В цілому можна охарактеризувати фінансово-економічний стан ТОВ “Сервісний центр «Охоронні системи»" як задовільний, хоча необхідно зазначити, що присутні цілий ряд негативних моментів та тенденцій. До таких, зокрема, відносяться:

ріст дебіторської заборгованості та зниження її оборотності;

недостатність залучення банківських кредитів;

зниження показників рентабельності;

зниження коефіцієнта маневреності капіталу;

низький коефіцієнт швидкої ліквідності.

Окрім того невизначеною лишається ситуація з тенденцією до зниження собівартості та росту деяких видів накладних витрат. Закритість внутрішньої інформації для зовнішнього користування не дає можливість однозначно інтерпретувати дані тенденції як негативні чи позитивні.

Звертає на себе увагу і високий коефіцієнт покриття, при низькій частці банківських кредитів. Це напряму може бути пов’язано з невідповідністю балансової вартості активів їх ринковій вартості, адже банки при наданні кредитів враховують реальну (ринкову) вартість активів, які пропонуються як застава.

Сутність витрат на оплату праці та нормативне -правова база регулювання їх обліку та аудиту

Для того щоб отримати прибуток (а саме така мета будь-якої підприємницької діяльності), необхідно затратити певну частину капіталу, тобто понести витрати.

По своїй суті витрати підприємства — це грошове відображення витрат живої й упредметненої праці на здійснення виробничої діяльності підприємства, що по натурально-речовинному складі складають спожиту частину матеріальних, нематеріальних трудових і фінансових ресурсів.

Визначення витрат дається і в стандартах бухгалтерського обліку. Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку витрати — це зменшення економічної вигоди у виді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, що приводять до зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок його чи вилучення розподілу між власниками).

Класифікація витрат підприємств по видам діяльності представлена на рисунку 1.6.

Рис. 1.6. Класифікація витрат по видам діяльності

В свою чергу операційні витрати поділяються на:

витрати, що включаються в собівартість реалізованих товарів(продукції);

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати.

З іншого боку витрати операційної діяльності по їхньому економічному змісту групують по економічних елементах і статтям витрат.

Витрати на оплату є окремим економічним елементом витрат операційної діяльності підприємства і має свою структуру.

До складу елемента «Витрати на оплату праці» включають основну заробітну плату, додаткову заробітну плату й інші заохочувальні і компенсаційні виплати, що зображено на Рис. 1.7.

Рис. 1.7. Склад елемента “Витрати на оплату праці”

До складу витрат на оплату праці належать [26]:

витрати на виплату основної й додаткової заро-бітної плати, обчислені згідно з прийнятою підприємством системою оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона визна-чається у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад встановлену норму, за трудові досягнення і винахідниц-тво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

виплати, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьований (неявочний) на виробництві час; оплата щорічних відпусток, крім оплати в частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи, оплата перерв працюючим матерям для годування дитини, оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних .оглядів, виконанням державних обов'язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати.

Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву.

витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів (виплата працівникам підприємства середньої заробіт-ної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів та ін..).

виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами громадсько-правового характеру;

виплата звільненим працівникам вихідної допомоги. В окремих галузях народного господарства до витрат на оплату праці (відповідно до законодавства) належать:

- вартість безкоштовно наданих працівникам .комунальних послуг, продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг та ін.);

вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особис-тому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захис-ту, мила й інших миючих засобів, знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам на придбання ними спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією).

Об’єкти обліку витрат на оплату праці схематично зображені на рис. 1.8.

Усі державні, кооперативні підприємства і господарські товариства повинні вести окремий облік [14-16]:

фонду заробітної плати робітників і службовців:—

спискового складу,—

позаспискового (позаштатного) складу;—

разових та інших премій, які не включаються до фонду заробітної плати;

інших грошових і натуральних виплат робітникам і службовцям.

Сутність аудиту витрат на оплату праці можна розглядати, принаймі, у двох аспектах. По-перше, аудит