- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші витрати.

У П(С)БО 16 "Витрати" передбачено єдине для всіх підприємств групування витрат за економічними елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші витрати.

Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" собівартість реалізованої готової продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат. Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів.

Склад витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції:

Прямі витрати:

прямі матеріальні витрати (вартість матеріалів і допоміжних, вартість сировини, вартість купівельних напівфабрикатів і інших матеріалів);

прямі витрати на оплату праці (заробітна плата і інші виплати працівникам зайнятим у виробництві продукції);

інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, амортизація, витрати на виправлення браку, суми відшкодування робітникам, якщо брак виник по вині адміністрації, орендна плата земельних і майнових паїв і інші витрати).

Непрямі витрати:

загальновиробничі витрати:

змінні;

постійні;

розподілені;

витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, ділянками, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування, відрядження);

амортизація основних заходів і нематеріальних активів загально- виробничого призначення;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів і інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

витрати на освітлення, опалення, водопостачання і інші утримання виробничих приміщень;

витрати на обслуговування виробничого процесу (допоміжні робітники, контролери – заробітна плата, відрахування на соціальні заходи, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничим процесом);

витрати на удосконалення технологій і організація виробництва;

витрати на охорону праці, навколишнього середовища;

інші витрати (внутрішнє заводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів, нестачі та витрати від втрати матеріальних цінностей, витрата простоїв).

Таким чином, за способом включення до собівартості витрати поділяють на прямі та непрямі.

Прямими називаються витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів.

Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкту витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.

Також витрати бувають змінні та постійні.

Змінні витрати – це такі витрати, які змінюються разом із зміною обсягу виробництва.

Постійні витрати – це витрати, які змінюються разом із зміною обсягу виробництва.

Підприємство самостійно може встановити перелік постійних і змінних витрат і встановлює методику їх розподілу, виходячи із специфіки діяльності. Це все повинно бути зафіксовано у плані облікової політики.

Не включаються до виробничої собівартості та списуються на витрати періоду, в якому вони були здійснені, наступні витрати:

Витрати: визнання, класифікація, оцінка.

Витрати визнаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності при виконанні таких умов:

- коли має місце зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з вибуттям активів або збільшенням зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Це означає, що витрати визнаються одночасно з визнанням збільшення зобов'язань (наприклад, нарахування заробітної плати працівникам) або із зменшенням активів (реалізація товарів);

- оцінку витрат може бути достовірно визначено.

Витрати визнаються виходячи з принципу відповідності, тобто витрати визнаються в періоді, в якому було визнано дохід, для одержання якого вони були здійснені. Наприклад, матеріальні витрати, витрати на оплату праці, накладні витрати, включені до складу собівартості продукції, визнаються як витрати в момент одержання доходу (виручки) від реалізації продукції.

Інколи прямий зв'язок між витратами і доходами встановити не можливо. Такі витрати відображають в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в тому звітному періоді, коли вони мали місце. Перелік таких витрат установлено відповідними П(с)БО.

Так, згідно з п.14 П(с)БО 9 "Запаси" відносяться до витрат того періоду, в якому були здійснені :

- понаднормативні суми збитку і нестачі запасів;

- витрати на збут запасів;

- відсотки за користування кредитами;

- загальногосподарські та подібні витрати, котрі безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставленням запасів і приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Відповідно до п.9 П(с)БО 8 "Нематеріальні активи" не визнаються активами, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому були здійснені такі витрати на:

- дослідження;

- підготовку і перепідготовку кадрів;

- рекламу і просування продукції на ринку;

- створення, реорганізацію і переміщення підприємства або його частини;

- підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Якщо активи забезпечують економічні вигоди протягом декількох звітних періодів, витрати визнаються на підставі їх систематичного і раціонального розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди, пов'язані з використанням певного активу. Наприклад, довгострокові активи (основні засоби, нематеріальні активи) можуть забезпечувати економічні вигоди протягом декількох років, а отже, їхня вартість підлягає включенню до складу витрат протягом терміну їх корисної експлуатації шляхом нарахування амортизації.

Витрати слід негайно визнавати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню їх як активу балансу. Таким прикладом є знецінення запасів, тобто зменшення їх економічної вигоди, що призводить до визнання відповідних витрат. Іншим прикладом є створення резерву сумнівних боргів.

Статті доходів | Статті витрат

Дохід від реалізації: готової продукції товарів робіт і послуг | Собівартість реалізованих: готової продукції товарів робіт і послуг Адміністративні витрати Витрати