відрядженням, на визначений термін і мету. Видача грошових коштів під звіт оформляється видатковим касовим ордером на підставі наказу керівника, акта, заяви при умові що за працівником немає заборгованості по раніше одержаних авансах. Підзвітна особа зобов’язана надати звіт про витрачання цих коштів за призначенням і пред’явити підтверджувальні документи, а також внести до каси невикористану суму в такі терміни :
- при відрядженні – не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження ;
- по сумах на закупівлю с/г продукції – не пізніше 10 робочих днів з дня їхньої видачі ;
- по ін. сумах – не пізніше наступного робочого дня після видачі під звіт.
Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивному субрахунку 372 „Розрахунки з підзвітними особами”.
Для обліку розрахунків у національних та іноземних валютах за кредитами банків, термін повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу, і за позиками, термін погашення яких минув, застосовується рахунок 60 „Короткострокові позики”. За кредитом цього рахунку відображаються суми одержаних кредитів, за дебетом – погашення заборгованості за ними та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів (позик).
Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення.
У бухгалтерського обліку розрахунки з постачальниками та підрядниками за одержані ТМЦ, виконані роботи і надані послуги ведуться на рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. За кредитом цього рахунку відображають заборгованість за отримані від постачальників та підрядників ТМЦ, прийняті роботи, послуги. За дебетом – її погашення, списання тощо.
Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунка) на сплату.
Податки – це обов’язкові платежі фізичних і юридичних осіб до Державного і місцевих бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами держави. Визначальним при організації бухгалтерського обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) є податкове законодавство.
У бухгалтерського обліку для розрахунків за податками і платежами з бюджетом застосовують рахунок 64 „Розрахунки за податками і платежами ”. По кредиту цього рахунка відображають нараховані суми податків та платежів до бюджету. А по дебету – їх фактичне перерахування до бюджету.
Аналітичний облік розрахунків за податками ведеться за їх видами, тобто на кожен вид податків відкривається аналітичний рахунок.
Оплата праці працівникам спричиняє додаткові зобов’язання підприємства перед державними фондами обов’язкового страхування. Підприємство зобов’язане здійснювати відрахування до фондів :
пенсійного страхування ;
соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням ;
соціальне страхування на випадок безробіття ;
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Ставка внесків до Пенсійного фонду (Додаток №37) для підприємств і організацій усіх форм власності становить 33,2 % об’єкта обкладання внесками. Для підприємств і організацій створених громадськими організаціями інвалідів (до таких належать підприємства і організації, майно яких є власністю громадських організацій інвалідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить менше як 50 % , а частка створеного інвалідами фонду оплати праці перевищує 25 % ) на весь фонд оплати праці нараховуються внески в розмірі 4 % .
Нарахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (Додаток №38) здійснюється в розмірі 1,5 % від об’єкта обкладання збором. Субрахунок 652 „Розрахунки за страхуванням за соціальним страхуванням” призначений для обліку розрахунків за збором на обов’язкове соціальне страхування, а за дебетом – перерахування на витрачання цього збору.
Ставка внесків на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (Додаток №39) становить 1,3% від об’єкта обкладання збором. Субрахунок 653 „Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття” призначений для обліку розрахунків за боргом на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. За кредитом субрахунку 653 відображають нарахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, а по дебету – перерахування до цього збору.
ЗУ від 23.09.99 р. № 1105 – XIV „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійні захворювання, які спричинили втрату працездатності ” і ЗУ від 03.04.2003 р. № 660 – IV „Про внесення змін до ЗУ „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійні захворювання, які спричинили втрату працездатності ” регулюється порядок нарахування у Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійні захворювання (Додаток №40).
Платниками страхових внесків є тільки роботодавці, до яких належать :
власник підприємства або уповноважений ним орган ;
фізична особа, яка використовує найману працю ;
власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана ВРУ.
3 Здійснення грошових розрахунків підприємства
У процесі господарської діяльності підприємства здійснюють розрахунки з іншими підприємствами, як у готівковій формі, так і без участі готівки, шляхом перерахування коштів з рахунку банку свого підприємства на відповідні рахунки іншого підприємства. Останній вид розрахунків називається безготівковим і законодавчо регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті України, затвердженою постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22.
Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначені Інструкцією. У випадку порушення чи неправильного заповнення реквізитів документи повертаються банком без їх виконання. Документи заповнюються українською мовою.
Використовуються такі види розрахунків – платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, акредитивами, чеками і векселями.
ВАТ “Крона” у більшості випадків використовує платіжні доручення, а інколи і платіжні вимоги-доручення.
Платіжне доручення (Додаток №12)