В ході дослідження були вивчені орієнтації респондентів на допомогу конкретним соціально вразливим групам населення у їх працевлаштуванні. Було з’ясовано, що такі соціальні групи як інваліди, особи, що відбули термін покарання у тюрмі, пенсіонери, багатодітні матері, молоді спеціалісти, студенти є небажаними на ринку праці, бо потребують додаткових витрат на їх забезпечення (включаючи пільги, встановлені трудовим законодавством).

Ділові партнери, з якими мають стосунки підприємці, частіше за інших людей вимагають уваги та пильності. Спільні інтереси цієї групи, за здоровим глуздом, мають визвати бажання створити свою організацію (представництво), яка б підтримувала їх фінансово, політично, морально та ін. Усвідомлення підприємцями власних інтересів привело до консолідації підприємницьких прошарків, в першу чергу на місцевому рівні. Їх об’єднання та союзи можуть впливати на формування позитивної громадської думки, розробляти механізми прямого та непрямого впливу на прийняття управлінських рішень як на місцевому, так і на регіональному, загальнодержавному рівні та ін.

На сьогодні ефективність діяльності численних об’єднань підприємців малого бізнесу на Харківщині досить незначна. Все ще не вдається об’єднати більш-менш значну частину представників приватного малого та середнього бізнесу, їх діяльність залишається на низькому, не дуже помітному рівні, лише 23,8% опитаних є членами яких-небудь об’єднань. Однак є підстави для того, щоб прогнозувати зростання значення та впливу підприємницьких союзів: більш ніж третина респондентів (38%) виявили бажання стати їх членами, бо вбачають в цьому певний сенс, визнають необхідність спілкування з представниками своєї соціальної групи і спіль-ної розробки стратегії захисту спільних інтересів.

Треба сказати й про можливість підприємницьких асоціацій стимулювати розвиток малого бізнесу шляхом їх впливу на рішення місцевої влади. Однак проблематичним залишається визначення ступеню такого впливу. Незважаючи на те, що підприємницькі союзи в наш час стають важливим соціальним інститутом, розробка соціально-економічної політики, визначення стратегій окремих економічних організацій все ще залежить від олігархічних кіл – гігантів політичного корпусу та великого бізнесу.

Поліпшити стосунки між бізнесом та державою мають законодавчі механізми, які б мінімізували дію суб’єктивного фактору на розвиток як великих, так і малих підприємств. Не останню роль відіграють й принципи ринкового обміну та “правила гри”, за якими діють самі суб’єкти в бізнесі. Взаємна економічна зацікавленість кожного підприємця у співпраці і впевненість у збереженні ними при входженні в підприємницькі організації відносної самостійності, юридична відповідальність таких організацій та гарантії успіху їх діяльності є, в той же час, і чинниками визначення спроможності держави регулювати ринок.

За матеріалами дослідження було проаналізовано фактори, що сприяють чи перешкоджають ефективній підприємницькій діяльності. Успіх, на думку самих бізнесменів, залежить, в першу чергу, від наявності високої кваліфікації (55,6%), надійного партнерства (54,2%), підприємницьких якостей (53,7%) та значних грошових коштів (51,9%). Це певне поєднання власних здібностей з фінансовим забезпеченням. В той же час, надійне партнерство також створює можливості розвитку діла.

Підприємці орієнтуються на досягнення високих соціально-економічних результатів діяльності, але сучасні умови обмежують можливості їх розвитку. Так, лише 10,8% підприємців почали свій бізнес з банківських кредитів, а це – свідоцтво недієвості державних механізмів кредитування, які б надавали реальну можливість розпочати свою справу пересічному громадянину, або їх недосконалості. Підтримка малого і середнього бізнесу, як пріоритетний напрямок державної соціально-економічної політики, повинна базуватися на діалозі держави з підприємцями.

Окрім того, що успіх бізнес-діяльності залежить від вигідних ділових зв’язків, наявності таких якостей, як цілеспрямованість, чітке уявлення про цілі свого бізнесу (28,3% опитуваних), не менш важливою є допомога з боку владних органів. Але тільки 23,5% респондентів розраховує на підтримку з боку місцевих органів влади (див. табл.1).

На успішний розвиток підприємництва впливають як суб’єктивні чинники.

Таблиця 1. Фактори успіху у приватному бізнесі

за самооцінками респондентів (в %).

так і об’єктивні. Щодо орієнтації на перспективу, то підприємці, в залежності від цілей та мотивів обраної діяльності, вибирають довгострокову чи короткострокову стратегію. Ті, хто орієнтований на довгострокову перспективу, віддають більшу перевагу підтримці з боку місцевої влади та менш значущим вважають наявність так званої “крышы”. Наявність же вигідних зв‘язків, “крышы”, грошей є, на початку підприємницької діяльності, необхідними умовами для відкриття власної справи, але само по собі ще не гарантує процвітання бізнесу.

Серед підприємців все ще викликає занепокоєння стабільність державного кур-су на розвиток приватного бізнесу (близько 48% відповідей). Тобто планування довгострокового розвитку потребує співпраці органів влади, які здійснюють контроль над підприємницьким корпусом, з бізнесменами та інформаційної обізнаності останніх. Це повинно здійснюватися за умов не тільки доброзичливого ставлення службовців, але й бути гарантовано дією чинного законодавства та механізмами громадського контролю.

Економізація суспільного життя гальмує розвиток держави як гаранта забезпечення не тільки матеріального добробуту, але й задоволення духовних потреб людини. Зацікавленість суто виробничими, економічними, фінансовими питаннями власного бізнесу формує певну людську свідомість з прагматичними цінностями, відчуженістю, егоїстичністю. Відстороненість від суспільного життя, відмова від впливу на його розвиток дистанцюють підприємців як соціальну групу від інших соціальних суб’єктів. Зосередженість на собі і власній справі породжує пасивну соціальну позицію.

Разом з недоліками та недосконалістю механізмів участі підприємців у самоуправлінні значну роль грає їх власна позиція щодо участі у вирішенні різних питань в сфері розвитку підприємництва на рівні міста чи регіону. Так, 68,3% опитаних нами представників малого бізнесу ніяк не залучені до прийняття таких рішень.

Канали впливу підприємців на рішення регіональної влади досить обмежені. Згідно з отриманими даними