У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або стихійно-го лиха, до акта додається копія акта аварії і зазначаються обставини стихійного лиха.

Вибуття ОЗ може відбуватися внаслідок:

продажу;

ліквідації;

безоплатної передачі іншим підприємствам;

внеску до статутного капіталу інших підприємств.

Операція продажу ОЗ передбачає отримання доходу за проданий об’єкт. Дохід від реалізації ОЗ відображається за кредитом субрахунка 742 „Дохід від реалізації необоротних активів”. За дебетом цього субрахунка відображається сума ПДВ.

Залишкова вартість об’єкта ОЗ, що продається, списується на витрати періоду в дебет субрахунка 972 „Собівартість реалізованих необоротних активів”. У дебет цього рахунку списуються також усі витрати, пов’язані з реалізацією об’єкта ОЗ.

Ліквідація об’єкта може бути як повною, так і частковою. У разі часткової ліквідації об’єкта ОЗ його первісна вартість і знос зменшуються відповідно на суму первісної вартості і зносу ліквідованої частини об’єкта. Залишкова вартість ліквідованого об’єкта. А також витрати, пов’язані з їх ліквідацією, відображаються в обліку на рахунку 976 „Списання необоротних активів”.

Якщо при ліквідації об’єкта ОЗ оприбутковуються матеріальні цінності, то в обліку визначається дохід, який відображається по кредиту рахунку 746 „Інші доходи від звичайної діяльності”. На вартість об’єкта ОЗ, що ліквідовується (за звичайними цінами, що діють на момент продажу), згідно із ЗУ „Про податок на додану вартість”, нараховується податкове зобов’язання по ПДВ.

У процесі експлуатації ОЗ фізично і морально зношуються. Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу ОЗ.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються протягом терміну їх корисного використання.

Об’єктом амортизації є всі ОЗ.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта. Строк корисного використання об’єкта ОЗ визначається підприємством самостійно з урахуванням :

очікуваного використання об’єкта, з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичного та морального зносу, що передбачається;

правових та інших обмежень.

Нарахування амортизації починається при визнанні об’єкта ОЗ активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт ОЗ став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття, переведення на реконструкцію, модернізацію ОЗ. Нарахування амортизації проводиться щорічно.

Деякі терміни, що використовуються при застосуванні методів амортизації ОЗ :

вартість, що амортизується – первісна вартість об’єкта ОЗ за вирахуванням ліквідаційної вартості;

ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) після закінчення строку експлуатації необоротних активів;

залишкова вартість – первісна вартість за вирахуванням суми зносу.

Знос – сума нарахованої амортизації, що перенесена на собівартість продукції (робіт, послуг).

Підприємства можуть проводити нарахування амортизації ОЗ (крім малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів) із застосуванням таких методів :

Прямолінійний метод

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об’єкта ОЗ.

Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.

Кумулятивний метод

Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта ОЗ, на суму числа років його корисного використання.

Виробничий метод

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується , на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта ОЗ.

Податковий метод (Додаток №27)

Крім вищенаведених методів, підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачених Законом Укра-їни „Про оподаткування прибутку підприємств". Згідно з цим Законом основні засоби з метою нарахування амортизації поділяються на чотири групи.

До першої групи належать будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі).

До другої групи належать автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інстру-менти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

До третьої групи належать будь-які інші основні фонди, не включені до пер-шої, другої та четвертої груп.

До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, інші ма-шини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчиту-вання або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розра-хунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амор-тизації до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розраху-нкового кварталу.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному ком-поненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи осно-вних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової