З удосконаленням технології сівби та сівалок, які забезпечують при малих нормах висіву однонасінних буряків рівномірне розміщення рослин по довжині рядка, дедалі перспективнішою стає сівба на кінцеву густоту насадження. Здебільшого формування здійснюють боронуванням по сходах або поперечним чи поздовжнім проріджуванням із вибірковим видаленням зайвих рослин у загущених місцях вручну і без нього. Для поперечного проріджування застосовують просапні культиватори з набором однобічних плоскорізальних лап-бритв, а для поздовжнього — механічні чи автоматичні проріджувачі. Спосіб і схема проріджування залежать від густоти сходів та розміщення їх у рядку.

Поперечне проріджування найбільш ефективне на засмічених полях і при густоті 20 і більше рослин на 1 м рядка. Оптимальна густота із значним зменшенням затрат ручної праці на її формування забезпечується при букетуванні за схемою 30 + 15; 27 + 18; 25 + 20 см із залишенням у букетах по дві-три рослини. В останні роки в багатьох господарствах дотримуються таких схем букетування: 22,5 + 22,5: 20 + 25 см.

Якщо на 1 м рядка 14—18 рослин, то густоту можна формувати поперечним букетуванням за однією із схем: 8,5 + 9,5; 8,5 + 15; 15 + 10 см, що передбачає поодиноке розміщення рослин. Ефективне тут і поздовжнє проріджування за схемами — виріз і букет по 10 см, або виріз та букет по 5 см.

Нерідко перевагу віддають такому способу, при якому більше знищується бур'янів. Тому навіть за вказаної густоти сходів, рівномірно розміщених, але досить забур'янених, доцільно застосовувати поперечне букетування.

Коли густота сходів 11—14 рослин на 1 м рядка, найдоцільніше застосовувати поздовжнє механічне проріджування за схемою; виріз 5, букет 10 см, або виріз і букет по 10 см. чи автоматичне проріджування. При цьому у 75—80 % букетів залишається по одній рослині, тому ручна праця на розбиранні букетів зменшується до мінімуму.

Важливо не тільки забезпечити густоту рослин у числовому виразі, а й сформувати її в оптимальні строки. На площах, де висіяне багаторосткове насіння, цю операцію закінчують не пізніше утворення рослинами третьої пари справжніх листків. Із запізненням із формуванням густоти, особливо на полях, де висіяли підвищену норму насіння, знижується урожайність коренеплодів на 50 ц/га і більше. Густоту рослин одноросткових буряків формують до утворення ними четвертої пари справжніх листків.

7.1 Перевірка густоти сходів. Через 8—10 днів після формування густоти цукрових буряків проводять перевірку плантації. Завдання її зводиться до видалення зайвих рослин, так званих «двійників», та бур'янів у зоні рядка. На ділянках, де сходи вийшли ярусними, видаляють рослини, що з'явилися після формування густоти насаджень. Практика показує, що своєчасно проведена ревізія густоти буряків сприяє підвищенню врожаю на 30—40 ц/га і виходу ділових маточних коренеплодів — на 6—8 тис./га.

8. Система захисту рослин.

8.1. Боротьба з шкідниками цукрових буряків. На насіннєвих
заводах перед сівбою, але не раніше як за шість місяців до сівби, проти
ґрунтових і наземних шкідників насіння протруюють фураданом, 35 %-на т.пс.
25—30 л/т, для фракцій 4,5—5,5 мм — 30—35 л/т, для фракцій 3,5— 4,5 мм
адіфуром, 35 %-на т.пс. (25—ЗО л/га).

По сходах до утворення двох-трьох пар справжніх листочків проти бурякового довгоносика, блішки, щитоноски, крихітки посіви обприскують, починаючи із фази з'явлення сходів переважно по крайових смугах (40—60 м), і один-два рази при необхідності повторюючи обробку на всій площі. Застосовують такі препарати: БІ-58 новий, 40 %-й к. є. (0,5—1 кт/га), децис (0,4—0,5 кт/га), золон, 35 %-й к. є. (1—2 кг/га), карате, 5 %-й к. є. (0,125—0,15 кг/га), базудин, 40 %-й з. п. (2,5 кг/га), сумітіон, 50 %-й к. є. (0,6—1,2), фастак 10 %-й к. є. (0,2—0,25 кг/га).

Під час вегетації, починаючи з фази двох-трьох пар справжніх листочків, посіви буряків обробляють проти бурякової попелиці і кліщів на початку заселення ними посівів. Наступні обробки проводять тоді, коли заселена вся площа (понад 15 % рослин), але враховують ефективність ентомофагів.

Проти бурякової мінуючої мухи посіви обробляють тоді, коли на рослинах налічується шість-вісім личинок та яєць (фаза дві-три пари листків).

8.2. Боротьба з хворобами цукрових буряків. Найбільш шкідливими хворобами цукрових буряків є коренеїд, переноспороз, церкоспороз, фомоз, борошниста роса, бактеріальна плямистість листків, жовтуха, мозаїка, гниль сердечка, гниль коренеплодів.

Із хімічних заходів боротьби з коренеїдом добрі результати дає протруювання насіння адіфуром, фураданом (3-4 кг/т) за шість місяців до сівби, а також обробка його захисно-стимулюючими речовинами, до складу яких входить борна кислота (30,5 кг), амофос і хлористий калій (по 4 кг), 50 %- на сульфатно-спиртова барда (4 кг). Всі складники розчиняють у 12 л води на 1 т насіння.

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса, церкоспороз, зональна плямистість, або фомоз, і борошниста роса — хвороби листків, збудниками яких є паразитні гриби.

Через шість-вісім днів після з'явлення першої пари справжніх листочків проти пероноспорозу застосовують акробат (2 кг/га), альто-400 (0,2 кг/га). При з'явленні плям, викликаних церкоспорозом, посіви обприскують імпактом (1,0 кг/га), ріасом (0,3 кг/га), радимілом (1 кг/га). Наприкінці червня — на початку липня проти борошнистої роси та іржі використовують байлетон (0,6 кг/га), бенлат (0,6—0,8 кг/га). Повторне обприскування при потребі проводять через 15— 20 днів після першого.

8.3. Боротьба з бур'янами. Основним заходом у боротьбі з бур’янами є боронування посівів цукрового буряка до і після сходів в поперек рядків із швидкістю трактора