Основна відпустка гарантована працівнику незалежно від того, де він пра-цює і яку роботу виконує.

Додаткова відпустка надається у випадку особливих умов і характеру робо-ти, тобто визначальними стають особливі обставини, передбачені законодавст-вом або колективним договором.

Сума відпускних визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, зі змінами і доповненнями. Відповідно до цього Порядку суми виплат, належних працівнику за час надання йому щорічних, основної та додаткової відпусток, тривалість яких визначається в календарних днях, розраховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 місяців перед наданням відпустки на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів) і множення отриманого результату (середньоденного заробітку) на кількість календарних днів наданої оплачуваної відпустки. Цей розрахунок можна показати у вигляді формули:

де В — сума відпускних;

М — сумарний заробіток працівника за останні 12 місяців;

К — кількість днів у році;

С — число святкових і неробочих днів, передбачених законодавством;

N —тривалість відпустки в календарних днях.

Якщо працівник ще не відпрацював повний календарний рік, то для розра-хунку відпускних береться відповідно сумарний заробіток, кількість днів і число святкових та неробочих днів за відпрацьований працівником період.

Всі виплати включаються до розрахунку середньої з/п в тому розмірі, в якому вони нараховані, без вирахування сум податків та інших утримань.

У разі тимчасової непрацездатності працівника йому надається допомога з тимчасової непрацездатності, яка може бути таких видів:

допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

допомога у зв'язку з вагітністю і пологами;

допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або тра-вми, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Перші два види допомоги надаються за основним місцем праці, третій — за місцем праці, де відбувся нещасний випадок.

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві надається працівнику в разі:

Його захворювання чи травми (крім травми внаслідок нещасного випадку на виробництві). Така допомога надається за весь період непрацездатності до від-новлення працездатності або встановлення інвалідності. Розмір допомоги залежить від загального тру-дового стажу працівника і надається у розмірах, які вказані у таблиці.

Необхідності догляду за хворою дитиною до 14 років; за хворим членом сім'ї; за здоровою дитиною до 3 років або дитиною інвалідом (у разі хвороби особи, яка доглядає дитину). Термін надання такої допомоги встановлюється за-конодавством про соціальне страхування і вона не надається в разі, якщо праців-ник знаходиться у відпустці. Розмір допомоги становить 100% середньої заробітної плати не-залежно від стажу.

Умови надання допомоги в зв'язку з вагітністю і пологами описано в пункті 12.4. „Оплата праці жінок". Оплачується така допомога за рахунок коштів Фон-ду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за весь період відпустки в зв'язку з вагітністю і пологами. Розмір допомоги — 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу.

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або трав-ми, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві надається тоді, коли непраце-здатність працівника виникла внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що спричинили професійно зумовлену фізичну або

психічну травму. Перші п'ять календарних днів такої допомоги надаються за рахунок роботодавця, а решта — за рахунок коштів Фонду соціального страху-ванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Розмір допомоги — 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу.

Підставою для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності, виданий лікувальним закладом. У листку вказується вид непрацездатності та час звільнення від роботи. Зворотний бік листка заповнюється роботодавцем. Табельник записує період відсутності працівника і вихідні дні за цей період. Відділ кадрів визначає загальний трудовий стаж і записує його в листок непрацездатності. Голова комісії (чи уповноважений) із соціального страхування відмічає рішення комісії про те, чи належить працівнику допомога, в якому розмірі і на який термін. Окремо комісією з соціального страхування складається протокол, в якому від-мічаються листки непрацездатності, відповідно до яких потрібно надати праців-никам допомогу з тимчасової непрацездатності. Бухгалтерія підприємства робиться розрахунок середньої заробітної плати і суми допомоги.

Таблиця – Розрахунок розміру допомоги з тимчасової непрацездатності

з/п | Одержувачі допомоги | Страховий стаж | Розмір допомоги, в % до середньої заробітної плати (доходу)

1 | Застраховані особи | до 5 років | 60%

2 | від 5 до 8 років; | 80%

3 | понад 8 років | 100%

Продовження таблиці

з/п | Одержувачі допомоги | Страховий стаж | Розмір допомоги, в % до середньої заробітної плати (доходу)

4 | Застра-хо-вані

особи: | віднесеним до категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи | Незалежно від страхового стажу

100 % середньої заробітної плати

(доходу)

одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи

ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

при отриманні допомоги по вагітності та пологах

При розрахунку суми допомоги не береться до ува-ги ні сума відпускних, ні дні відпустки, оскільки протягом цього періоду праців-ник не працював.

Розрахунок можна показати у вигляді формули:

,

де Д — допомога у разі тимчасової непрацездатності;

Зпл — сума заробітної плати за останні шість місяців;

Кх — кількість відпрацьованих робочих днів за останні шість місяців;

В — відсоток, який залежить від трудового стажу;

К2 — кількість днів тимчасової непрацездатності.

Виплата допомоги у разі тимчасової