У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Обличчя, як вирізьблене з мармуру, без усміху. Син поета Андрій, перегортав сторінки книжки. Іван Франко читав тихо, монотонно. Видно було, що людина хвора, змучена... Час від часу наголошував важніші слова. Серед присутніх панувало велике пригноблення...»

Подібний опис цієї події подав відомий український пись-менник Юрій Шкрумеляк, на той час учень п'ятого класу Коло-мийської гімназії. Він також вважає, що діялося те навесні 1912 року. За його словами, гімназисти, яких очолював професор Леонтій Кузьма, привітали високоповажного гостя на пероні за-лізничної станції, а відтак Леонтій Кузьма посадив поета у візок і вони від'їхали до будинку професора, розташованого на вулиці. що тепер носить назву Ореста Кузьми, 8. По двох годинах вони приїхали «в трійку» (Іван Франко, його син Андрій і Леонтій Кузьма) до ощадної каси (тепер Народний дім). Каменяр вийшов на сцену, злегка вклонився. Присутні підвелися з місць і приві-тали дорогого гостя рясними оплесками. Поет сів при столику на краю сцени. У залі стало тихо-тихо. Поет почав читати. Спершу слабим голосом, а згодом оживився і кілька хвилин голос лунав сильніше, а відтак знову притих. Видно, поет стомився. У залі панувала глибока тиша. Листки перегортав Л. Кузьма, що сидів поруч з І. Франком (у попередньому спогаді — Франків син Андрій. Можливо, Леонтій Кузьма й Андрій Франко чергувалися? — І.Б.)

Читання тривало півтори години. Коли поет закінчив, уся зала підвелася, залунали оплески та вигуки «Слава!», Каменяр уклонився і зійшов зі сцени. На вулиці народ не розходився, всі чекали Івана Франка. Коли він з'явився при виході, чоловіки поз-німали шапки, капелюхи і так стояли до того часу, поки фіякр із гостем і Л. Кузьмою не від'їхав. Переночувавши у щирій оселі Кузьмів, наступного дня Іван Франко з сином Андрієм відбули до Львова». Так переповідав про ці події Юрій Шкрумеляк у коломийській газеті «Червоний прапор» (1956. — № 93). Таку ж дату (весну 1912 року) подають Василь Костащук, Петро Кривоносюк і Степан Ласійчук, колишні учні гімназії.

Львівська газета «Діло» в числі 2 за 193.2 рік повідомляла, що «в четвер 11.1. 1912 р. о 6-тій годині вечора відбудеться в Коломиї літературний вечір др. Івана Франка, який відчитає свого «Мойсея». Слід вважати, що саме цього дня Іван Франко приїхав до Коломиї та відчитав поему в залі ощадної каси. Існує думка, що ця подія відбулася наприкінці грудня 1911 року. Зокрема, краєзнавець Петро Арсенич, покликаючись на канадські часописи, повідомив на святкуванні 90-річчя української коломийської гімназії, що востаннє відвідав Франко Коломию саме в ті дні. Таке розходження пов'язане з різницею між юліанським і григоріанським календарями. Адже, 29 грудня 1911 — це те ж 11 січня 1912 року.

Минули роки. Коломийці не забули великого Каменяра, як, до речі, і його сина Петра; який викладав у Коломийській гім-назії, видавав тут книжки. Нині одна з головних вулиць міста носить Каменяреве прізвище, а на фасаді міської ратуші 1955 року встановили меморіальну дошку, яку 1981 року реставрували. Ще далекого 1926 року в селі Слободі польський письменник й етнограф, уродженець цього села Станіслав Вінценз установив пам'ятний знак на честь Івана Франка. Погруддя великому пое-тові й філософові відкрито 1952 року в селі Товмачику.

З великою повагою ставляться коломийці до пам'яті Василя Симчича — режисера місцевого театру, відомого українського актора, який зіграв роль Захара Беркута в однойменному фільмі за повістю Івана Франка. Стрічку знімав на кіностудії імені Олександра Довженка 1971 року режисер Леонід Осика. А 1972 року у Тбілісі вона одержала приз V Всесоюзного кінофестивалю.

Нині у давньому українському місті над Прутом виношує-ться ідея спорудження величного пам'ятника Каменяреві, слав-ному синові нашого народу, духовному натхненникові нації, доля якого тісно пов'язана з Коломиєю.

ТВОРИ ІВАНА ФРАНКА, ВИДАНІ В КОЛОМИЇ

Іван Вишенський: Руський писатель XVI віку — Накладом редакції газети «Хлібороб», 1882. — 26 с.

Для домашнього вогнища (повість). — 1893.

Етимологія і фонетика в южно-руській літературі. — 1894. — ЗО с.

Що таке поступ. — 1903. — 163 с.

Поезія /Передмова Антона Крушельницького. — 1909.

Вибір поезії /Передмова Антона Крушельницького: Видане філією товариства «Учительська громада» в Коломиї 1910. — 63 с.

Вибір оповідань: Видана філією «Учительська громада» в Коломиї-—1910. — XIX. — 63 с.

В поті чола. —,1910. — XVI. — 83 с.

З вершин і низин: Збірник поезій за 1873-1893 роки. — 1920. —720 с.

Захар Беркут. — Ляйпціг—Коломия [1919] — 254 с. Перехресні стежки. Київ—Ляйпціг—Коломия, [1922]. — 477 с.

Мойсей /Передмова автора з 3—4 листопада 1912 року. Четверте видання,— «Чорногора». — 1930. — ,ХХІ. — 63 с.

Захар Беркут. Два комплекти листівок по 10 різновидів. Маляр—Ярослав Пстрак: Галицька накладня Якова Оренштайна. Коломия. — Б. Р.

В П Іван Франко: Відчит для сільських читалень а нагоди 10-річноі річ-ниці смерти поета. — Коломия. Накладом філії «Просвіти» в Коломиї. —1926.— 24 с.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ «ІВАН ФРАНКО НА ПРИКАРПАТТІ »

Арсенич П. І. Нижній Березів у житті Івана Франка //На-родна творчість та етнографія. — 1986, — № 4. — С. 57—58)

Білинкевич І. Гуцульщина манила його //Жовтень. ~ 1986. — №. 8. — С. 95—101.

Білинкевич І. «Я радо йду на чесне праве діло!» Політич-ний процес Івана Франка і товаришів у Коломиї 1880. //Жовтень.— 1981. — № 9. — С. 129—131.

Горак Р. Переполох у Коломиї: Про другий арешт Івана Франка // Вітчизна. — 1986 № 8.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9