Кореляційно-регресійний аналіз коефіцієнта експлуатації свердловин
Для виявлення тісноти взаємозв’язку між коефіцієнтом експлуатації свердловин та відібраними в результаті логічного аналізу в якості незалежних змінних виробничих факторів використовується метод кореляційно-регресійного аналізу.
На основі детального якісного аналізу показників виробничо-господарської діяльності НГВУ „Долинанафтогаз” були відібрані наступні фактори – аргументи для дослідження впливу на коефіцієнт експлуатації свердловин:
x1 – собівартість видобутку 1 т нафти, тис. грн.;
x2 – середній дебіт свердловин, т/добу;
x3 – питома вага витрат нафти в загальному об’ємі транспортування нафти;
x4 – пластовий тиск, МПа;
x5 – частка механізованих свердловин в складі експлуатаційного фонду свердловин, %;
x6 – кількість ремонтів, свердл. опер.;
Y – коефіцієнт експлуатації свердловин.
Відібрана для кореляційно-регресійного аналізу вихідна інформація представлена у вигляді матриці вихідних даних і використана для розрахунку на ЕОМ за допомогою програми “EXCEL”. Розрахунки проведені на основі фактичних даних 2000-2004 років. Для проведення розрахунку використані наступні вихідні дані таблиці 3.14.
Таблиця 3.14 – Вихідні дані для розрахунку кореляційно-регресійного аналізу
Роки | Квартал | У | Х1 | Х2 | Х3 | Х4 | Х5 | Х6
2000 | 1 | 0,941 | 161,21 | 2,61 | 0,065 | 10,1 | 0,81 | 17
2 | 0,943 | 161,21 | 2,63 | 0,065 | 10,2 | 0,81 | 22
3 | 0,945 | 161,21 | 2,65 | 0,066 | 10,3 | 0,81 | 22
4 | 0,949 | 161,21 | 2,69 | 0,066 | 9,9 | 0,81 | 17
2001 | 1 | 0,955 | 187,36 | 2,68 | 0,066 | 9,8 | 0,81 | 19
2 | 0,957 | 187,36 | 2,7 | 0,072 | 10,1 | 0,81 | 23
3 | 0,958 | 187,36 | 2,71 | 0,075 | 9,8 | 0,81 | 24
4 | 0,961 | 187,36 | 2,73 | 0,079 | 9,7 | 0,81 | 22
2002 | 1 | 0,959 | 214,67 | 2,76 | 0,079 | 9,6 | 0,81 | 16
2 | 0,962 | 214,67 | 2,75 | 0,075 | 9,8 | 0,81 | 25
3 | 0,964 | 214,67 | 2,77 | 0,077 | 9,9 | 0,82 | 22
4 | 0,969 | 214,67 | 2,8 | 0,075 | 10,1 | 0,82 | 18
2003 | 1 | 0,980 | 245,95 | 2,84 | 0,072 | 10,2 | 0,82 | 20
2 | 0,983 | 245,95 | 2,85 | 0,069 | 10,1 | 0,83 | 25
3 | 0,985 | 245,95 | 2,83 | 0,067 | 9,8 | 0,83 | 27
4 | 0,990 | 245,95 | 2,86 | 0,066 | 9,7 | 0,81 | 28
2004 | 1 | 0,981 | 287,17 | 2,86 | 0,067 | 9,6 | 0,84 | 23
2 | 0,983 | 287,17 | 2,88 | 0,065 | 9,8 | 0,82 | 29
3 | 0,985 | 287,17 | 2,9 | 0,066 | 9,9 | 0,83 | 29
4 | 0,989 | 287,17 | 2,94 | 0,067 | 9,7 | 0,82 | 23
Для оцінки достовірності вибраної для аналізу інформації необхідно проаналізувати статистичні характеристики незалежних змінних, які наведені в таблиці 2 ( Додаток А ).
Як показують статистичні характеристики досліджуваних параметрів, найбільші відмінності в значеннях незалежних змінних спостерігається в показника У (розмах варіації становить 107).
На рисунку 1 ( Додаток А ) наведена графічна залежність між У та факторами Х1,Х2,Х3,Х4,Х5,Х6.
Розрахуємо коефіцієнт парної кореляції для того, щоб визначити зв’язок між У та Х1,Х2, Х5,Х6. Він покаже пряму чи обернену залежність між змінною та результуючою ознакою без впливу на У інших детермінантів. Результати розрахунків приведено в таблиці 3 ( Додаток А ).
Оскільки між деякими незалежними змінними існує закорельований зв’язок, то в подальшому аналізі не будуть використовуватися незалежні змінні
х1 – собівартість видобутку 1 т нафти, тис. грн.,
x3 – питома вага витрат нафти в загальному об’ємі транспортування нафти,
x4 – пластовий тиск.
Для визначення кількісної зміни коефіцієнта експлуатації свердловин під впливом детермінант, Х2, Х5, X6 розрахуємо коефіцієнти регресії та їх довірчі межі за допомогою ЕОМ, результати обчислень подані в таблиці 4 ( Додаток А ).
Основні результати цих розрахунків:
1) Коефіцієнт множинної кореляції = 0,977694;
2) Коефіцієнт детермінації = 0,955887;
3) Критерій Фішера, для рівняння регресії 115,568654;
4) Сума квадратних відхилень від середніх значень 0,000223;
5) Стандартне відхилення 0,0000139;
6)Коефіцієнт рівняння регресії: а0=0,382839; а1=-0,000108; а2=0,181285; а3=0,001625; а4=0,000624.
7).Стандартна похибка для коефіцієнтів відповідно 82,8; 366,1; 366,1;
8).Відповідно межі довірчого інтервалу для коефіцієнта рівняння регресії на рівні значущості 0,05
нижня межа: для а0=0,3281; для а1=0,1105; для а2=-0,0017; для а3= 0,000014;
верхня межа: для а0=0,6403; для а1=0,1777; для а2=0,0034; для а3= 0,0011.
Отже, економіко-математична модель матиме наступний вигляд:
У=0,4842+0,1441*X2+0,0008*X5+0,0005*X6.
Коефіцієнт множинної регресії рівний 0,977694. Це означає, що незалежні змінні мають вагомий вплив на результуючу ознаку.
Коефіцієнт детермінації рівний 0,955887. Це показує, що коливання досліджуваної функції на 95,58% залежить від змінних, які увійшли в модель.
Для перевірки на адекватність порівняємо знайдене значення критерію Фішера, яке рівне 115,5686 з табличним значенням критерію Фішера (3,95593247), розрахованим з ймовірністю 0,05 та ступенями свободи 14 та 6 відповідно. Розрахункове значення є більше за табличне, отже дана економіко-математична модель вважається адекватною. Також рішення про адекватність можна прийняти розрахункові за рівнянням значення Утеор з вхідними значеннями Уі. Так як розрахункові значення практично співпадають з вхідними значеннями з прийнятою точністю, то можна зробити висновок про адекватність отриманої моделі. Наглядно це видно