За 9 місяців 2002

Безробітне населення у віці 15-70 років | 9,8 | 9,7 | 9,9 | 11,3 | 6,1

у тому числі за віковими групами:

15-19 рогів | 27.8 | 29,3 | 26,4 | 34,9 | 17

20-24 років | 17,1 | 17 | 17,2 | 18,8 | 13,3

25-29 років | 10,8 | 10,9 | 10,8 | 12,5 | 6,4

30-34 років | 9,8 | 9,8 | 9,9 | 11,4 | 6,1

35-39 років | 9,9 | 9,2 | 10,6 | 11,3 | 6,1

40—44 років | 8,7 | 9 | 8,4 | 10 | 5,1

45—49 років | 8,3 | 8,9 | 7,6 | 9,5 | 4,9

50-54 років | 7,3 | 7,5 | 7,1 | 8,4 | 4

55-59 років | 4,5 | 1,2 | 6,7 | 5,5 | 2,5

60—70 років | 0,7 | 0,6 | 0,7 | 1,2 | 0,1

працездатного віку | 10,5 | 10,6 | 10,4 | 11,9 | 6,9

старше працездатного віку | 0,8 | 0,9 | 0,7 | 1,4 | 0

Рівень безробіття серед сільського населення значно менший в порівнянні з аналогічним показником серед міського населення, хоча рівень безробіття серед міського населення скоротився за 2002 рік більше (1,3%) ніж сільського – 1%.

Найвищий рівень безробіття спостерігається серед солоді, що вказує на її найбільшу незахищеність на ринку праці. Даний показник хоч і понизився у порівнянні з аналогом в 2001 році, проте серед вікових категорій є найвищим.

2. Аналіз безробіття за причинами незайнятості

Причини, по яким людина стає безробітною, можуть бути самими різними. Це і звільнення з економічних причин внаслідок закриття або реконструкції підприємств, і неможливість працевлаштування після закінчення навчальних закладів, і погіршення стану здоров’я та ін. Числові дані по кожній категорії безробітних наведено в Табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Безробітні за причинами незайнятості Статистичний щорічник України зо 2001 рік /ред. Осауленко О. Г. - К.: Техніка. – 2002. – С.371.  |

1999 | 2000 | 2001

Всього безробітних, тис. | 2698,8 | 2707,6 | 2516,9

за причинами незайнятості, відсотків

вивільнені з економічних причин |

38,8 |

40,2 |

37

звільнені за власним бажанням | 26,2 | 29,8 | 34

демобілізовані з військової строкової служби | 3,5 | 2,3 | 2,3

не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації | 17,5 | 18,3 | 17,5

звільнені за станом здоров'я, переходом на інвалідність | 13 | 1,1 | 0,6

звільнені у зв'язку з закінченням строку контракту | 4,6 | 5,1 | 4,8

інші причини безробіття | 8,1 | 3,2 | 3,8

Найбільшу частку безробітних становлять звільнені за власним бажанням або з економічних причин.

Цікавим є те, що серед жінок переважають безробітні, звільнені з економічних причин, в той час як чоловіки лишають роботу більше за власним бажанням (Рис.2.1).

Рис. 2.1. Безробітні за причинами незайнятості та статтю в 2001 році Побудовано за даними: Статистичний щорічник України зо 2001 рік /ред. Осауленко О. Г. - К.: Техніка. – 2002. – С.371.

Представляє певний інтерес розподіл безробітних на категорії: ті, хто вже мав роботу і хто став безробітним після навчальних закладів (Табл. 2.2).

Табл. 2.2

Безробітні за тривалістю незайнятості Статистичний щорічник України зо 2001 рік /ред. Осауленко О. Г. - К.: Техніка. – 2002. – С.370.  |

1999 | 2000 | 2001

Всього безробітних, тис. | 2698,8 | 2707,6 | 2516,9

з них особи, які раніше   

мали роботу | 2134,3 | 2157,3 | 2025,2

у тому числі за тривалість незайнятості, відсотків 

до 1 міс. | 2,6 | 2,5 | 2,8

1-3 | 8,8 | 8,2 | 8,8

4-6 | 11,6 | 8,9 | 9,1

Продовження таблиці 2.2

7-9 | 8,7 | 7,8 | 8,3

10-12 | 10,2 | 9,1 | 8,3

більше 1 року | 58,1 | 63,5 | 62,7

Середня тривалість незайнятості, міс. | 21 | 23 | 23

Рис.2.2. Співвідношення всієї кількості безробітних до тих, хто вже раніше мав роботу

Серед всієї кількості безробітних підвищується доля категорії тих, хто раніше вже мав роботу. В 2000 році даний показник склав 79,1%, в 200 79,7%, а в 2001 80,5%.

Рис. 2.3 Розподіл безробітних за освітою

Як бачимо, значну частку становлять безробітні з вищою та середньою спеціальною освітою. Це пояснюється надмірним насиченням пострадянської економіки командно-адміністративними кадрами. Тому, напевне, така пропорція зберігатиметься досить довго.

Згідно з інформацією, яку повідомили безробітні громадяни Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – С.166., середня тривалість пошуку ними роботи порівняно з показником за 9 місяців

2001 року не змінилася і становила в аналогічному періоді 2002 року 10 місяців. Середня тривалість незайнятості безробітних осіб за 9 місяців 002 року порівняно з відповідним періодом попереднього року, скороти-лася з 23 до 22 місяців. Цей показник вищий у безробітних жінок, ніж у чоловіків (23 проти 22 місяців), а у міського та сільського населення був на одному рівні (22 місяця). Тобто більша частина безробітних не мала ні-якої роботи чи прибуткового заняття майже 2 роки..

3. Майбутнє української політики в області зйнятості.

Суть у тім, що діюча політика зайнятості повинна в нинішніх умовах мати попереджуючий характер і включати цілий комплекс мір державного регулювання, що запобігають ріст безробіття і її перехід у застійну форму. Немаловажно при цьому спиратися на світовий досвід регулювання безробіття, викладений вище.

Найбільш важливі заходи такого роду:

Перерозподіл наявного попиту на працю шляхом стимулювання переходу підприємств на неповний робітник день, неповний робочий тиждень і