У поехнатонів період — за Рамзе-сидів — скульптура втрачає напругу Стан зарахування до лав богів зво-диться до канонічної усмішки; попри віртуозність фактури відчувається тя-жіння до величезних розмірів і за-гального враження. За Нового Цар-ства робляться спроби зобразити дію, відбити масштабність державної екс-пансії, з'являється зображення коня у бою. Але з виснаженням політичної енергії мистецтво повертається до гладенької порожньої архаїки.
Живопис сягнув апогею за IV ди-настії, як це видно на прикладі май-стерно виконаних гусей у Медумі, а ближче до VI династії позначається занепад. У Новому Царстві живопис переважав над рельєфами, і ми зуст-річаємося з егейськими впливами,— наприклад гончаки, що мчать (вони зображені — ніби летять у повітрі) у сценах полювання, котрі нагаду-ють нам тиренські фрески.
В архітектурі з особливою ретель-ністю розроблена така велика геомет-рична форма, як піраміда. Вона була частиною ансамблю, до котрого, крім неї, входив поховальний храм і перекрита аркада, що завершувалася ве-стибюлем Храми у плані прямокутні, що підказувало вигляд скульптури, яка вписувалась у куб. В основу ко-лумн покладено рослинний мотив стебло, стовбур, квітку,— наприклад колумна «пуп'ях лотоса», «оберемок стебел папіруса», «пальмове дерево» За Нового Царства поширилися композитні «квіткові» колумни з відкритими або закритими пуп'яхами, а та-кож шестикутні колумни, що нази-ваються протодорійськими. На капітелях колумн Гатора було дві личини богинь Проте подибувались і гранітні колумни квадратної чи, ширше, прямокутної форми, біля котрої іноді ставили статую фараона або Осіріса Єгипетські гробівки — перший прик-лад великомасштабного використання каменю у будівництві враження легкості й різноманітності створювалося за допомогою колумн У цю ж пору в Месопотамії необхідність використо-вувати цеглу призводила до того, що споруджувались важкі глухі мури.
Прямокутний у плані поховальний храм Давнього Царства складався з сакральної й таємної частини, а та-кож частини, відкритої для народу За допомогою сакрального шляху або підходу робилася спроба увиразнити космічну природу храму Там, де шлях перекривався, стеля роз-мальовувалася жовтими зірками на блакитному тлі, а зв'язок з природним ландшафтом підкреслювався «квітковими» колумнами Згодом форми хра-мового будівництва стають безладнішими, наприклад за XVIII—XXI ди-настій Продовжували нагромаджуватися пілон з парою обелісків, монументальний прозір дверей, причавле-ний важким гзимсом і обмежений двома прямокутними у плані вежками з похилими стінами У Карнаку було шість прозорів з заходу на схід і чоти-ри з півночі на південь Поміж осе-лею бога та рештою храму розташо-вувався постильний двір Він скла-дався з центральної нави, відокремле-ної від бічних приділів двома рядами колумн, кількість котрих змінювалася Колумни центрального об'єму пе-ревищували колумни бічних об'ємів, а різницю рівнів даху, що з цього випливала, будівничий використав для вивершення з каменю горішнього ря-ду вікон, які освітлювали верхню час-тину храму Бічні приділи освітлюва-лися вузькими щілинами у стелі, і то му навіть опівдні на бічних стінах панувала півтемрява Часом однієї споруди виявлялось недостатньо, і бу-дівничий розташовував у ряд дві-три споруди, а потім подвоював і святили-ще, що складалося, скажімо, з гіпостильноі зали з чотирма колумнами для свяченого човна, а далі — одне або кілька приміщень, де богові по вершувалися його щоденний туалет і поклоніння.
У пишномовному Новому Царстві зростали величезні комплекси, на зра-зок Деір ель-Бахрі, де дві аркадні тераси провадили до видовбаних у скелі молілень санктуарію, до цілого ланцюга об'ємів, включених до вели-чезного неоздобленого амфітеатру Мегаломанія ступає поруч із занепадом.
Існували також простіші храмові форми За
