення логічних законів та визначити, де міркування є хибним. Особливо формалізація суджень стає в пригоді, коли є багато різноманітних даних, це спрощує розгляд версії та доведення гіпотез.

СТИСЛИЙ СПИСОК ЛОГІЧНИХ СИМВОЛІВ

у символічній (математичній) логіці

а Л b; a ? b; a & b; “а і b” | Кон’юнкція

а V b; “а або b” | Диз’юнкція

а b; а b; “а імплікує b”, “якщо а, то b” | Імплікація

а b; а b; а b; “а еквівалентно b”,

“а, якщо і тільки якщо b” | Еквіваленція

а; “не-а” | Заперечення

( х), “існує х, яке...” | Квантор існування

( х), “для всіх х” | Квантор спільності

a, b, c, ..., p, q... | Логічні змінні

ЗАДАЧІ

1. Визначте тип відношення між поняттями і зобразіть його за допомогою колових схем: галузь права, адміністративне право, кримінальне право.

Слід зазначити, що в логічних відношеннях можуть знаходитися тільки порівнювані поняття. Порівнювані поняття бувають сумісними і несумісними.

У запропоновану прикладі маємо один з видів несумісності: спів підпорядкування (координація). У відношенні співпідпорядкування (координації) знаходяться два неперехрещуваних поняття “адміністративне право” і “кримінальне право”, які підпорядковані загальному для них поняттю “галузь права”.

Схематично дане відношення між запропонованими поняттями можна зобразити наступним чином за допомогою кілець Ейлера:

де А – “галузь права”;

В – “адміністративне право”;

С – “кримінальне право”.

2. Дати аналіз дефініції (визначити, чи правильна вона, коли ні – то яке правило порушено): “Слідчий – представник органів міліції, який провадить слідство і має відповідні права”.

Дефініцією (або визначенням) називається логічна операція, яка розкриває зміст поняття.

Дефініція має бути не тільки істинною по змісту, але й правильною по своїй будові, по формі. Тому існують наступні правила дефініції:

визначення повинне бути чітким;

дефініція повинна бути співрозмірною;

не повинна містити в собі кола;

визначення не повинне бути заперечувальним.

У даному визначенні, на мою думку, порушено друге правило, визначаюче поняття за обсягом більше за поняття, яке визначають. (А < Вс). Більш правильним, гадаю, було б наступне визначення: “Слідчий – представник органів міліції, який провадить попереднє слідство і має відповідні права”.

3. Дати аналіз поділу (визначити, чи є він правильним, коли ні – то яке правило порушено): “Вироки бувають звинувачувальними, виправдними і несправедливими”.

Логічна операція, яка розкриває об’єм поняття називається поділом.

У даному поділі порушено наступні правила поділу:

члени поділу частково співпадають один з одним (так, бувають, наприклад, вироки несправедливо виправдні чи несправедливо звинувачувальні);

поділ здійснений по різних прикметах поділу (поділ понять по різних ознаках поділу – звинувачення/виправдання; справедлив/несправедливі).

Правильно було б здійснювати поділ так: “Вироки бувають звинувачувальні і виправдні” або “Вироки бувають справедливими і несправедливими”.

4. Проаналізувати судження (визначити його вид і структуру): “Жоден звинувачувальний вирок не переглядається”. Записати судження, протилежне даному.

Судження – це форма мислення, в якій стверджується зв’язок між предметом і його ознакою (прикметою) або відношення між предметами і яка володіє властивістю виражати або істину, або неправду.

Структуру даного судження можна зобразити так:

Жоден S не є Р.

Дане судження є простим, атрибутивним (оскільки є предмет і його ознака), загальнозаперечувальним (Е).

Згідно логічного квадрату до даного судження протилежним судженням буде судження А (загальностверджувальне): “Усі звинувачувальні вироки переглядаються”

Протилежне даному судження буде судження загальнозаперечувальне:

“Усі злочини не вчиняються через необачність” (кількість залишилася незмінною, змінено тільки якість судження).

5. Формалізувати судження: “Не існує таких суджень, які можна було б одночасно розглядати і як загальні, і як часткові”.

Формалізувати судження – значить зобразити його структуру за допомогою штучної мови логіки – символів.

У даному випадку через символи дане судження можна зобразити так:

а b

де - сполучний символ “і” (кон’юнкція), - знак заперечення.

6. Встановити дотримання основних законів правильного мислення у міркуванні:

“Свідок повинен давати правдиві свідчення.

Д. – свідок. .

Отже, Д. зобов’язаний давати справедливі свідчення”.

Запропоноване міркування – простий категоричний силогізм. Щоб визначити правильність даного міркування, потрібно дослідити чи дотримані основні правила простого категоричного силогізму.

Загальні правила категоричного силогізму:

І. Правила термінів:

в силогізмі повинно бути тільки три терміни; (дане правило дотримано)

середній термін повинен бути розподілений хоча би в одному з засновків (правило дотримане: середній термін є розподіленим у більшому засновку);

термін не розподілений в засновку, не може бути розподілений і в висновку (це правило