Документообіг на підприємстві має бути організований так, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації до бухгалтерії. Первинні документи, які надходять до бухгалтерії, підлягають перевірці за змістом операції і за правильністю їх оформлення. Особливу увагу слід звернути на законність проведення операцій.

В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформація про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського обліку та бухгалтерські реєстри. Станом на перше число місяця в бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводиться залишок запасів по кожному рахунку.

Списання виробничих запасів з балансу може відбуватися внаслідок:

відпуску у виробництво;

реалізації;

списання в результаті невідповідності критеріям активу;

списання у зв'язку із псуванням, розкраданням;

списання внаслідок надзвичайних подій;

списання внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства;

обміну на інші активи.

Оцінка запасів проводиться за одним з таких методів:

собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO або ФІФО);

середньозваженою собівартістю;

цінами продажу;

нормативних витрат;

ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів.

Підприємство може вибирати одну із двох систем обліку: постійну або пері-одичну. Вибір системи має бути зазначений в наказі про облікову політику.

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) ведеться на однойменному рахунку 22.

До МШП належать предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

За дебетом рахунку 22 „МШП” відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом – за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Слід зауважити, що списують згадані цінності в повному обсязі, не нараховуючи при цьому зносу.

5 Облік праці та заробітної плати

Згідно із ЗУ „Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує Р працівникові за виконану ним роботу.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовують показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці відносяться нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені у грошовому і вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з таких нарахувань:

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до прийнятих норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ста-вок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передба-чені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними си-стемами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або які здійсню-ються понад встановлені вказаними актами норми.

Під системою оплати праці розуміється спосіб обчислення розмірів винагороди, що підлягає виплаті працівникам підприємства згідно із здійсненими ними витратами праці або за результатами роботи.

Система оплати праці регулюється Кодексом законів про працю (КЗпП) та системою угод, що укладаються на відповідних рівнях: генеральна угода, галузева (регіональна) угода, колективний договір та індивідуальний трудовий договір.

Індивідуальний трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, керівником установи, організації або уповноваженим ним органом. Згідно з цим договором працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим документом, та підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а власник — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для вико-нання роботи, які є передбачені законодавством.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому вказується те-рмін дії, права, обов'язки та відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, що встановлюються за згодою сторін. Сфера застосування контракту зазначається законодавством.

Трудовий договір може бути:

безстроковий, тобто такий, що укладається на невизначений термін;

укладений на термін, погоджений сторонами;

укладений на час виконання певної роботи.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці. Вона використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у роз-мірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробі-тної плати;

міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ста-вок (посадових окладів).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерст-во праці України.

Рівень мінімальної ставки на підприємстві не може бути нижче державного, але може перевищувати його за умови додержання норм і гарантій, передбачених законо-давством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами. При цьому такий рі-вень фіксується в колективному договорі та є підставою для розроблення тарифних ставок і окладів з урахуванням кваліфікації працівників, видів і складності робіт тощо.

Штатний розпис (схема посадових окладів), як правило, застосовується для оплати праці керівників, фахівців і службовців. Відповідно до статті 96 КЗпП України посадові оклади встановлюються адміністрацією підприємства відпові-дно до кваліфікацій і посад працівників.

Структура з/п

Тарифна система оплати праці має такі дві основні форми :

погодинна — згідно з тарифною ставкою оплачується робота