Суть цієї технології полягає в тому, що плантація плодоносить через рік, а в проміжні роки рослини готують до плодоношення. Щоб в господарстві не було перерви в одержанні ягід по роках, створюють рівнозначні насадження з тією різницею, що в один рік на перших достигає врожай, а на других–відростають пагони. Підготовка ділянки, посадка рослин, догляд за ними до товарного плодоношення не відрізняється від традиційної технології.

Необхідною умовою нової технології є використання якісного здорового садивного матеріалу кращих районованих сортів і щільне розміщення рослин в рядках. Черговість використання плантації може бути такою: в перші два роки після посадки насадження вважають не експлуатаційними, а потім протягом семи–дев’яти років (через рік) її то готують до плодоношення, то збирають врожай.

Весняні роботи на плантації проводяться залежно від способу культивування насаджень: із застосуванням шпалери або без неї. В обох випадках на початку вегетації видаляють погано розвинені пагони, залишаючи на 1 погонному метрі смуги шириною 30–50 см лише 12–15 штук. Верхівки пагонів укорочують до висоти 1,6–1,8 м. Для цього можна використовувати машину.

Для боротьби із шкідниками та хворобами проводять два-три обприскування: по сплячих бруньках 5–7 % сечовиною, до початку цвітіння –одне–два сумішшю отрутохімікатів — 0,3% хлорокису міді з 0,3% карбофосом, кельтаном чи їх замінниками. Молоді кореневі паростки і пагони заміщення висотою 5–15 см обприскують кілька разів фізіологічно активними речовинами або гербіцидами. Кращі результати одержують при використанні КАНУ 0,1%, реглону 3–5 кг на 1 га, при витраті 100 мл розчину на 1 кв. м або 1000 л на 1 га. Такі обприскування призводять до загибелі або пригнічення росту молодих пагонів, що сприяє кращому росту плодоносних. В результаті поліпшення освітлення врожай збільшується, ягоди достигають дружніше, їх легше збирати. При збиранні врожаю машиною плоди легко відокремлюються від гілок, їх краще вловити. Крім того, знищення молодих пагонів зменшує винесення з ґрунту елементів живлення рослин.

Ґрунт у міжряддях утримують в розпушеному і чистому від бур’янів стані, завдяки проведенню як неглибоких культивацій так і дискувань. Для збирання врожаю використовувати виноградозбиральний комбайн. Після збирання врожаю всі пагони, що відплодоносили та цьогорічні, скошують косаркою і вивозять з поля. Плантацію удобрюють мінеральними добривами і проводять розпушування ґрунту в рядках, а при відсутності шпалери — впоперек рядків.

У наступному році рано весною тракторним агрегатом розкидають мінеральні добрива. Заробляють їх у ґрунт бороною, закриваючи одночасно вологу. Коли основна маса пагонів малини досягне висоти 5 см, їх проріджують шляхом повторного боронування ґрунту. Подальший догляд за плантацією полягає у механічному обробітку ґрунту в міжряддях. При необхідності проводять обприскування пестицидами проти шкідників і хвороб. При висоті пагонів 45–50 см всі менш розвинені знищують шляхом просапування, залишаючи до 25 шт. на 1 погонний метр смуги.

При експлуатації насаджень малини із використанням шпалери в рік плодоношення весняні роботи починають з підв’язування пагонів до дроту вручну. При цьому використовують пристрій, який полегшує і прискорює роботу. Він прикріплює до дроту пагони групами по два–три суцільною ниткою шпагату. Ще до підв’язування пошкоджені і слабкі пагони видаляють, залишаючи тільки 12–15 шт. на 1 погонний метр смуги шириною 30–40 см.

Проріджування пагонів малини можна проводити по–іншому. Весною ґрунт у міжряддях обробляють так, щоб смуга мала ширину біля 70 см. Із часом сильніші пагони в середині смуги глушать менш розвинені, які з'являються пізніше. Коли пагони в середині досягнуть висоти 50–60 см, смуги звужують до 40–50 см, захоплюючи під час обробітку міжрядь додатково 10–15 см з кожного боку. При цьому частина пагонів знищується, смуги стають неширокими і не загущеними.

Нова технологія вирощування малини економічно вигідна. Вона дозволяє на значних площах отримувати майже по 40 ц з гектара в перерахунку на щорічний врожай та механізувати більшість робіт із догляду за насадженнями.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua