3. | М’ясо i субпродукты I категорiї, т | 11902 | 11358 | 6506 | 6613 | 6935 | 7273

4. | Ковбаснi вироби, т | 2516 | 1781 | 1330 | 991 | 956 | 994

5. | М'яснi напiвфабрикати, т | 879 | 683 | 568 | 379 | 362 | 386

6. | Жири топленi харчовi, т | 507 | 461 | 247 | 212 | 227 | 246

7. | Сухi твариннi корма, т | 1237 | 1174 | 680 | 467 | 558 | 493

8. | Фонд оплати працi, тис.грн. | 930,7 | 1352,7 | 1322,1 | 834,8 | 1593,6 | 2083,3

9. | Чисельнiсть всього, чол. | 908 | 878 | 869 | 748 | 714 | 742

в т.ч. ПВП, чол. | 723 | 696 | 665 | 552 | 520 | 515

НП, чол. | 185 | 182 | 204 | 196 | 194 | 227

10. | Продуктивнiсть працi, тис.грн. | 49,8 | 48,0 | 34,3 | 47,0 | 51,1 | 66,0

11. | Середньомiсячна зарплата, грн. | 85,4 | 128,0 | 127,0 | 93,0 | 186,0 | 234

12. | Прибуток всього, тис.грн. | 1914,6 | 311-9,0 | 283,4 | 1431,7 | 1075,4 | 806,9

13. | Прибуток, залишений в розпорядженнi пiдприємства, тис.грн | 1323,1 | 2137,7 | 111,4 | 193,1 | 483,3 | 806,9

14. | Фонд соцiального розвитку, тис.грн. | 246,6 | 641,3 | 33,4 | 57,9 | 145 | 242,1

15. | Фонд розвитку виробництва, тис.грн. | 294,7 | 641,3 | 33,4 | 57,9 | 145 | 242,1

16. | Фонд дивiдендiв, тис.грн. | 210 | 641,3 | 33,4 ' | 57,9 | 145 | 242,1

В т.ч. на виплату дивiдендiв, тис.грн. | 210 | 64 1, 3 | - | - | - | -

Направлено на розвиток виробництва, тис.грн. | - | - | 33,4 | 57,9 | 145 | -

17. | Резервний фонд, тис.грн. | 537,4 | 106,9 | 5,6 | 9,7 | 24,1 | 40,3

18. | Iншi фонди, тис.грн. | 35,0 | 106,9 | 5,6 | 9,7 | 24,2 | 40,3

2. Теоретичні та методичні питання аналізу продуктивності праці.

2.1. Економiчна суть продуктивностi працi

Продуктивнiсть працi є вирiшальним чинником пiдвищення ефективностi виробництва. Економiчна сутнiсть продуктивностi працi полягає в тому, що вона виражає спiввiдношення мiж кiлькiстю виробленої продукцiї та затратами робочого часу на її виготовлення. Отже, вона характеризує ефективнiсть цих витрат у процесi суспiльного виробництва.

Залежно вiд ступеня розвитку умов виробництва одна i та сама кiлькiсть працi протягом певного часу може дати бiльшу або меншу кiлькiсть продукту. I справдi, чим краще оснащене виробництво, чим ефективнiше воно використовує технiку i застосовує новi технологiї, чим вищий на ньому рiвень соцiального забезпечення робiтникiв, тим вищою буде продуктивнiсть працi, i навпаки.

Таким чином, продуктивнiсть працi - це виготовлення продукцiї единицею виробництва за певний перiод. Або це кiлькiсть затраченої працi на виготовлення одиницi продукцiї.

Затрачена праця на виготовлення одиницi продукцiї подiляється на живу та минулу працю. До живої працi вiдноситься дiяльнiсть людей (працiвникiв), якi безпосередньо виготовляють певний продукт. Минула праця - це дiяльнiсть машин, механiзмiв, устаткування, на виготовлення яких була затрачена праця, але в минулому.

В економiчнiй теорiї розрiзняють продуктивнiсть iндивiдуальної i загальної працi. Продуктивнiсть iндивiдуальної .працi визначає продуктивнiсть конкретної живої працi i вимiрюється кiлькiстю продукцiї, яка виробляється за одиницю часу (виробiток), чи кiлькiстю робочого часу, який затрачений на виготовлення продукцiї (трудомiсткiсть).

Однак для економiки в цiлому важливим є показник, що характеризує ефективнiсть загальної працi - продуктивнiсть загальної працi. Вiн визначається вiдношенням виробленого за розрахунковий перiод (в основному за рiк)

нацiонального валового доходу до кiлькостi працiвникiв, зайнятих у сферi виробництва: ПП = НВД / Ч

де ПП - загальна продуктивнiсть працi;

НВД - нацiональний воловий дохiд країни;

Ч - чисельнiсть працiвникiв, зайнятих у сферi матерiального виробництва.

Продуктивнiсть працi тiсно пов’язана з iї iнтенсивнiстю. Остання характеризує ступiнь напруженостi працi за одиницю часу i вимiрюється кiлькiстю затраченої енергiї людини. Чим вищий рiвень iнтенсивностi працi, тим вища її продуктивнiсть. Максимальний рiвень iнтенсивностi визначається фiзiологiчними i психiчними можливостями людського органiзму. Отже, iнтенсивнiсть працi має фiзiологiчнi межi, тобто не може бути необмеженою. У зв’язку з цим виникає поняття нормальної iнтенсивностi. Воно визначає такi затрати життєвої енергiї протягом робочого часу змiни, якi забезпечують необхiднi умови для повноцiнного функцiонування органiзму та повного вiдновлення працездатностi до початку нового трудового дня. Таким чином, iнтенсивнiсть працi є важливим чинником продуктивностi працi, проте має певну фiзiологiчну межу i потребує дотримання фiзiологiчних норм затрат людської енергiї.

2.2. Характеристика показників та методів виміру продуктивності праці

Продуктивнiсть працi - це показник, що характеризує iї ефективнiсть i показує здатнiсть працiвникiв випускати певну кiлькiсть продукцiї за одиницю часу.

Розрiзняють продуктивнiсть iндивiдуальної працi, яка вiдображає затрати лише живої працi працiвникiв, i продуктивнiсть суспiльної працi, що вiдображає затрати працi живої та уречевленої.

Рiвень продуктивностi працi характеризуемся показником виробiтку, який показує кiлькiсть продукцiї, що вироблена за одиницю часу. Оберненим до виробiтку є показник трудомiсткостi. Методи визначення виробiтку:

-

-