ЗМІСТ

Вступ стор.

1. Огляд літератури ……………………………………………………..3

2. Походження та поширення цукрових буряків………….…………5

3. Ботанічна характеристика………………………………….……….6

3.1 Форма кореня……………………………………………………..….7

3.2 Листки……………………………………………………………...…11

3.3 Фази розвитку………………………………………………………..12

4. Сорти…………………………………………………………….….…...13

5. Біологічні особливості………………………………………………...14

6. Агротехніка вирощування…………………………………..……….16

6.1 Вимоги до грунтів………………………………………………..….16

6.2 Розміщення в сівозміні…………………………………………..….16

6.3 Обробіток грунту і сівба………………………………………..…...17

6.4 Удобрення……………………………………………………..……..20

6.5 Догляд за посівами………………………………………………......22

6.6 Формування густоти та вплив на урожайність…….……….……...22

6.7 Перевірка густоти сходів…………………………………………....24

7. Система захисту рослин……………………………………….……....24

7.1 Боротьба з шкідниками………………………………………………24

7.2 Боротьба з хворобами………………………………………………..25

7.3 Боротьба з бур'янами………………………………………………...25

8. Способи збирання урожаю………………………………………..…..27

Висновок…………………………………………………………………...30

Список використаної літератури………………………………….……31

ВСТУП

Україна входить до числа найбільших світових виробників бурякового цукру і за сприятливих умов може виробляти його понад 5 млн.т, з яких З млн.т - експортувати за кордон. Однак, за останні 15 років посівні площі під цукровими буряками скоротились з 1,6 млн. га до 0,7 млн. га, урожайність - з 280 ц/га до 230 ц/га. Обсяги заготівлі цукросировини з 50 млн. т до 16, або більш ніж у три рази.

В аналогічному стані знаходиться бурякоцукрове виробництво в Івано-Франківській області. За цей же період площі під цукровими буряками скоротились з 20 тис. га до 8 тис.га, урожайність - з 329 ц/га до 225 ц/га, валовий збір коренеплодів зменшився у 3,5 рази - з 665 тис.т до 190 тис.т. Більше 60 відсотків зданої сировини надходить з приватного сектору.

Для подолання кризи, яка все ще гнітить сільське господарство України, галузь буряківництва вимагає суттєвої державної підтримки, перш за все в справі структурної перебудови і технічного переозброєння, удосконалення ринкових відносин, а головне, переведення галузі з екстенсивного шляху розвитку на інтенсивний. Це означає значне збільшення кількості внесених мінеральних добрив, заміни застарілої техніки, впровадження у виробництво прогресивних наукоємних і ефективних технологій вирощування, збирання і переробки цукрових буряків, а отже і збільшення рівня витрат та підвищення урожайності цукрових буряків до 35-40 т/га при здешевленні 1 т продукції. .

Цукровий буряк належить до основних цукровмісних рослин, а також має високу кормову цінність - у 100 кг. коренеплодів міститься 26 к.о. Він має також велике агротехнічне значення. Відходи цукровиробництва дефекати використовують для зниження кислотності грунтів.

У Бразилії, яка не має достатньо нафти, але має багато цукрової тростини, цукор переробляють на газоль і використовують як паливо, додаючи в бензин у пропорції 5 л бензину + 1 л газолю.

1. Огляд літератури

Початок наукового обґрунтування систем землеробства зробили праці вчених кінця XIX і початку XX ст. Таких як А.В.Совєтова, П.А.Костичева, В.В.Докучаєва, Н.А.Стебута, А.А.Ізмаїльського, А.Г.Дояренко та інших.

До XVII ст. буряки вирощувались як листові і коренеплідні овочі. На кормові цілі почали вирощувати з 1700 року.

У 1747 році німецький вчений А.С.Маргграф довів що цукор з буряків аналогічний тростинному. Лише у 1784 році його учень Ф.К.Ахард розпочав досліди з селекції розробки агротехніки вирощування і технології переробки буряка на цукор. У 1802 році Ахард одержав перший урожай чистого білого буряка з вмістом цукру 5-7 %, який пізніше за місцем вирощування одержав назву Сілезький білий.

У формуванні наукових принципів та дослідженні шляхів оптимізації умов вирощування цукрових буряків працювало багато вчених. Так, значний внесок у питаннях агрокліматичної і ґрунтової характеристики районів бурякосіяння зробили такі вчені як В.Т.Онопрієнко, В.В.Февчук. Дослідження основних сортів цукрового буряка проводились М.В.Ніколаєнком, В.О.Борисюком, І.Я.Балковим.

О.А.Тонкаль, В.С.Охмакевич працювали в галузі досліджень ефективності мінеральних добрив та їх застосування. Важлива роль у досягненні ґрунтовних знань з питань основного обробітку грунту, вологозарядкових поливів та перед оранкою належить таким вченим як О.П.Коломієць, О.І.Недашковський.

Важливими працями у буряківництві є також роботи АА.Мусієнко, В.С.Глухівського, А.М.Козачука, С.В.Ільєвича. Вони опрацьовували проблеми визначення кількості добрив під запланований урожай, питання щодо сівби цукрових буряків та технологій догляду за посівами.

Найвищі врожаї коренеплодів цукрового буряка збирають у районах достатнього зволоження , коли розміщують їх після озимої пшениці з багаторічними бобовими травами одного року використання. У районах нестійкого зволоження найбільший урожай цукрового буряка одержують у ланці: зайнятий пар - озима пшениця - цукровий буряк. У зоні недостатнього зволоження цукровий буряк слід розміщувати після озимої пшениці у ланці з чорним, удобреним органікою паром. Над даною проблемою працював В.Ф.Губенко, В.М.Якіменко. долю селекції у підвищенні врожайності цукрового буряка в останні роки оцінюють в 45 %. Зараз у виробництві використовуються сорти і гібриди.

Сортотипи цукрового буряка мають таку класифікацію: Е - високоврожайний тип, вихід цукру реалізується за рахунок високого врожаю коренеплодів, N - нормальний тип, вихід цукру реалізується як урожайністю, так і

цукристістю,

2 - високоцукристий тип, вихід цукру реалізується за рахунок високого

вмісту цукру.

До державного Реєстру сортів рослин України на 2001 рік занесено понад 30 однонасінних сортів та гібридів вітчизняної селекції. Вони забезпечують врожай коренеплодів 400-600 ц/га(А.Т.Скляренко).

Цукровий буряк є досить теплолюбивою культурою, а отже жаростійкою. Фотосинтез може відбуватися навіть при температурі +40°С(дослідження М.П.Шаповала). Цукровий буряк - вимоглива до світла рослина довгого дня. Похмура погода спричиняє збільшення вмісту низькомолекулярних азотистих сполук, що погіршує технологічну якість коренеплодів, зменшує вміст цукру(В.М.Балан).

Культура дуже вимоглива до родючості грунту. Найкраще росте на родючих, глибоких, багатих органічною речовиною грунтах: чорноземи, темно-сірі опідзолені, дерново-лучні. Нижчий урожай формується на сірих та світло-сірих опідзолених грунтах. За механічним складом кращі суглинкові грунти. На бідних піщаних і дуже важких глинистих розвивається погано. Цукровий буряк не витримує високої кислотності, добре реагує на вапнупнування грунтів. Оптимальна кислотність - рН 6,5-7,5. Цукровий буряк відноситься до солестійких культур. Його використовують для розсолення грунту.

До основних способів обробітку грунту під цукровий буряк належить поліпшений